Рішення № 50687935, 15.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2015 р.

Справа № 902/1183/15

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Златобанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" ОСОБА_1 (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52)

до:Товариства з обмеженю відповідальністю "Кондор-5" (72503, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Леніна, буд. 113)

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового зобов'язання за кредитним договором

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулось публічне акціонерне товариство "Златобанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор-5" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового зобов'язання за кредитним договором.

Ухвалою суду від 27.08.2015 року було порушено провадження у справі з призначення судового засідання на 15.09.2015 року.

В судове засідання 15.09.2015 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (Банк, Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор-5» (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 62/12-KL.

Згідно п.1.1 кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит а Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та виконати інші умови Кредитного Договору.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредит надається Позичальнику у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного Кредитним договором. Кредит може надаватись траншами.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, який становить 3 900 000 гривень 00 копійок.

Згідно п.1.4 Кредитного договору кінцева дата повернення Кредиту: не пізніше « 04» квітня 2014 року.

Відповідно до п.1.5. Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальником сплачується Проценти у вигляді фіксованої Процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі - 12% річних.

Згідно п. 3.4.2. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний Сплачувати Проценти/Комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим Кредитним Договором, згідно з умовами Кредитного Договору.

Відповідно до п. 3.4.3. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний Повернути Кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим Кредитним Договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, в тому числі у випадку настання Несприятливих обставин/подій.

Згідно п. 3.4.4. кредитного договору Позичальник зобов'язаний Безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні Банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов Кредитного Договору.

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6. 2.6.1 Кредитного договору передбачено, що сплата Процентів здійснюється за фактичний строк користування Кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік та місяць, рівні календарній кількості днів День повернення Кредиту до розрахунку не приймається.

Позичальник самостійно сплачує (перераховує) Проценти на Рахунок для оплати Боргових Зобов'язань та Процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування Процентів.

Проценти за останній місяць користування Кредитом сплачуються в Кінцеву дату повернення Кредиту.

Якщо останній день повернення Кредиту та/або сплати Процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то Позичальник має право повернути Кредит та/або сплатити Проценти наступного робочого дня.

В пункті 3.1.4. договору встановлено, що Кредитодавець має право відмовитись від подальшого кредитування Позичальника частково або у повному та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитом та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин, в т.ч. у випадку одноразового порушення Позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов використання кредиту не за цільовим призначенням.

18.07.2013р. між сторонами укладено Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору № 62/12-KL.

04 квітня 2014 року позивач та відповідач уклали Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору, за умовами якого домовились щодо встановлення кінцевої дати повернення кредиту - не пізніше 01 квітня 2016 року (включно), інші умови Кредитного договору № 62/12-KL були залишені без змін.

01 вересня 2014 року позивач та відповідач уклали Договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору, відповідно до якого виклали п.1.5. в новій редакції, встановивши процентну ставку у розмірі 18% річних (включно), інші умови Кредитного договору № 62/12-KL були залишені без змін.

08 січня 2015 року позивач та відповідач уклали Договір про внесення змін № 4 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 грудня 2014р. по 31 грудня 2014 року включно не пізніше 16.01.2015р, інші умови Кредитного договору № 62/12-KL були залишені без змін.

Як видно з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти окремими траншами, що підтверджується банківськими виписками, наявними у матеріалах справи.

Натомість відповідач зобов'язання за Договором не виконував належним чином, а саме за травень, липень, грудень 2013 року та січень, вересень, листопад 2014 року здійснював погашення відсотків за користування кредитом несвоєчасно, а з березня 2015 року погашав відсотки несвоєчасно та не у повному обсязі.

Внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою достроково стягнути з відповідача 3 899 917,12 грн. тіла кредиту та 70 263,06 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, яка утворилась за відповідачем станом на 09.04.2015.

Рішенням господарського суду Київської області від 25 травня 2015 року по справі № 911/1684/15 позов було задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор-5» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А, код ЄДРПОУ 24516406) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) - 3899917 (три мільйона вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 12 коп. заборгованості зі сплати кредиту, 70 263 (сімдесят тисяч двісті шістдесят три) грн. 06 коп. заборгованості по процентам, 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 28 коп. пені та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу.

Дане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року по справі № 911/1684/15 вищезазначене рішення залишено без змін.

Як видно з матеріалів справи 28 грудня 2012 року між сторонами по справі було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округ ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593.

До даного договору було укладено ряд договорів про внесення змін, відповідно до яких:

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки та договору про внесення змін від 16.10.2014 року цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з: укладеного між Іпотекодавцем та іпотекою держателем Кредитного договору № 62/12-КL від 05 квітня 2012 року, та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти, наданих у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 390 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 04 квітня 2016 року (включно), чи в інші строки, встановлені в Кредитному договорі, сплатити нараховані проценти за користування Кредитом в розмірі 18% відсотків річних (процентна) ставка, а також комісії, неустойки (пені,штрафи), всі без виключення інші платежі/суми, в розмірах, строки, у випадках та на умовах, передбачених Основним зобов'язанням, відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки та витрати, що можуть виникнути у Іпотекодержателя в зв'язку з укладенням, виконанням основного зобов'язання та цього Договору, в тому числі, але не виключно, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, його реалізацією, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, тощо, які забезпечуються іпотекою відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п.1.2. договору іпотеки та договору про внесення змін від 11.04.2014 року предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:

1.2.1 1/40 частка майнового комплексу, яка виділена в натурі, що знаходяться за адресою: місто Вінниця,вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м. предмет іпотеки.

Відповідно до п.1.2.1.2. предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, яка не є власністю Іпотекодавця.

П.1.2.1.3. передбачено, що згідно з Висновком про вартість майна, виданого фахівцем відділу по роботі із заставним майном АТ «Златобанк» ОСОБА_4, від « 27» грудня 2012 року, вартість предмета іпотеки становить 2 914695,00 (два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот д дев'яносто п'ять) гривень, 00 копійок.

Відповідно до п.1.3. договору - Заставна вартість предмета іпотеки визначається Сторонами на рівні фактичної ринкової вартості та становить 2 914 695,00 (два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень, 00 копійок.

Згідно п.1.3.2. Сторони підтверджують, що предмет іпотеки оцінений не вище його фактичної ринкової вартості, яка має забезпечувати можливість продажу предмета іпотеки сторонньому покупцеві.

Відповідно до п.4.1. договору іпотеки держатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (в цілому чи будь якої його частини) у випадках невиконання та /або неналежного виконання основного зобов'язання та в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, а також у разі невиконання/неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України.

11.04.2014р. та 16.10.2014р. між сторонами укладено договори б/н про внесення змін до договору іпотеки.

Як слідує із матеріалів справи, відповідно до висновку (звіт з проведення незалежної оцінки 09.09.2015р.) про вартість майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 340,8 кв.м. за адресою Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 14, приміщення 3 становить 4 797222,00 грн. в тому рахунку ПДВ.

Предметом позову є вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № б/н від 28 грудня 2012 року, внаслідок того що відповідачем не усунено порушень умов кредитного договору, станом на день розгляду справи в суді не погашено заборгованість.

При цьому, 13.05.2015 року позивачем, було направлено вимогу №1821 в порядку Закону України «Про іпотеку» , яка залишена без задоволення.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України Про іпотеку в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Частинами першою та другою ст. 23 Закону передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 35 Закону).

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною першою ст. 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, з дотриманням вимог цього Закону.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 2 ст. 43 Закону).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти окремими траншами, що підтверджується банківськими виписками, наявними у матеріалах справи. Натомість відповідач зобов'язання за Договором не виконував належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 3899917 (три мільйона вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 12 коп. заборгованості зі сплати кредиту, 70 263 (сімдесят тисяч двісті шістдесят три) грн. 06 коп. заборгованості по процентам, 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 28 коп. пені та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу. (рішення господарського суду Київської області від 25 травня 2015 року по справі № 911/1684/15.)

13.05.2015 року позивач, на виконання ст. 35 Закону України Про іпотеку, звернувся до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості, згідно якої позивач просив боржника та відповідача негайно погасити прострочену заборгованість, які залишені останніми без відповіді та задоволення.

Приймаючи до уваги положення Закону України Про іпотеку, оскільки позичальник не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором № 62/12-KL від 05.04.2012 року і на момент судового розгляду справи в нього існує заборгованість: 3899917 (три мільйона вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 12 коп. заборгованості зі сплати кредиту, 70 263 (сімдесят тисяч двісті шістдесят три) грн. 06 коп. заборгованості по процентам, 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 28 коп. пені та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, а тому вимоги позивача:

про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю ПАТ "Златобанк" предмет іпотеки за догвором іпотеки від 28.12.2012р., а саме нерухоме майно (нежитлові приміщення), що знаходяться за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м.;

припинити право власності на користування іпотекодавця товариства з обмеженою відповідальністю Кондор-5 ( місцезнаходження 72503, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Леніна, буд. 113, код ЄДРПОУ 24516406) на нерухоме майно , передане в іпотеку за договором іпотеки від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округ ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Вінниця,вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м.

визнати за іпотекодержателем - публічним акціонерним товариством Златобанк ( 01030, м. київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округ ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593, а саме, на нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Вінниця,вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30, яким вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства Златобанк та призначити уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство Златобанк.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33,34, 49, 82-85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю публічному акцоонерному товариству "Златобанк" ( 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) предмету іпотеки за договором іпотеки від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593, а саме: на нерухоме майно, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 249852305101.

Припинити право власності на користування іпотекодавця товариства з обмеженою відповідальністю Кондор-5 ( місцезнаходження 72503, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Леніна, буд. 113, код ЄДРПОУ 24516406) на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 249852305101.

Визнати за іпотекодержателем - публічним акціонерним товариством Златобанк ( 01030, м. київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2593, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 14 (чотирнадцять), загальною площею 340,8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 249852305101.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кондор-5 ( місцезнаходження 72503, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Леніна, буд. 113, код ЄДРПОУ 24516406) в доход Державного бюджету України 73080,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 вересня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (72503, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Леніна, буд. 113)