Постанова № 5067183, 12.12.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-4488/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                                                                                                         

12 грудня 2008 року  09 год. 50 хв.  м. Рівне

            Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:    

позивача:  представник Тарновецький Я.П.

відповідача: представники Бухта Н.А., Шевчук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Тобакко-Груп-Д» до Державної податкової інспекції у м. Рівне  про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне від 01 вересня 2008 року №0002562342/1/23-171 та №0002122342/1/23-121. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив суду, що підставою для донарахування товариству податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій, став висновок в акті перевірки про те, що під час перевірки було виявлено заниження податку на прибуток за 1 квартал 2008 року в сумі 45787,25 грн., оскільки на думку перевіряючи позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат І кварталу 2008 року відсотки банку за користування кредитом, які були сплачені позивачем у 2006 році. Позивач вважає, що оспорювані рішення суперечать вимогам п.п. 4.2.2 п.4 ст.4 та п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Виходячи з цих норм законодавства позивач включив до складу валових витрат витрати в сумі 183150 грн., які помилково не були включені у валові витрати в 2006 році. Це витрати на сплату відсотків банка за користування кредитом – 2 квартал 2006 року в сумі 162650 грн. та грудень 2006 року в сумі 20500 грн., які не були віднесені до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток товариства в даних періодах. Згідно п.п.4.2.2 п.4 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податковій деклараціях, або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях. Помилки працівників ДНІ у м. Рівне, які проводили планову документальну перевірку за період з 01.04.06 р. по 31.12.06 р. (акт №745/23-100/33723844) і які не встановили факту заниження валових витрат за відповідний період, не є підставою не враховувати такі витрати у складі валових витрат у 1 кварталі 2008 року. З цих підстав позивач просить задоволити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав. Представники відповідача у судовому засіданні пояснили суду, що перевіркою правильності визначення валових витрат за перевірений період встановлено завищення скоригованих валових витрат в сумі 102000 грн. внаслідок наступних обставин:  Відповідно до пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не врахованих в минулих податкових періодах в зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання. Згідно з п.п. 4.1.8 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 08.06.1997р. №214 (в редакції наказу ДПА України від 21.01.1998р. №37) із змінами та доповненнями зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.1998р. за №94/2534, суми витрат не врахованих у минулих податкових періодах в зв’язку з допущеними помилками, виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання, відображаються у рядку 23 Декларації про прибуток підприємства. Згідно з вимогами п.16.4 ст. 16 Закону України № 283/97-ВР прибуток за звітний квартал розраховується наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Отже, до валових витрат звітного (податкового) кварталу включаються лише ті суми витрат із витрат, вказаних у пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону, які відбулись з початку звітного фінансового року та зафіксовані у відповідних первинних документах. ТОВ «Вест Тобакко Груп – Д» в порушення пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат в І кварталі 2008р. в рядок 05.2 Декларації про прибуток підприємства віднесло витрати 2006 року, а саме: відсотки банку за користування кредитними коштами в 2006р. в сумі 102000 грн. Крім того правильність визначення валових витрат за 2006р. підтверджена актом планової документальної перевірки за період з 01.04.06р. по 31.12.06р. ДПІ м. Рівне від 22.06.2007р. №745/23-100/33723844. Згідно даних перевірки порушень у правильності визначення валових витрат не встановлено. За 2006р. товариством не було подано до ДПІ м. Рівне уточнюючих Декларацій по податку на прибуток, в яких би вказувалось на коригування витрат не врахованих у складі валових витрат. Враховуючи ту обставину, що за 2006р. була проведена планова документальна перевірка, якою не встановлено заниження валових витрат за відповідний період, про що зазначено в розділі 3.1.2 «Валові витрати», відповідач вважає позов безпідставним і в його задоволенні просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 03 по 30 червня 2008 року ДПІ у м. Рівне проведена планова документальна, а з 18 по 22 серпня 2008 року – позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Тобакко-Груп-Д» з питань дотримання податкового та валютного законодавства. За результатами перевірки, з врахуванням скарг в порядку апеляційного узгодження ДПІ у м. Рівне 01 вересня 2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002562342/1/23-171, яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24344,7 грн., з яких 20287,25 грн. основного платежу та 4057,45 грн. фінансових санкцій; №0002122342/1/23-121, яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток у сумі 30600 грн., з яких 25500 грн. основного платежу та 5100 грн. фінансових санкцій. У податковому повідомленні-рішенні №0002562342/1/23-171 зазначено, що податкові зобов’язання визначені за порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у податковому повідомленні-рішенні №0002122342/1/23-121 зазначено, що податкові зобов’язання визначені за порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 та підпункту 5.2.7. пункту 5.2. статті 5 цього ж Закону. Дані обставини стверджені дослідженими судом актами перевірки від 04 липня 2008 року №926/23-100/33723844 та від 27 серпня 2008 року №1168/23-100/33723844, оспореними податковими повідомленнями-рішеннями, запереченнями до акту перевірки, апеляційною скаргою та рішенням про результати її розгляду (а.с. 5-44).

Судом встановлено, що до податкової декларації за 1 квартал 2008 року позивачем включено витрати, понесені ним у 2 кварталі та грудні 2006 в сумі 183150 грн. як сплата відсотків за користування банківським кредитом. Дані обставини стверджені дослідженою судом декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року.

В акті перевірки від 04 липня 2008 року №926/23-100/33723844 відповідач вказує наступне: «Перевіркою правильності визначення валових витрат за перевірений період встановлено завищення скоригованих валових витрат в сумі 102000 гри. внаслідок наступних обставин:

Відповідно до пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №928/197-ВР (із змінами та доповненнями), передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не врахованих в минулих податкових періодах в зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання.

            Згідно з п.п..4.1.8 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 08.06.1997р. №214 (в редакції наказу ДПА України від 21.01.1998р. №.37) із змінами та доповненнями зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.1998р. за №994/2534, суми витрат не врахованих у минулих податкових періодах в зв’язку з допущеними змилками, виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання, відображаються у рядку 23 Декларації про прибуток підприємства.

            Згідно з вимогами п.16.4 ст.16 Закону України № 283/97-ВР прибуток за звітний квартал розраховується наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Отже, до валових витрат звітного (податкового) кварталу включаються лише ті суми витрат із витрат, вказаних у п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону, які відбулись з початку звітного фінансового року та зафіксовані у відповідних первинних документах.

ТОВ «Вест Тобакко Груп – Д» в порушення пп.5.2.7 н.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат в І кварталі 2008р. в рядок 05.2 декларації про прибуток підприємства віднесло витрати 2006 року, а саме:

-           відсотки банку за користування кредитними коштами в 2006р. в сумі 102000 грн.

Крім того правильність визначення валових витрат за 2006р. підтверджена актом планової документальної перевірки за період з 01.04.06р. по 31.12.06р. ДПІ м. Рівне від 22.06.2007 р. за №745/23-100/33723844. Згідно даних перевірки порушень у правильності визначення валових витрат не встановлено. За 2006 р. Товариством не було подано до ДПІ м. Рівне уточнюючих Декларацій по податку на прибуток, в яких би вказувалось на коригування витрат не врахованих у складі валових витрат.

Таким чином завищені валові виграти за 1 квартал 2008 року в сумі 102000 грн.»

 В акті перевірки від 27 серпня 2008 року відповідач вказує:

«Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 1 квартал 2008 р. в сумі 183150 грн.

З метою підтвердження розшифровки рядка 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємству направлено лист №35999/23-123 від 21.08.2008 року про розшифровку валових  витрат. Відповідно до відповіді, наданої підприємством лист №-41 від 21.08.2008 року сплачені відсотки за 2006 рік, що включені до валових витрату І кварталі 2008 року складає 183 150 гри. 

Перевіркою встановлено, що по рядку 05.2 (самостійно виправлені помилки) Декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року включено витрати в сумі 302300 грн.. а саме:

-           сплачені відсотки банка за користування кредитними коштами за І квартал 2007 року в сумі 98335,61 грн.,

-           послуги мобільного зв’язку за 1 квартал 2007 року в сумі 9331,15 грн.,

-           оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за 1 квартал 2007 року в сумі 1000,00 грн.

-           послуги банку (розрахунково-касове обслуговування, за роботу в системі «Клієнт-банк» та ін.) за 1 квартал 2007 року в сумі 6038,80 грн.,

-           комісійна винагорода банка за надання банківської контр-гарантії платежу за 1 квартал 2007 року в сумі 4444,44 грн.

-           сплачені  відсотки банку за користування кредитними коштами за 2 квартал 2006 року в сумі 162650 грн.,

-           сплачені відсотки банка за користування кредитними коштами за грудень 2006-року в сумі 20500 гри.

Відповідно до фінансової звітності підприємства станом на 01.01.2008 року та 31.03.2008 року на підприємстві не обліковуються короткострокові та довгострокові кредити банків.

Сплачені відсотки банку за 2006 рік на протязі перевіреного періоду з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року згідно даних бухгалтерського обліку не відображено.

В порушення вимог пп..5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в 1 кварталі 2008 року товариством зайво віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 183 150 грн.. а саме - відсотки за користування кредитними коштами, які оплачені підприємством у 2006 році.

Враховуючи ту обставину, що за 2006 рік була проведена планова документальна перевірка акт №745/23-100/33723844 від 22.06.2007 року за період з 31.04.2006 року по 31.12.2006 року, якою не встановлено заниження валових витрат за відповідний період, про що зазначено в розділі 3.1.2 «Валові витрати». Даний акт був підписаний посадовими особами без зауважень та підтверджено ними, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання за період, що перевіряється немає.

Тому віднесення товариством валових витрат, які понесені в 2006 році, на підставі пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, не можуть бути враховані документальною перевіркою у складі валових витрату 1 кварталі 2008 року.»

Між тим такі висновки відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування.

 Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 5.1. та підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються  суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Дані вимоги законів про оподаткування дають позивачу право в межах строку давності у 1095 днів на включення до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року витрат на сплату відсотків банку за користування кредитом у 2 кварталі та грудні місяці 2006 року. Також чинним законодавством про оподаткування не заборонено виправлення помилок підприємства, що допущені у період, охоплений попередньою перевіркою платника податків представниками податкового органу. За наведених обставин доводи позивача в обґрунтування позовних вимог ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування і підлягають до задоволення, а доводи відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 5.2.7. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними.

Що стосується висновку відповідача в акті перевірки про порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 цього ж Закону, то він їх у судовому засіданні не довів. Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дана норма права передбачає, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення. Проте ні в акті перевірки, ні у судовому засіданні відповідач не навів доводів та не надав доказів тому, з яких саме передбачених вказаним підпунктом підстав понесені позивачем витрати не відносяться до валових витрат.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 01 вересня 2008 року №0002562342/1/23-171 та №0002122342/1/23-121 визнати нечинними.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

            Постанова складена в повному обсязі 17 грудня 2008 року.

Головуючий:                                                     В.М.Шарапа