Постанова № 50684143, 14.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1437/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ганечко О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

за участю: представника позивача Мазура Р.А.(довіреність від 26.05.2015),

представника відповідача Бодревської І.В. (довіреність від 20.04.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор", звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.05.2015 № 410-19.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до наступних висновків.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор" зареєстроване як юридична особа 27.06.1996, ідентифікаційний код 14196857, перебуває на податковому обліку Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

19.05.2015 посадовими особами відповідача винесена податкова вимога № 410-19, якою визначено, що станом на 18.05.2015 сума податкового боргу ПАТ "Уманьавтодор" становить 91457,68 грн. за узгодженимигрошовимизобов'язаннямизісплатиорендної плати з юридичнихосібта не погашена.

Вказана вимога є предметом цього позову, оскільки позивач вважає її протиправною.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1,2 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду, що діяв правомірно, в той час, як позивач свої доводи обгрунтував належним чином.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, за висновком суду першої інстанції, згідно облікової картки ПАТ «Уманьавтодор» сальдо на початок 2015 року зі сплати орендної плати з юридичних осіб по Родниківській сільській раді становить 56650 грн. недоїмки (а.с.86).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на початок 2015 року у позивача дійсно є недоїмка в сумі 56650,93 грн., яка виникла 30.06.2014 року внаслідок несплати самостійно визначених до сплати зобов'язань згідно звітної декларації з плати за землю № 9005695246 від 11.02.2014 р. та уточнюючої декларації плати за землю №90583802169 від 13.10.2014 року , що складається з наступних сум:

4587,80 ( нарахування згідно звітної декларації з 30.06.14р. по 30.12.2014р. 655,4*7 61660,7 ( нарахування згідно уточнюючої декларації плати за землю №90583802169 від 13.10.2014 року з 30.10.2014р. по 30.12.2014р., 46453,78+ 7553,46*2.

Враховуючи те, що платником було сплачено з 30.06.2014р. по 30.12.2014 р. 9497,57 грн., сума боргу станом на 01.01.2015 року становила 56650,93 грн. основного платежу та 365,56 грн. пені, загальна сума боргу -57016,49 грн.

Як зазначає апелянт, сплачені позивачем суми зараховувались у погашення податкового боргу, що виник раніше, а саме, сплачені 27.11.2014р. - 1288,71грн. , 24.12.2014р.- 8208,86 грн. зараховані у сплату звітної декларації з плати за землю № 9005695246 від 11.02.2014 р. та частково (4909,77 грн.) нарахування вересня 2014 року та уточнюючої декларації плати за землю №90583802169 від 13.10.2014 року.

Що, в свою чергу, підтверджується основною та уточнюючою деклараціями з плати за землю, інтегрованою карткою платника податку з плати за землю.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що висновок суду першої інстанції про те, що сума недоїмки 56650 грн. виникла у 2013 році на підставі скасованого ППР, не відповідає наявним в матеріалах справи документам.

Так, згідно даних зворотного боку інтегрованої картки платника, податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірок, не впливали на наявність або відсутність боргу.

Нарахування по податковим повідомленням-рішенням №0000152210 та №0000142210 внесені до інтегрованої картки платника 07.02.2014року , в той час, як сплата за ними відображена 30.01.2014року.

Нарахування по податковим повідомленням-рішенням№0000382210 на 32994,51грн., №0000372210 на 67981,07грн. внесені до інтегрованої картки платника року та 22.05.20143 року до інтегрованої картки платника внесені дані про зняття вказаних нарахувань.

Нарахування по податковим повідомленням рішенням № 0000182210 та №0000192210 внесені до інтегрованої картки платника 30.06.2014 року та зняті з нарахувань 14.07.2014року.

Таким чином, дані інтегрованої картки платника податків свідчать про те, що податковий борг у позивача виник не як наслідок несплати сум донарахованих за актами перевірок, а в результаті несплати самостійно узгоджених сум, тобто, визначених у деклараціях з плати за землю.

При цьому, згідно інтегрованої картки платника податків, сальдо на початок 2014 року становить 0,04 грн. переплати.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на початок 2015 року у позивача дійсно є недоїмка по Собківській сільській раді в сумі 27736,37 грн., яка виникла 30.06.2014 року внаслідок несплати самостійно визначених до сплати зобов'язань згідно звітної декларації з плати за землю № 90055112762 від 10.02.2014 р. та уточнюючої декларації з плати за землю №9058566360 від 14.10.2014 року , що складається з наступних сум:

3970,68грн. (нарахування згідно звітної декларації з 30.06.14р. по 30.12.2014р. 567,24*7 )

29878,31 ( нарахування згідно уточнюючої декларації плати за землю №9058566360 від 14.10.2014 року з 30.10.2014р. по 30.12.2014р., 22546,21+ 3666*2).

Враховуючи те, що позивачем було сплачено з 30.06.2014р. по 30.12.2014 р. 5353,61грн., сума боргу станом на 01.01.2015 року становила 27495 грн. 35 коп. основного платежу та 241.02 грн. пені, загальна сума боргу - 27736, 37 коп.

Як зазначає апелянт, сплачені позивачем суми зараховувались у погашення податкового боргу, що виник раніше, а саме, сплачені 30.10.2014р. - 2120.32грн., 24.12.2014р.- 4233,29 грн. зараховані у сплату звітної декларації з плати за землю та частково (2382,93 грн.) нарахування вересня 2014 року уточнюючої декларації плати за землю №9058566360 від 14.10.2014 року.

Що, в свою чергу, підтверджується основною та уточнюючою деклараціями з плати за землю, інтегрованою карткою платника податку з плати за землю.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується також з доводами апелянта, що висновок суду першої інстанції про те, що сума недоїмки27736,37 грн. виникла у 2013 році на підставі скасованого ППР, не відповідає наявним в матеріалах справи документам.

Таким чином, згідно даних інтегрованої картки плати станом на 19.05.2015 року, на день винесення спірної податкової вимоги, у позивача існував борг з плати за землю по Родниківській сільській радів сумі 61 497,05 грн. та 29960,63 грн. по Собківській сільській раді.

Враховуючи те, що у позивача, починаючи з 30.06.2014 р. по день винесення спірної податкової вимоги існував борг, наявність переплати, на яку посилається позивач та з чим погоджується суд першої інстанції, не підтверджується.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платникподатківзобов'язанийсплачуватиподатки та збори в строки та у розмірах, встановленихцим Кодексом та законами з питаньмитноїсправи.

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуваннямштрафнихсанкцій за їхнаявності), але не сплаченогоплатникомподатків у встановленийцим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3. ст. 57. Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платникподатків не сплачуєузгодженоїсуми грошового зобов'язання в установленізаконодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає)йомуподатковувимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податковогоповідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплатисуми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки йогоне погашення в установлений строк, попередження про описактивів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ПК).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, в той час, як суд першої інстанції ухвалив судове рішення при неповному з»ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, що, в свою чергу, відповідно до п.1 ст.202 КАС України, є підставою для його скасування з ухваленням нового.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуУманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,- залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 18 вересня 2015 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М. Ганечко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: