Ухвала суду № 50683953, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7865/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-Плаза» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аве-Плаза» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003415626 від 14 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 11 квітня 2013 року по 24 квітня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування ТОВ «Аве-Плаза» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2010 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, січень 2013 року, за результатами якої складено акт № 111/15-6-27/34755123 від 29 квітня 2013 року.

Згідно з висновками акту перевірки, відповідачем зафіксовано порушення позивачем: п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., за вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., за січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн. та, як наслідок, порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2012 року на суму 247 629,83 грн., за вересень 2012 року на суму 64 721,08 грн. та за січень 2013 року на суму 360 801,59 грн.

14 травня 2013 року за результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003415626, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ ТОВ «Аве-Плаза» на 673 152,50 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аве-Плаза» зареєстровано в якості юридичної особи 05 грудня 2006 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10 грудня 2012 року.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків № 540/18.6-15 від 15 березня 2013 року, ТОВ «Аве-Плаза» взято на податковий облік 05 грудня 2006 року.

ТОВ «Аве-Плаза» до податкового органу подавались податкові декларації з ПДВ за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року. До складу суми податкового кредиту з ПДВ, зазначеного у таких податкових деклараціях, позивачем включено суми ПДВ, сплачені ним згідно податкових накладних, складених його контрагентами в періоди, що передували звітним, та, відповідно, отриманих ТОВ «Аве-Плаза» із запізненням.

Згідно з актом перевірки, зазначена обставина, з огляду на відсутність документального підтвердження отримання таких податкових накладних із запізненням, і стала підставою для визнання податковим органом порушення вимог податкового законодавства з боку позивача.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, виходячи з системного налізу зазначених положень законодавства вбачається, що за платником податків зберігається право протягом 365 календарних днів, з дати виписки податкових накладних, на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих накладних у відповідному звітному періоді, в якому вони були отримані, за умови реєстрації накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які є додатками до декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року, ТОВ «Аве-Плаза»: до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, включено суми ПДВ, сплачені позивачем згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 27 квітня 2012 року, 12 червня 2012 року, 11 липня 2012 року, 16 липня 2012 року, 18 липня 2012 року та 23 липня 2012 року; до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, включено суми ПДВ, сплачені позивачем згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 09 лютого 2012 року, 02 березня 2012 року, 06 березня 2012 року, 14 березня 2012 року, 23 березня 2012 року, 28 березня 2012 року, 03 травня 2012 року, 24 травня 2012 року, 11 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 30 червня 2012 року, 06 липня 2012 року, 26 липня 2012 року, 30 липня 2012 року, 31 липня 2012 року, 06 серпня 2012 року, 10 серпня 2012 року, 15 серпня 2012 року, 27 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року; до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, включено суми ПДВ, сплачені позивачем згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 10 травня 2012 року, 31 липня 2012 року, 15 серпня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 30 вересня 2012 року, 03 жовтня 2012 року, 26 жовтня 2012 року, 06 листопада 2012 року, 20 листопада 2012 року, 27 листопада 2012 року, 30 листопада 2012 року, 03 грудня 2012 року, 11 грудня 2012 року, 21 грудня 2012 року, 24 грудня 2012 року та 26 грудня 2012 року.

Факт отримання податковим органом наведених реєстрів виданих та отриманих податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про отримання податкової звітності.

Крім того, у матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, згідно з якими податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту у серпні, вересні 2012 року та січні 2013 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0003415626 від 14 травня 2013 року, з урахуванням того, що позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року включено суми податкового кредиту, сплачені позивачем за податковими накладними, складеними в строк, що не перевищує 365 днів до настання відповідних звітних періодів, та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-Плаза» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 18 вересня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.