Ухвала суду № 50677146, 15.09.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.П.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2015 р. Справа № 279/1562/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "14" квітня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 14.04.2015 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі, визначеному ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 28.05.2014 р. по 02.08.2014 р.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області провести донарахування та виплату позивачу доплат передбачених ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" за період з 28.05.2014 р. по 02.08.2014 р. року.

Управлінням праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області судове рішення не оскаржується, тому постанова в частині проведення перерахунку і виплати доплати згідно ст.37 Закону №796-ХІІ судом апеляційної інстанції не перевіряється.

У апеляційній скарзі Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, віднесений до 1 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (а.с.4) є інвалідом 2 групи, інвалідність якого пов'язана з аварією на ЧАЕС (а.с.5) та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивач отримує виплати згідно зі ст.ст. 39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с.9,10).

Згідно ст.39 вищевказаного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у таких же розмірах.

Відповідно до ст.50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, ст. ст. 39, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.39 та ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, вище наведені положення ст.39 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Закони України "Про державний бюджет України на 2012 рік» та Закони України "Про державний бюджет України на 2013 рік» втратили чинність.

Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої особам віднесеним до І категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Лугинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "14" квітня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11500

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

4-третій особі: - ,