Ухвала суду № 50686102, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/55510/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Сороки М.О.

Логвиненка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за позовом Голопристанського комунального підприємства «Гопри-Водоканал» (надалі також - підприємство) до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування пункту 23 вимоги про усунення порушення,

в с т а н о в и л а:

Голопристанське КП «Гопри-Водоканал» звернулося з позовом, в якому просило скасувати (визнати незаконною) п.23 вимоги №4412/439 від 21 березня 2013 року, щодо усунення виявлених порушень. В обґрунтування позивач зазначив, про безпідставність висновків інспекції щодо завищення позивачем економічно обґрунтованого тарифу на водопостачання.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Голопристанського КП «Гопри-Водоканал» задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано пункт 23 вимоги щодо усунення виявлених порушень № 4412/439 від 21 березня 2013 року.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, інспекція звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекцією проведено ревізією фінансово-господарської діяльності КП «Гопри-Водоканал» Голопристанської міської ради за 2010-2011 роки та завершений період 2012 року, за результатами якої складено акт ревізії від 14 лютого 2013 року № 4427/3.

На підставі ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» директору Підприємства було пред'явлено вимогу від 21 березня 2013 року № 4412/439 про усунення виявлених порушень.

Підприємство оскаржило п. 23 вимоги від 21 березня 2013 року, який вимагає узгодити питання та привести у відповідність до вимог законодавства питому норму витрат електроенергії на водопостачання та тарифи на водопостачання підприємства.

Фінансовою інспекцією було зроблено висновок про порушення пункту 3.2. Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затв. наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11 жовтня 2006 р. N 335 (надалі також - Методика), відповідно до якого при розрахунку питомих витрат електричної енергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства використовується плановий показник поданої в систему питної води або кількість пропущених через очисні споруди стічних вод у розрахунковому році. Виявлене порушення полягало у тому, що розрахунок питомих витрат електроенергії було виконано на підставі результатів розрахунків води, спожитої юридичними і фізичними особами і кількості спожитої електроенергії, як про це було зазначено у примітці до рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради від 26.05.2010 року №88 «Про затвердження норми витрат води для споживачів м. Голої Пристані та питомих витрат електроенергії по водопостачанню та водовідведенню», а не піднятого об'єму води, як це передбачено п. .3.2. зазначеної Методики.

Водночас судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи було встановлено, що розрахунок питомих витрат електроенергії був здійснений з дотриманням пункту 3.2. Методики та у розрахунку фактично був використаний показник піднятої та поданої в систему питної води, тоді як у примітці до рішення виконавчого комітету №88 була допущена описка, що не вплинула на суть проведеного розрахунку та в подальшому була виправлена внесенням змін до цього рішення.

Таким чином враховуючи встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість винесеної відповідачем вимоги, тоді як останнім відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні та не свідчать про допущені судом порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону є підставою для його скасування.

Відповідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

М.О. Сорока