Ухвала суду № 50677811, 14.09.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 732/1583/14 Головуючий у І інстанції Лиманська М.В. Провадження № 11-кп/795/669/2015 Категорія - ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Борисенко І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБорисенка І. П.

суддів: Салая Г.А., Демченка О.В.

при секретарі - Гой Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 липня 2014 року за № 12014270110000272 за апеляційною скаргою представника ПАТ „Українська охоронна страхова компанія" ОСОБА_2 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2014 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого

визнаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора - Шимка Є.М.

представника ПАТ "Чернігівгаз" ОСОБА_4

представника потерпілого-адвоката - Коваленко-Зеленої О.М.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Цивільний позов представника потерпілого в інтересах потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну потерпілого 3046,85 грн., у відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я потерпілого 50935,92 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000,0 грн., а всього стягнуто 58982,77 грн.

Стягнуто з ПАТ «Чернігівгаз» на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди - 75000,0 грн.

Цивільний позов прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах Городнянської центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету Городнянського району /рах. 35419001031560 МФО 853592 УДК Городнянського району ЄДРПОУ 02006225/ витрати в сумі 1193 грн. 08 коп., понесені Городнянською ЦРЛ на стаціонарне лікування ОСОБА_6 від злочину.

Цивільний позов прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах Чернігівської обласної лікарні до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету Чернігівської області /рах. 31414544700001 МФО 853592 ГУДКСУ в Чернігівській області ЄДРПОУ 02006113/ витрати в сумі 7846 грн. 24 коп., понесені Чернігівською обласною лікарнею на стаціонарне лікування ОСОБА_6 від злочину.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта в сумі 700,0грн. та процесуальні витрати, пов'язані з залученням представника (адвоката) в сумі 1705,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, в сумі 3217,49грн.

Питання про речові докази вирішено в порядку статті 100 КПК України.

Як встановив суд, 22 липня 2014 року близько 19год. 10хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по ділянці дороги, яка проходить по вулиці Леніна, у м. Городня, у районі розташування житлового будинку № 79, у напрямку виїзду з міста, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і дорожні умови, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до наїзду на мопед марки «Дельта» без реєстраційного номера, який знаходився на краю проїзної частини дороги, біля якого знаходився ОСОБА_6 У результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритих переломів обох кісток обох гомілок в середній третині з дефектом м'яких тканин, закритого перелому верхньої третини правого стегна зі зміщенням, відкритого перелому нижньої щелепи, закритого перелому верхньої щелепи, закритої травми живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею середньої важкості, пост травматичного гіповолемічного шоку важкого ступеня, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 87 від 03.09.2014 відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, за ознакою небезпеки для життя.

Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, а саме:

- п.п. б) п. 2.3, згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі,

- п.п. а) п. 2.9, яким передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин,

- п. 10.1, де зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

- п.11.3, яким регламентовано, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

На вирок суду представник ПАТ „УОСК" ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи фактичні обставини справи просить вирок суду скасувати в частині цивільного позову, що стосується Приватного акціонерного товариства „Українська охоронно-страхова компанія" та зменшити розмір страхового відшкодування до 43 979, 57 гривень.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення про стягнення з АТ «УОСК» страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, судом не враховано умов укладеного з ПАТ „Чернігівгаз" Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2608430 від 14.05.2014 вимог ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно ч.2 п.12.1 ст.12 Закону: «Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту». Пунктом 4 Полісу визначено франшизу в розмір 1000 грн. Відповідно розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті становить: 3046,85 - 1000 = 2046.85 гривень. Як встановлено судом, розмір шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок ушкодження здоров'я становить 50935,92 грн. При цьому судом також встановлено і зазначено у вироку, що обвинуваченим вже відшкодовано потерпілому шкоду в розмірі 11000 грн. Відповідно, розмір відшкодування потерпілому повинен бути зменшений на суму, а вже відшкодовані потерпілому кошти обвинувачений має право отримати зі страхової компанії за умов, викладених в ч.2 п.36.4 ст.36 Закону. Звертає увагу, що для розрахунку моральної шкоди застосовується саме розмір «страхової виплати», а не «страхової суми», як помилково застосував суд першої інстанції (у вироку відсутнє правове обґрунтування розрахунку розміру моральної шкоди). Враховуючи розрахований розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю - 39935,92 грн. розмір моральної шкоди, підлягає відшкодуванню на підставі Закону, становитиме: (39935,92 х 5 х 100) = 1996,80 грн. В зв'язку з чим, враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини та вимоги Закону, розмір страхового відшкодування (стягнуті з АТ «УОСК» кошти) не може перевищувати: (2046,85 + 39935,92 + 1996,80) 43979,57 гривень, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про розмір такого відшкодування.

В свою чергу представники цивільного відповідача: ПАТ „Чернігівгаз" в особі начальника юридичного управління подали заперечення на апеляційну скаргу представник ПАТ „УОСК" ОСОБА_2 В якому просять залишити апеляційну скаргу ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» без задоволення, а вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2014 року у справі № 732/1583/14 - без змін. Зазначає, що суд першої інстанції на законних підставах зазначив, що суми матеріальної шкоди (50 935,92 грн., завданої здоров'ю потерпілого, яка підтверджена документально, та 3 046,85 грн., завданої майну потерпілого, яка підтверджена документально), які мають бути стягнуті на користь потерпілого, повністю покриваються лімітом страхової відповідальності та мають бути стягнуті з цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно -страхова компанія».

Заслухавши доповідача, пояснення представника цивільного відповідача - ОСОБА_4 та представника потерпілого - адвоката Коваленко-Зелену О.М. та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін, оскільки вирок місцевого суду вважають законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ „Українська охоронна страхова компанія" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про причини свого неприбуття.

Оскільки апелянт належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду, двічі в судове засідання не з'явився і про причини неприбуття не повідомив суд, вислухавши учасників судового розгляду, колегія суддів вважає провести апеляційний розгляд без представника апелянта.

Суд першої інстанції розглядав кримінальне провадження відповідно до ст.349 ч.3 КПК України та визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 у суді першої інстанції свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та показав, що він працював водієм ПАТ «Чернігівгаз», керував автомобілем НОМЕР_2. 22.07.2014р. він перебував на роботі, його робочий день тривав до 20-ї години. В цей день йому повідомили, що жінка, з якою він перебуває у фактичному шлюбі, захворіла та потрапила до лікарні. Він вирішив провідати її та поїхав службовим автомобілем до Городнянської районної лікарні. В лікарні він вжив близько 300 грамів міцного вина. Усвідомлюючи, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, він сів за кермо автомобіля VOLKWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 та поїхав на роботу. Рухаючись по ділянці дороги, яка проходить по вулиці Леніна, у м. Городня, у районі розташування житлового будинку № 79, у напрямку виїзду з міста, він почав здійснювати поворот ліворуч. В цей момент його засліпило сонце, від чого він на короткий час втратив пильність та виїхав на зустрічну смугу руху, не помітивши на ній потерпілого, якого збив. Після наїзду на потерпілого він застосував гальмування. Коли автомобіль зупинився на проїзній частині, він вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілого. Він відразу бажав викликати швидку допомогу, але очевидці повідомили йому, що швидку вже викликали. Він залишався на місці пригоди. По приїзду на місце ДТП працівники міліції почали проводити огляд місця пригоди та його направили на медичний огляд до лікарні, де підтвердився стан його алкогольного сп'яніння. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, щиро кається, та вважає, що ДТП сталася з його вини. На момент судового розгляду він відшкодував потерпілому 11 тисяч гривень та готовий надавати будь-яку допомогу його сім'ї.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

Дії ОСОБА_3 судом вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, його ставлення до вчиненого, щире каяття, особу винного, сімейний стан, позитивну характеристику за місцем проживання та останнього місця роботи, те що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, обставин, які пом'якшують покарання, а саме сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_7, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілого щодо призначення обвинуваченому умовного покарання і обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що обрана судом першої інстанції міра покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ «УОСК» зазначає, що при прийнятті рішення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, судом не враховано умов укладеного з ПАТ «Чернігівгаз» Полісу обов'язкового страхування № АІ/2608430.

Однак, 10 січня 2014 року між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» (Страховиком) та ПАТ «Чернігівгаз» (Страхувальником) було укладено договір № 1001/14-ЦВП обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір). Розділом 3 Договору встановлено ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб - 50 000,00 грн. на одного потерпілого, ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих осіб - 100 000,00 грн. на одного потерпілого.

Статтями 626, 627, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Умовами Договору № 1001/14-ЦВП від 10.01.2014р. не передбачено зменшення на суму франшизи страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого. Таким чином, суд першої інстанції правомірно нарахував для відшкодування 3 046,85 грн., які мають бути стягнуті на користь потерпілого з ПАТ «УОСК».

Згідно ст.ст. 9, 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на законних підставах зазначив, що суми матеріальної шкоди (50 935,92 грн., завданої здоров'ю потерпілого, яка підтверджена документально, та 3 046,85 грн., завданої майну потерпілого, яка підтверджена документально), які мають бути стягнуті на користь потерпілого, повністю покриваються лімітом страхової відповідальності та мають бути стягнуті з цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія».

В своїй апеляційній скарзі ПАТ «УОСК» також посилається на те, що судом встановлено і зазначено у вироку, що обвинуваченим вже відшкодовано потерпілому шкоду в сумі 11 000,00 грн., тому страхова компанія повинна сплатити 39 935,92 грн. замість 50 935,92 грн.

Однак, дане твердження спростовується тим, що у вироку місцевого суду зазначено, що зі слів обвинуваченого він відшкодував потерпілому 11 тисяч гривень та готовий надавати будь-яку допомогу його сім'ї. Даний факт не підтверджено документально, тому не може бути підставою для ПАТ «УОСК» щодо зменшення розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров»ю потерпілого і вказана сума до цивільного позову не вказувалась.

Щодо страхового відшкодування моральної шкоди, то пунктом 11.9 Договору № 1001/14-ЦВП від 10 січня 2014 року передбачено, що моральна шкода відшкодовується потерпілому у розмірі, не більше 5% ліміту відповідальності Страховика, зазначеному у п.3.3. цього Договору (100 000,00 грн.) Таким чином, суд правомірно зазначив, що з відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь потерпілого має бути стягнута сума 5 000,00 грн. в межах ліміту відповідальності передбаченого Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для зміни вироку та задоволення апеляційної скарги представника ПАТ „УОСК" ОСОБА_2 немає.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону та порушень прав обвинуваченого на захист, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376,404,407,419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ПАТ „Українська охоронна страхова компанія" ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Борисенко І.П. Демченко О.В. Салай Г.А.