Рішення № 50688235, 28.05.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 905/1774/14

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім

"Курскрезинотехніка-Україна"

до відповідачів

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш"

про

стягнення 593124,51грн.

Представники сторін:

від позивача:

від відповідача:

не з‘явився;

не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Курскрезинотехніка-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" про стягнення 593124,51грн., у тому числі основний борг у розмірі 580107,84грн., пеня у розмірі 13016,67грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №ТД-482/13-13677 від 21.11.2013 в частині своєчасної та повної сплати вартості переданого відповідачу товару, у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 580107,84грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №ТД-482/13-13677 від 21.11.2013; специфікації №1 до договору №ТД-482/13-13677 від 21.11.2013, №РН-0000775 від 28.11.2013; товарно-транспортних накладних 01АА №523229, 01АА №523228; довіреності №1003 від 27.11.2013; акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.04.2014 оголошено перерву до 28.05.2014.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвали суду були надіслані на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

21.11.2013 між "Торговий Дім "Курскрезинотехніка-Україна", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" як покупцем (відповідач) підписаний договір №ТД-482/13-13677 (з урахуванням специфікації №1 до договору від 21.11.2013).

Згідно з п.1.1 договору, постачальник зобов’язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар (далі-товар), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід’ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору базисні умови поставки узгодженої партії товару- DDP, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях до договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Порядок оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої партії (пункт 4.3 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині виконання зобов’язань – до повного і належного виконання цих зобов’язань.

Крім того, 21.11.2013 між сторонами погоджено та підписано специфікацію №1 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції за найменуванням, у кількості, за ціною, визначеними у даній специфікаціях. Строк поставки: до 30 листопада 2013; умови поставки - FCA склад постачальника, м.Донецьк, вул.Бессарабська, 27Б (у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2010); строк оплати: 30 днів з дати постачання товару; толеранс.

Договір та специфікації до договору підписані сторонами та скріплені їх печатками, та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 872411,52грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000773 від 27.11.2013 на суму 580107,84грн., №РН-0000775 від 28.11.2013 на суму 292303,68грн. та товарно-транспортними накладними 01АА №523229, 01АА №523228, копії яких містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначених накладних товар на підставі довіреностей №1003 від 27.11.2013на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювались на виконання договору №№ТД-482/13-13677 від 21.11.2013.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем до матеріалів справи надано копію листа №ТД-011 від 15.01.2014, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 872411,52грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними оплатив частково у розмірі 292303,68грн.

Відповідач, умови п. 4.3 у повному обсязі не виконав, а саме не перерахував позивачу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару кошти у розмірі 580107,84грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого останній не оплатив, станом на теперішній час заборгованість становить 580107,84грн.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 580107,84грн., а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 580107,84грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13016,67грн., яку позивач розраховує за період з 28.12.2013 по 28.02.2014 виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо її розмір та така форма відповідальності, забезпечення виконання зобов‘язання передбачені договором (встановлено за згодою сторін) та або встановлені чинними актами законодавства.

Як вбачається зі змісту договору №ТД-482/13-13677 від 21.11.2013, сторони умови про відповідальність сторін у разі порушення грошових зобов‘язань, не передбачили.

Судом не приймаються доводи позивача щодо нормативного обґрунтування вимог про стягнення пені, оскільки вони не спростовують вищевикладене.

Оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання з оплати поставленого товару сторонами у письмовій формі не укладався, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 13016,67грн. за невиконання грошового зобов’язання є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" (вул. Івана Ткаченко, 189, м. Донецьк, 83005, код ЄДРПОУ 37790003 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь "Торговий Дім "Курскрезинотехніка-Україна" (пр.-т Ленінський, 4А, м.Донецьк, 83062, код ЄДРПОУ 36103268) суму основного боргу у розмірі 580107 (п’ятсот вісімдесят тисяч сто сім) грн. 84 коп., судовий збір у розмірі 11602 одинадцять тисяч шістсот дві) грн. 16 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 29.05.2014.