Постанова № 50676356, 09.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2179/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" Приходька Володимира Олександровича до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" Приходько В.О. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними дій щодо винесення неправомірних податкових повідомлень-рішень від 20.01.2015 р. №0000352200, №0000362200, визнання їх протиправними та скасування.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.01.2015 р. №0000352200, №0000362200. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у м. Чернігові подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (далі - ПАТ «Банк «Демарк») з питань правомірності витрат з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2014 р. №40/22/19357516.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 153.2.6 п.153.2, п.153.5 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у 2011-2013 рр. на загальну суму 1233395,00 грн. та завищено від'ємне значення об`єкту оподаткування на суму 2227388,00 грн.;

- пп. 164.2.19 п. 164.2, п.164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170, пп."а" п. 171.2 ст. 171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся за основним платежем на загальну суму 517 096,70 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.01.2015 р.:

- №0000352200 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1 233 395,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 308349,00 грн.;

- №0000362200 про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 2 227 388,00 грн.

Скасовуючи оскаржувані постанови, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Банк «Демарк» при відступленні права вимоги не надавав послуги, а отримував їх і тому до нього обмеження передбачені пп.153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України не застосовуються.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Положення п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначають склад витрат податкового обліку в операціях з продажу (відступлення) права вимоги. Для операцій з відступлення вимог за фінансовими кредитами витрати становить сума заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення. Отже, предметом регулювання п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу є визначення категорій витрат, які враховуються для операцій з відступлення права вимоги на противагу загальним нормам статей 138-139 Податкового кодексу України.

Абзац другий підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України визначає обмеження розміру витрат за операціями з пов'язаними особами. Цей розмір не повинен перевищувати доходів від такого продажу.

Так, предметом регулювання абзацу другого підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України є обмеження розміру витрат за операціями з продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам безвідносно до категорій (різновидів) таких витрат.

Отже, на операцію з відступлення права вимоги ПАТ «Банк «Демарк» на користь нових кредиторів поширюються обмеження у врахуванні витрат, передбачені абзацом другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України. Тому витрати, понесені в зв'язку з відступленням права вимоги пов'язаній особі, не можуть перевищувати доходів, отриманих продавцем на компенсацію вартості проданої вимоги.

Відповідно до п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2011-2012 років ПАТ «Банк «Демарк» укладено договори відступлення права вимоги боргів відповідно до яких сторони, а саме ПАТ «Банк «Демарк» - Первісний кредитор та підприємство або фізична особа - Новий кредитор домовлялись про наступне. Первісний кредитор (ПАТ «Банк «Демарк») передає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває всі права вимоги та інші права, що належать Первісному кредитору і стає кредитором по відношенню до боржника (третя особа).

При цьому, новий кредитор з моменту оплати одержує право вимоги належного виконання боржником всіх зобов'язань за основним договором боржника (суми основного боргу, процентів, комісій). Відступлення права вимоги здійснюється на платній основі. Ціна відступлення права вимоги установлюється банком самостійно.

За перевіряємий період до складу доходів була включена сума коштів, отримана банком - Першим кредитором від такого відступлення, а саме за 2011 рік - 3434,5 грн., за 2012 рік - 4080,0 грн.

До складу витрат була включена сума заборгованості за фінансовими кредитами за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення (сума основного боргу, процентів, комісій), а саме: за 2011 рік - 9910,1 грн., за 2012 рік - 8985,6 грн., тобто банк отримав від таких операцій збитки: у 2011 році на суму 6475,6 грн., у 2012 році на суму 4905,6 грн.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та не було враховано судом першої інстанції, відступлення вимоги передавалося банком в тому ж розмірі, в якому наявна заборгованість фізичних осіб - боржників перед банком, однак за значно нижчою ціною. Зокрема, фізичній особі-громадянину ОСОБА_4 передано заборгованість фізичних осіб по кредитних договорах на суму 482586,38 грн. за плату 24033,56 грн., фізичній особі-громадянці ОСОБА_5 передано право вимоги відносно кредитної заборгованості фізичних осіб на суму 259239,59 грн. за плату - 12961,98 грн.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення від 20.01.2015 р. №0000352200, №0000362200 є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові необхідно задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року - скасувати в частині задоволення позову щодо податкових повідомлень-рішень та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року - скасувати в частині задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області від 20.01.2015 р. №0000352200, №0000362200 та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" Приходька Володимира Олександровича - відмовити.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст постанови складено 14.09.2015 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.