Постанова № 50676279, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7065/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Погорілої К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України про скасування постанови №47,-

В С Т А Н О В И Л А:

15 квітня 2015 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову «Про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень» за №47 від 02.04.2015 Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» про накладення штрафу 8500 гривень на ПрАТ «Авіакомпанію «Міжнародні Авіалінії України».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Державною прикордонною службою України Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» складено протокол від 24 березня 2015 року № 921145 про правопорушення, відповідно до якого, позивачем не виконано обов'язок щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування (транзиту), що призвело до перевезення 24 березня 2015 року через державний кордон України за маршрутом «Москва-Київ» без необхідних документів для в'їзду до держави прямування (транзиту) - України одного пасажира, а саме громадянина Туніської Республіки ОСОБА_4, документованого дипломатичним паспортом громадянина Тунісу, у якому відсутня віза України, що не дає особі права на в'їзд в Україну.

Одночасно відповідачем прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну ОСОБА_4 із причини того, що у такого пасажира відсутня віза України.

На підставі викладеного, 02 квітня 2015 року відповідачем прийнято постанову №47 про правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 8500 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку прикордонного органу та з метою їх відновлення перевізник звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час здійснення позивачем перевезення у пасажира була відсутня віза України, як і документи, підтверджуючі можливість отримання візи в оперативному відділі департаменту консульської служби МЗС в аеропорту «Бориспіль», відтак відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про правопорушення від 02 квітня 2015 року №47 діяв на підставі діючого законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є хибною з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Пунктом 6 ст. 19 зазначеного Закону передбачено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» від 10 січня 2002 року № 2920-III, підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

Згідно частиною першою ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

В силу п.п. 2, 3, 6 Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 567, віза - наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку.

Паспортний документ - виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Уповноваженими органами, що мають право надавати та оформляти візу, є: дипломатичне представництво або консульська установа України; департамент консульської служби МЗС; представництво МЗС на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2015 року рейсом №PS578 сполучення «Москва-Київ» у пункті пропуску «Бориспіль», відкритому для міжнародного повітряного сполучення, позивачем здійснено спробу перевезення через державний кордон України до держави прямування пасажира, документованого дипломатичним паспортним документом громадянина Республіки Туніс, у якому відсутня віза.

З пояснень представника відповідача слідує, що чинні міжнародні договори між Україною та Тунісом не передбачають безвізового в'їзду громадян Туніської Республіки в Україну незалежно від паспортного документа, а тому пасажир не мав права в'їжджати на територію України без отримання візи.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», службовою особою відповідача стосовно позивача складено протокол №47 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, оскільки позивачем не виконано обов'язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду в Україну. Розгляд справи призначено на 02 квітня 2015 року.

За результатами розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 02 квітня 2015 року № 47, якою на позивача накладено штраф у розмірі 8500 грн.

24 березня 2015 року відповідачем прийнято рішення, яким пасажиру відмовлено у перетинанні державного кордону України з підстав відсутності візи.

У подальшому пасажира було пропущено через державний кордон на підставі візи, виданої оперативним відділом департаменту консульської служби МЗС в аеропорту «Бориспіль».

Згідно із п.6 Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 567 департамент консульської служби МЗС або представництво МЗС на території України оформляє візи в пункті пропуску через державний кордон іноземцям та особам без громадянства, що не змогли завчасно оформити візи в дипломатичному представництві або консульській установі України та мають поважну причину невідкладно в'їхати в Україну, зокрема:

1) з дипломатичною або службовою метою за клопотанням органів державної влади України;

2) з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в Україні за клопотанням МНС;

3) з метою невідкладного медичного лікування або участі в похованні близького родича, що підтверджено відповідними документами;

4) у разі необхідності транзитного проїзду через територію України членів екіпажів іноземних суден, що перебувають в українських портах, за наявності виписки із суднової ролі;

5) з метою активізації взаємодії у галузі культури та спорту, а також забезпечення інтересів у сфері зовнішньої політики або інших сферах, які є життєво важливими для суспільства, або з гуманітарних питань. Порядок в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну із зазначеною метою встановлюється МЗС.

Наведені норми передбачають можливість оформлення віз певним категоріям громадян, за певних умов, при цьому не містять вимог щодо завчасних дій пасажира з оформлення документів на підтвердження його поїздки.

Пунктом 3.9. Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, завтердженої Наказом Міністерства закордонних справ України №196 від 26.07.2011 ДКС МЗС або представництво МЗС України на території України оформляє візи в пункті пропуску через державний кордон іноземцям та особам без громадянства, що не змогли завчасно оформити візи в дипломатичному представництві або консульській установі України та мають поважну причину невідкладно в'їхати в Україну, у випадках, передбачених пунктом 6 Правил.

Розгляд питання про оформлення візи для в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, що не змогли завчасно оформити візи в дипломатичному представництві або консульській установі України та в'їжджають в Україну з метою активізації взаємодії у галузі культури та спорту, а також забезпечення інтересів у сфері зовнішньої політики або інших сферах, які є життєво важливими для суспільства, або з гуманітарних питань, здійснюється ДКС МЗС на підставі листа-звернення органу державної влади України, державної установи, державного підприємства, державної організації або органу державної влади іноземних держав чи міжнародної організації. При цьому рішення про оформлення візи приймається директором ДКС МЗС або його заступником, про що дається письмове розпорядження відповідному консульському пункту ДКС МЗС або представництву МЗС України на території України в пункті пропуску через державний кордон.

Слід відзначити, що департамент країн Близького Сходу та Африки Міністерства закордонних справ України службовою запискою від 24 березня 2015 року № 650/71-500-734, звернувся до структурного підрозділу МЗС України, який розташований в аеропорту «Бориспіль», щодо оформлення візи послу Туніської Республіки в України за сумісництвом (з резиденцією в Москві) для участі у туристичному салоні «Ukraine International Travel and Tourism» та проведення зустрічей в МЗС України, за результатами розгляду якого пасажир отримав візу, оформлену оперативним відділом департаменту консульської служби МЗС в аеропорту «Бориспіль».

Оскільки квиток на рейс №PS578 сполучення «Москва-Київ» придбаний 24.03.2015 у день здійснення польоту, тому нота посольства не могла бути завчасно оформлена.

Таким чином, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що факт отримання пасажиром візи в аеропорту «Бориспіль» є підтвердженням факту відсутності у такого пасажира візи під час перевірки позивачем наявності документів, необхідних для перетину кордону.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки візит посла Туніської Республіки мав терміновий характер та такий посол мав поважну причину невідкладно в'їхати в Україну, а норми чинного законодавства України не передбачають завчасного оформлення візи в дипломатичному представництві або консульській установі України для таких пред'явників дипломатичних паспортів, постанова позивача про накладення штрафу 8500 гривень на ПрАТ «Авіакомпанію «Міжнародні Авіалінії України» є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України про скасування постанови №47, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову «Про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень» за №47 від 02.04.2015 Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» про накладення штрафу 8500 гривень на ПрАТ «Авіакомпанію «Міжнародні Авіалінії України».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.