Рішення № 5068768, 12.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2009 Справа № 11/75

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Стиль", с.Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой ТМ", м.Ужгород

про: стягнення 31136,91 грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача –Павлів І.М. –представник, довіреність від 01.06.2009; Денькович М.В. –представник, довіреність 01.06.2009.

від відповідача –Колотуха О.М. –представник, довіреність від 15.05.2006.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22457,85грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно Договору купівлі-продажу товарів №111 від 16.03.2009, а також 2695,06грн. пені, 3054,21грн. інфляційних та 561,13грн. трьох процентів річних (з урахуванням уточненого розрахунку від 01.06.2009).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення основного боргу, пояснюючи наявність заборгованості невиконанням банком АКБ "Промінвестбанк" своїх зобов"язань за кредитним договором щодо відновлення виплат, що у свою чергу не дало можливість йому (відповідачу) розрахуватись з кредиторами. Крім того, відповідач у відзиві просив відстрочити виплату заборгованості та зменшити розмір штрафних санкцій в порядку статті 233 Господарського кодексу України та статті 83 Господарського процесуального кодексу України, однак, у судовому засіданні 12.10.2009 подав письмову заяву про розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

суд встановив:

Між сторонами у спорі 16.03.2009 укладено Договір купівлі-продажу товарів №111, згідно умов якого ТзОВ „Атлант-Стиль” (позивач) зобов’язувалось постачати і передавати продукцію у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой ТМ" (відповідача), яке у свою чергу зобов’язувалось прийняти товар та здійснювати його оплату на умовах данного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 94815,43грн., зокрема, згідно видаткових накладних: №11-02/9 від 11.02.2008 на суму 15989,82грн.; №16-05/11 від 16.05.2008 на суму 21593,72грн.; №16-06/2 від 16.06.2007 на суму 18052,53грн.; №18-07/8 від 18.07.2008 на суму 12073,42грн.; №25-07/5 від 25.07.2008 на суму 4648,09грн.; №18-09/12 від 18.09.2008 на суму 11427,02грн.; №25-09/1 від 25.09.2008 на суму 11030,83грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановленний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 15 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця (відповідача).

Однак, відповідач, в порушення вимог договору, оплату отриманого товару здійснив частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 22457,85грн., яка крім інших доказів також підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 31.05.2009, та підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання грошового зобов’язання заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, що за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року включно, відповідно до уточненого розрахунку, складає відповідно 3054,21грн. інфляційних та з жовтня 2008 року по липень 2009 року включно - 561,26грн. три проценти річних.

Крім того позивачем, на підставі п. 10 договору, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нараховано відповідачу пеню за невиконання останнім зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленої продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.10.2008 по 10.04.2009, що складає суму 2695,06грн. яку також належить стягнути.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009 подав суду заяву про розстрочку виконання рішення на п’ять місяців, посилаючись на важке матеріальне становище, яке виникло внаслідок неналежного виконанням банком АКБ "Промінвестбанк" своїх зобов"язань за кредитним договором щодо відновлення виплат, що у свою чергу не дало можливість йому (відповідачу) розрахуватись з кредиторами, в тому числі з позивачем.

Викладені у заяві обставини є такими, що заслуговують на увагу, разом з тим, враховуючи майнові інтереси позивача, суд вважає за можливе задоволити заяву частково, розстрочивши виконання рішення в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені строком на 3 місяці.

Судові витрати, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой ТМ", (м. Ужгород вул. О.Кошового, 6, код 34262241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Стиль", (Львівської область, Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, вул. Лесі Українки, 8-а, код 30730262) суму 28768,38грн., з яких: 22457,85 грн. борг, 3054,21 грн. інфляційні, 561,26грн. 3% річних, 2695,06 грн. пеня, а також 287,38грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 109,02 у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Задоволити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой" про розстрочку виконання рішення, розстрочивши його виконання на три місяці.

4. Виконання рішення в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені провести наступним чином:

•до 12.11.2009 року стягнути суму 9589,46 грн.;

•до 12.12.2009 року –суму 9589,46 грн.;

•до 12.01.2010 року –суму 9589,46 грн.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М.Якимчук