Постанова № 50684249, 16.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12990/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва люкс плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва люкс плюс» про накладення арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва люкс плюс» про накладення арешту коштів на рахунки платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач та позивач звернулися з апеляційними скаргами, в яких: позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити; відповідач просить змінити постанову суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини текст вказаного в апеляційній скарзі змісту.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції змінює її, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2015 адресу ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов лист від Головного управління ДФС у м. Києві від 18.05.2015 № 11798/7/26-15-22-11-16, яким було направлено постанову старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Недоренка С.О. від 22.04.2015 щодо призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Віва люкс плюс» (код 36676101).

25.06.2015 начальником ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві було винесено наказ № 1310 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області підполковника податкової міліції Недоренка С.О. від 22.04.2015 про доручення головному державному ревізору-інспектору, інспектору податкової митної справи І рангу, відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві Ізотенку Юрію Олексійовичу провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віва люкс плюс» (код 36676101) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Лараш Торг» (код ЄДРПОУ 37312719) за період з 01.01.2014 по 31.05.2015.

Також, начальником ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві було виписано направлення на перевірку № 385.

30.06.2015 податковим інспектором було складено акт №249/26-55-07/36676101 відмови у допуску до проведення перевірки (або відмови у наданні документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки).

У вищезазначеному акті представник ТОВ «Віва люкс плюс» зазначила про законність підстав для не допуску контролюючого органу до проведення перевірки товариства, стверджуючи, що «Відповідно до абзацу 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, якщо направлення на перевірку, копія наказу про проведення перевірки, службове посвідчення осіб, які зазначені в направленні на перевірку, оформленні з порушенням вимог п. 81.1 ст. 81 ПКУ - це підстава для не допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки. Направлення на перевірку № 385 містить виправлення дати цього направлення. Дата - обов'язковий реквізит направлення на проведення позапланової виїзної перевірки. Виправлення дати видачі направлення № 385 свідчить про порушення посад. особами контролюючого органу (ДПІ у Печерс. р-ні ГУ ДФС у м. Києві)вимог податкового законодавства та є законною підставою для не допуску».

02.07.2015 заступник начальника інспекції, розглянувши звернення та додані до нього матеріали відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Віва люкс плюс» на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України: відмова від допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Віва люкс плюс» (код 36676101), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, у зв'язку з чим було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 02.07.2015 № 8455/10/26-55-22-07.

Враховуючи, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва звернулась з відповідним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Отже, норми Податкового кодексу України надають право податковим інспекціям проводити документальні позапланові перевірки платників податків лише при настанні певних обставин (існування законних підстав) та при пред'явленні належно оформлених документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

В той же час, судом встановлено, що направлення на перевірку № 385, виписане на підставі наказу від 25.06.2015 № 1310 не відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, оскільки не можливо встановити дату його прийняття, так як дата у направленні містить виправлення, а саме: число або 23, або 25, а місяць взагалі не можливо встановити.

Таким чином, враховуючи, що дата прийняття документу є його обов'язковим реквізитом та враховуючи, що службовий документ повинен містити достовірну інформацію, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що представник відповідача мав законні підстави не допустити до перевірки посадову (службову) особу ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Зокрема, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, а саме: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Враховуючи, що направлення на перевірку № 385, виписане на підставі наказу від 25.06.2015 № 1310 не відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог.

Оскільки, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Що стосується апеляційної скарги відповідача щодо зміни оскаржуваної постанови, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом п. З ч. 1 ст. 163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

Таким чином, у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору.

Суди повинні враховувати, що згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегію суддів встановлено, що в останньому абзаці сторінки 4 тексту постанови та першому абзаці сторінки 5 Окружний адміністративний суд міста Києва робить висновок про наступне: «Таким чином, з аналізу норм законодавства та матеріалів справи вбачається законність призначення документальної позапланової перевірки TOB «Віва люкс плюс» на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області».

В абзаці 7 сторінки 5 тексту постанови Окружний адміністративний суд міста Києва робить висновок про наступне: «судом було встановлено, що позивач мав законні підстави для призначення і проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Віва люкс плюс», проте...».

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вищенаведеними твердженнями, які містяться в тексті мотивувальної частини оскаржуваної постанови, Окружний адміністративний суд міста Києва частково підмінив предмет доказування, адже законність чи незаконність перевірки як такої не була предметом доказування у справі №826/12990/15 за позовом контролюючого органу до Відповідача про накладення арешту коштів на рахунки платника податків.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2015 року №1310 «Про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Віва Люкс Плюс» оскаржується останнім в іншому провадженні, зокрема у справі №826/13131/15, у якій відкрито провадження ухвалою від 22 липня 2015 року (копія додається).

Отже, саме під час розгляду справи №826/13131/15 мають досліджуватися обставини щодо протиправності чи законності згаданого наказу, а відтак, і законності чи протиправності підстав для призначення і проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Віва люкс плюс» на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області.

Натомість, предметом доказування у справі №826/12990/15 стала законність чи незаконність недопуску на перевірку до Відповідача працівника контролюючого органу.

Таким чином, судом першої інстанції встановлені обставини які не підлягають дослідженню та встановленню в межах даної справи та в межах даного предмету позову.

У зв'язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та зміні оскаржуваної постанови шляхом виключення з мотивувальної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року тексту вищевказаного змісту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва люкс плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини постанови тексту такого змісту:

- «Таким чином, з аналізу норм законодавства та матеріалів справи вбачається законність призначення документальної позапланової перевірки TOB «Віва люкс плюс» на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області» (останній абзац сторінки 4 тексту постанови та перший абзац сторінки 5).

- «Судом було встановлено, що позивач мав законні підстави для призначення і проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Віва люкс плюс», проте... » (абзац 7 сторінки 5 тексту постанови).

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Борисюк Л.П.