Постанова № 50684034, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 712/3022/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси (далі по тексту - відповідач), в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача по припиненню виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 липня 2014 року;

- зобов'язати управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси поновити виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зробити перерахунок допомоги до прожиткового мінімуму працездатної особи та виплатити недоотриману допомогу.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2015 року позовні вимоги задоволено: визнано дії управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради по припиненню виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2014 року протиправними та зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_2 виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2014 року в розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 183-2 справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, 12.12.2012 р. н. та перебуває на обліку у відповідача, є особою, застрахованою в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З 07.02.2013 ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07.02.2014 по 12.12.2015.

10.02.2015 позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та доплати належної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за період з 01.07.2014 року по 31.06.2015 року включно та просила надалі виплачувати щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 12.12.2015 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, затверджений законодавством для працездатних осіб.

Відповідач листом № Б-43/281/01-20 від 12.02.2015 року повідомив позивачу, що відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року продовжувати виплати з 01.07.2014 року допомогу за дитиною немає законних підстав.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 01 липня 2014 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 розд. ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виключено розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 208 (яка набрала чинності 04.07.2014 р.) виключено розділ «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 р., яким визначено умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Враховуючи те, що з 01.07.2014 р. у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виключено розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», який передбачав виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для виплати такої допомоги після 01.07.2014 р., відсутні.

При ухваленні судового рішення на користь позивача суд першої інстанції здійснив посилання на ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якою було передбачено (до втрати чинності Законом з 01.01.2015 р.), що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Колегія суддів з наведеним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції чинній до 01.01.2008 року, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 цього Закону).

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Отже, обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо покладення обов'язку по здійсненню перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за вказаним Законом покладено на роботодавця.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 01.07.2014 р. виплата допомоги позивачу припинена правомірно.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 183-2, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Соснівського району м. Черкаси відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська Л.В.