Вирок № 50679723, 16.09.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.09.2015

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Справа № 1-кп/489/511/15 р.

16.09.2015 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - Семерея М.Ф.

при секретарі судових засідань - Луциній А.М.

сторони кримінального провадження:

прокурора - Дударева В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Петрівське Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з професійною технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого, який проходить службу на посаді старшого хіміка військової частини польова пошта В4050, у військову званні старший солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З 29.02.2012 по 16.05.2015 старший солдат ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта В2137 (м. Миколаїв вул. Аеродромна, 1), зокрема, з 26.12.2013 згідно наказу № 279 - на посаді старшого електрика акумуляторника обслуги обслуговування та ремонту акумуляторних батарей зарядно-акумуляторної станції (далі за текстом - ЗАС).

Наказом командира військової частини польова пошта В2137 від 16.05.2015 №141 старший солдат ОСОБА_2 переведений на нове місце служби до військової частини В4050.

Відповідно до ст.ст. 1, 7 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належить всі види озброєння, бойова та ніша техніка, боєприпаси тощо. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

В приміщенні ЗАС військової частини польова пошта В2137 зберігається наступне військове майно: зарядно-розрядна установка ВАК-12-115 НОМЕР_1, до комплекту якої входить силовий трансформатор ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2), яке перебуває на бухгалтерському обліку у військової частини польова пошта В2137 в якості основних засобів і знаходилось в технічно-придатному стані до експлуатації.

Місце зберігання вказаного військового майна, його конструктивні особливості, розміщення комплектуючих частин, їх цінність та можливість демонтажу, стан охорони приміщення та контролю за особовим складом, був достовірно відомий старшому солдату ОСОБА_2, у зв'язку з чим 24.01.2015 в останнього виник умисел на таємне викрадення іншого військового майна - силового трансформатору ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2), який являється комплектуючою складовою зарядно-розрядної установки ВАК-12-115 НОМЕР_1, з метою його подальшого збуту в якості брухту чорних та кольорових металів та незаконного збагачення в такий спосіб.

24.01.2015 близько 21 год. ЗО хв., реалізуючи задуманий злочинний намір, старший солдат ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 7, 8, 13, 15 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000 року, діючи з прямим умислом, із корисних мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння у вигляді викрадення іншого військового майна, передбачаючи, що внаслідок цих дій буде завдано шкоду державі, а також бажаючи настання цих наслідків, проник до приміщення З АС військової частини польова пошта В2137.

Перебуваючи в приміщенні ЗАС, за допомогою інструментів які знаходилися в даному приміщенні як робочий інвентар: гайкових ключів та кутової шлейф овальної машини, старший солдат ОСОБА_2, таємно для інших військовослужбовців, здійснив демонтаж зарядно-розрядної установки ВАК-12-115 НОМЕР_1, в ході якого вилучив силовий трансформатор ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2) вартістю 786 грн. 74 коп.

Закінчивши роботи по демонтажу вказаного військового майна, приблизно о 23 год. 35 хв., старший солдат ОСОБА_2 за допомогою візку, обгорнувши викрадене майно ганчір'ям, таємно для інших військовослужбовців, вивіз силовий трансформатор ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2) за територію військової частини польова пошта В2137, тим самим, отримавши фактичну можливість розпорядитися іншим військовим майном на власний розсуд.

В цей же день, старший солдат ОСОБА_2 розпорядився викраденим іншим військовим майном - силовим трансформатором ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2), збувши його цивільній особі - громадянину ОСОБА_3, якому не було відомо про факт одержання вказаного майна злочинним шляхом, за що отримав 1500 грн.

Суд визнає винним обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем, діючи з прямим умислом, з корисних мотивів, з приміщення зарядно- акумуляторної станції військової частини польова В2137 (м. Миколаїв вул. Аеродромна, 1), вчинив викрадення іншого військового майна - силового трансформатору ТСЗ-12 кВт (НОМЕР_2) вартістю 786 грн. 74 коп., заподіявши шкоду державі в особі військової частини польова пошта В2137 на вказану суму, розпорядившись ним на власний розсуд, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 410 КК України - викрадення іншого військового майна.

Обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі і дав свідчення по суті пред'явленого обвинувачення які відповідають вищевказаним фактичним обставинам справи і не суперечать їм з його показів вбачається, що він проходив службу у військовій частині польова пошта В2137 в якості старшого електрика. До вчинення крадіжки спонукав його дзвінок дружини яка йому повідомила про відшкодування боргу по кредиту. Маючи доступ до сховища трансформатора він проник туди, турбінкою зрізав болти, та вивіз його за межи військової частини і продав своєму знайомому за 1500 грн. З цих грошей заплатив борг по кредиту та купив продуктів. Цивільний позов визнає у повному обсязі. У вчиненому кається.

Таким чином суд вважає, що прокурором доведено вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України.

За клопотанням сторін та на підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнає не доцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які не кім не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжує покарання - не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який не судимий і вчинив злочин вперше в обставинах скрутного матеріального становища, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується задовільнено, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, у лікаря психіатра - не перебуває. Також при призначені покарання суд враховував обставини, що пом'якшують та відсутність обставини обтяжуючих покарання, суд вважає за можливе призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі з застосуванням ст.. 75 КК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений проходить військову службу то підстав для застосування ст. 76 КК України суд не вбачає.

На думку суду саме така міра покарання буде достатня для його виправлення та перевиховання.

Цивільний позов задовольнити з підстав визнання його обвинуваченим.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст.374, 375, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням покарання на 1 (один) рік.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на командира військової частини польова пошта В4050.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2360,23 грн. на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31118115700005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, КБК 24060300.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: М.Ф. Семерей