Ухвала суду № 50684428, 20.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. Справа № 35393/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі за позовом ТзОВ «Фруктовий світ» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового рішення,

встановила:

У липні 2010 року ТзОВ «Фруктовий світ» звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового рішення.

Позивач зазначав, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фруктовий світ» з питань своєчасності надходжень валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення уповноваженого банку про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, про що складено акт №1834/22-0/33590996 від 08.02.2010 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення про застосування (фінансових) санкцій №0000142200/0/2019 від 16.02.2010 року.

В результаті розгляду адміністративних скарг такі залишені без задоволення та прийнято рішення №0000432200/0/3812 від 20.05.2010 року.

Вважаючи дане рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000432200/2/3812 від 20.05.2010 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фруктовий світ» з питань своєчасності надходжень валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення уповноваженого банку про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, про що складено акт №1834/22-0/33590996 від 08.02.2010 року.

Актом перевірки встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення №0000432200/0/3812 від 20.05.2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1746 грн.

Зі справи вбачається, що між ТзОВ «Фруктовий світ» та ПВТУП «РОСТ» (Республіка Білорусія) укладено договір №04/05 від 04.05.2009 року про експорт концентрату яблучного соку на загальну суму 30 240 євро. Станом на дату підписання акту 08.02.2010 року, прострочення дебіторської заборгованості по контракту становила 9870,00 євро, граничний термін надходження коштів 09.12.2010 року.

За порушення 180 денного терміну надходження валютної виручки за експортовану продукцію по контракту №04/05 від 04.05.2009 року, було нараховано пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Отже, з аналізу викладених норм вбачається, що юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є, насамперед, факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі. Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняється, є саме дата звернення резидента до Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Позивачем 10.12.2009 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України подано для розгляду позовну заяву про стягнення з ПВТУП «РОСТ» суми заборгованості в розмірі 9870,00 євро.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що на дату проведення перевірки у провадженні Міжнародного комерційного арбітражного суду вже перебувала справа позивача про стягнення з з ПВТУП «РОСТ» суми заборгованості в розмірі 9870,00 євро.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивач довів законність своїх дій, доводи апеляційної скарги є безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі №2а-4717/10/2270 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_1