Ухвала суду № 50673972, 16.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/3114/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1666/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Лапку Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хмельницького міськрайонного управління юстиції в особі реєстраційної служби про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року,

встановила:

В лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_2, Хмельницького міськрайонного управління юстиції в особі реєстраційної служби (далі реєстраційна служба) про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

ОСОБА_4 зазначив, що він є фактичним власником гаража, розташованого у гаражному кооперативі «Агровик» по пр. Миру, 41-А, в м. Хмельницькому (блок І бокс 39). ОСОБА_5 на підставі недостовірних документів, обманним шляхом зареєстрував указаний гараж на своє імя та незаконно приватизував відведену під нього земельну ділянку. Судовими рішеннями встановлено незаконність дій відповідача та визнано недійсним рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2

За таких обставин ОСОБА_4 просив суд скасувати свідоцтво серії САЕ № 962764 від 25 вересня 2013 року (індексний номер 9965895) про право власності на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,0042 га по пр. Миру, 41-А, в м. Хмельницькому (блок І бокс 39), призначену для будівництва індивідуального гаража, і свідоцтво серії САК № 438127 від 24 січня 2014 року (індексний номер 16660187) про право власності на нерухоме майно гараж у гаражному кооперативі «Агровик» по пр. Миру, 41-А, в м. Хмельницькому (блок І бокс 39), що видані реєстраційною службою на імя ОСОБА_2

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року позов задоволено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_5 не будував спірний гараж, а рішення про відведення йому земельної ділянки визнано недійсним у судовому порядку, тому оскаржувані свідоцтва підлягають скасуванню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_4 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник реєстраційної служби, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не зявився.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що рішенням загальних зборів членів гаражного кооперативу «Агровик» від 13 липня 2004 року № 3 ОСОБА_1 прийнято в члени кооперативу та виділено йому земельну ділянку (секція І, бокс 39) для будівництва гаража.

Протягом 2006-2007 років ОСОБА_4 побудував на вказаній земельній ділянці гараж.

Рішеннями Хмельницької міської ради від 28 серпня 2013 року № 29 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 кв.м., розташованої в гаражному кооперативі «Агровик» по пр. Миру, 41-А, в м. Хмельницькому (секція І, бокс 39), призначеної для будівництва індивідуального гаража, та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 На підставі цього рішення реєстраційна служба видала ОСОБА_2 свідоцтво серії САЕ № 962764 від 25 вересня 2013 року (індексний номер 9965895) про право власності на нерухоме майно.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області своїм рішенням від 5 грудня 2014 року визнав недійсним указане рішення Хмельницької міської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2

У 2013 році спірний гараж був прийнятий в експлуатацію на імя ОСОБА_2 за декларацією про готовність обєкта до експлуатації серії ХМ № 141133310549. В подальшому реєстраційна служба видала ОСОБА_2 свідоцтво серії САК № 438127 від 24 січня 2014 року (індексний номер 16660187) про право власності на нерухоме майно гараж у гаражному кооперативі «Агровик» по пр. Миру, 41-А, в м. Хмельницькому (блок І бокс 39).

Зазначені обставини визнані сторонами, встановлені судовими рішеннями у цивільних справах за участю сторін і підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частинами 1 і 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України).

В силу ч.ч. 6, 9 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З положень ст.ст. 125, 126 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як передбачено п.п. 1, 8-1 ч. 1 ст. 18 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-ІV) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані обєкти нерухомого майна та у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Встановивши, що ОСОБА_5 не здійснював будівництва спірного гаража, а рішення Хмельницької міської ради про відведення йому земельної ділянки під цей гараж визнано недійсним у судовому порядку, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржувані свідоцтва підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу приписів ст.ст. 2, 6, 8 Закон № 1952-ІV Хмельницьке міськрайонне управління юстиції в особі реєстраційної служби входить в систему органів державної виконавчої влади і за своїми правами та обовязками відноситься до субєкта владних повноважень.

Як розяснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 21, 27 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (субєкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і субєктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (субєктом владних повноважень) як субєктом публічного права та субєктом приватного права фізичною особою, в якому управлінські дії субєкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь субєкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У звязку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Отже, якщо субєкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, то такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору, як підпорядкування одного учасника відносин іншому.

Предметом спору у справі, що розглядається, є право ОСОБА_2 на нерухоме майно.

Даний спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, і є приватноправовим. Він є цивільним спором, незалежно від участі у справі як відповідача реєстраційної служби (субєкта владних повноважень), і має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Твердження ОСОБА_2 про підвідомчість справи адміністративному суду не відповідає закону.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О. І. Ярмолюк

_____________

Головуючий в першій інстанції ОСОБА_6 Категорія №5

Доповідач Ярмолюк О.І.