Ухвала суду № 50676947, 10.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р.Справа № 820/4746/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі №820/4746/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міністерства доходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкантех" (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міністерства доходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 02.04.2015 року №0001571501, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 82867, 50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 66294, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16573, 50 грн., як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №820/4746/15 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №820/4746/15 скасувати, ухвалити нове рішення по справі, відповідно до якого задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 02.04.2015 року №0001571501, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 82867, 50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 66294, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16573, 50 грн., як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на необґрунтованість судового рішення, винесеного з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 10.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в порядку статті 76 розділу II ПК України відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року позивача код ЄДРПОУ 38279165.

За результатами перевірки було складено Акт N977/20-30-15-01-10 від 16.03.2015 року, який містить висновки щодо порушення платником податків вимог п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту по декларації січня 1015 року в сумі 83333,00 грн.

07.04.2015 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення ухвалене відповідачем від 02.04.2015 року №0001571501, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість на суму 82867,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 66294,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16573,50 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням відповідача від 02.04.2015 року за №0001571501, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 82867, 50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 66294, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16573, 50 грн., позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень поточного року платник не мав право включити суми податку на додану вартість по податкових накладних минулих періодів, а тому ухвалене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 02.04.2015 року за №0001571501 є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України від 02.12.2010 року ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи підставою для ухвалення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 02.04.2015 року за №0001571501 послугував висновок останнього про те, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість січня 2015 року податкові накладні №166 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9850,00 грн., №167 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9916,67 грн., №168 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9883,33 грн., №169 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9833,33 грн., № 170 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9850, 00 грн., №171 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9833, 33 грн., №172 від 30.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9900,00 грн., №173 від 31.01.2014 року на суму податку на додану вартість 9866,67 грн., №174 від 31.01.2014 року на суму податку на додану вартість 4400,00 грн., отримані від ТОВ «МУЛЬТИ - МАСТЕР», ІПН 34915634, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з внесеними змінами до ПК України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників податку на додану вартість відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних , включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не більше ніж 180 календарних днів і з дати їх складання.

Крім того, з урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.

Отже, до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень поточного року платник не мав право включити суми податку на додану вартість по податкових накладних минулих періодів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності ухваленого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 02.04.2015 року за №0001571501.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін, вимоги апеляційної скарги щодо покладення судових витрат на відповідача по справі не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №820/4746/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі №820/4746/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.