Ухвала суду № 50677318, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/33418/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Сороки М.О.; Єрьоміна А.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення заборгованості, що переглядається за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Управління ПФ) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Відділення Фонду) про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності.

Зазначали, що понесли витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності за період з 1 липня по 31 грудня 2013 року в загальному розмірі 2802,06 грн, а відповідач відмовляється включити зазначені суми до актів звірки витрат та відшкодувати їх.

Посилаючись на статтю 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV) просили стягнути вказані витрати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь Управління ПФ витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня 2013 року по грудень 2013 року ОСОБА_4 в розмірі 555,18 грн та ОСОБА_5 в розмірі 746,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Управління ПФ направило відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 1 липня по 31 грудня 2013 року по особам: ОСОБА_4 (555,18 грн), ОСОБА_5 (746,88 грн), ОСОБА_6 (900,00 грн) та ОСОБА_7 (600,00 грн).

Відмовивши прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат по ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідач виходив з того, що акти про нещасний випадок на виробництві стосовно них складені з грубим порушенням норм законодавства.

Суд першої інстанції, частково задовольнивши позов, з чим погодився і апеляційний суд, виходив з того, що Відділення Фонду зобов'язане відшкодувати позивачу витрати з виплати та доставки пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки страхові випадки по цим особам підтверджуються актами про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 та довідками МСЕК. При цьому судами зазначено, що окремі недоліки відповідних актів за наявності довідок МСЕК про встановлення особам інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що містяться в пенсійних справах потерпілих, не можуть бути підставою для відмови в відшкодуванні витрат Управлінню ПФ на виплату пенсій по інвалідності.

Відмовивши в частині позовних вимог про відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суди виходили з того, що нещасні випадки, зафіксовані у актах, які з ними сталися не є страховими, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати ці витрати.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 81 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що пенсії по інвалідності, які виплачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підлягають відшкодуванню Відділенням Фонду, оскільки дослідженими доказами підтверджено, що причиною настання інвалідності вказаних осіб є страхові випадки на виробництві, що підтверджено копіями актів форми Н-1 та довідками МСЕК.

Доводи відповідача про відсутність оригіналів актів про нещасний випадок, неналежний спосіб завірення копій актів, порушення при складанні актів, не беруться до уваги, оскільки наявність вказаних обставин не може впливати на право цих осіб на пенсію по інвалідності, отриману внаслідок нещасного випадку на виробництві, підтвердженого висновками МСЕК, та обов'язок відповідача відшкодувати виплачені Пенсійним фондом суми пенсій.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

М.О.Сорока

А.В.Єрьомін