Постанова № 5067133, 26.12.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6085/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 грудня 2008 року                        14 год. 25 хв.                        м. Рівне                          

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі: 

позивача:  представник Чучалін В.І..

відповідача: представник Прищепа О.С.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Укрпромбудбазальт» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства у Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000342341/1 від 24 червня 2008 року та № 0000352341/1 від 24 червня 2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000342341/1 від 24 червня 2008 року та № 0000352341/1 від 24 червня 2008 року. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив суду, що підприємство не завищувало бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки несплата податку до бюджету контрагентом-постачальником не є підставою для не включення таких сум до складу податкового кредиту. Також вказує, що підприємство не завищувало валових витрат, оскільки монтаж металоконструкцій; різання стальних болтів кріплення; монтаж дробарки-грохота гвинтової; монтаж дробарки щокової; монтаж агрегату середнього дроблення; монтаж конвеєра стрічкового пересувного реверсивного; перевезення грунту до 1 км; розроблення ґрунту бульдозерами з переміщенням ґрунту до 10 м; планування площ механізованим способом; улаштування підстилаю чого шару основи з щебеню шлакового виконувались у зв’язку з підготовкою, організацією та веденням виробничої діяльності. З цих підстав оспорені рішення вважає незаконними.

Відповідач позов не визнав. Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що проведеною перевіркою позивача встановлено завищення ним бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1883 грн. та завищення валових витрат в сумі 492738 грн. Відшкодування ПДВ завищено у зв’язку з включенням до податкового кредиту 1883 грн. податку на підставі податкової накладної№48 від 01.08.2007 року, виданої ПП «ПрокусМастерПринт». Однак дане підприємство не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво про реєстрацію його платником такого податку визнано недійсним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2003 року. Завищення валових витрат відбулось внаслідок включення до їх складу витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів. Відповідач вважає рішення про застосування фінансових санкцій обґрунтованими, такими, що відповідають чинному законодавству про оподаткування. В задоволенні позову представники просять відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що з 15 квітня по 13 травня 2008 року Костопільською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Укрпромбудбазальт» на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2006 року по 31.12.2007 року. У зв’язку з оскарженням підприємством висновків перевірки з 13 по 18 червня 2008 року Костопільською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку позивача за цей же період. На підставі матеріалів перевірки, з врахуванням оскарження в порядку апеляційного узгодження, 24 червня 2008 року Костопільською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000342341/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1883 грн.; №0000352341/1, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток у сумі 147822 грн., з яких 123185 грн. основного платежу, 24637 грн. фінансових санкцій. Дані обставини стверджені дослідженими судом: актами планової та позапланової перевірки від 16 травня 2008 року №452/23-34070606, від 23 червня 2008 року №687/23-34070606; скаргою позивача до Костопільської МДПІ від 05 червня 2008 року та рішенням про результати її розгляду  від 24 червня 2008 року №5390/10/23-028; податковими повідомленнями-рішеннями від 28 травня 2008 року та від 24 червня 2008 року №0000342341, №0000352341.

Дослідженими доказами судом встановлено, що ПП»Укрпромбудбазальт» згідно податкової накладної № 48 від 01.08.2007 р. на суму 11000,00 гри. (в т.ч. ПДВ-1833 грн.) від ПП «ПрокусМастерПринт» м. Київ (код 32112532) ) отримано мотори-редуктори і податок на додану вартість в сумі 1833 грн. включено до податкового кредиту у серпні 2007 року. Рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 11.06.2003 р. установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «ПрокусМастер Принт» визнано недійсними. Дані обставини не заперечують сторони, вони підтверджені також листом ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 26.02.2008 року №1625/7/15-132, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2003 року. Пунктом 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Підпунктом 7.4.1. статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Дані вимоги встановлені підпунктами 7.4.5. та 7.2.6. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1883 грн. на підставі податкової накладної, яка видана особою, що не є платником податку на додану вартість, є неправомірним і в цій частині рішення відповідача про зменшення бюджетного відшкодування прийняте на підставі вимог чинного законодавства про оподаткування податком на додану вартість та з врахуванням фактично встановлених обставин справи. Доводи позивача в обґрунтування позовних вимог судом відхиляються, оскільки належне по формі оформлення податкової накладної без врахування того, що контрагент-постачальник не мав права видавати таку накладну, а відтак і не сплачував до бюджету ПДВ, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. За наведених обставин в задоволенні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2008 року №0000342341/1 слід відмовити.

Що стосується висновку відповідача про завищення позивачем валових витрат у зв’язку з віднесенням до їх складу витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, то вони не відповідають вимогам чинного законодавства про оподаткування податком на прибуток. Дослідженими доказами судом встановлено, що згідно договору оренди № 13 від 03.12.2007 р. підприємство орендує у ТОВ «Костопільський завод БМІБВ» два грохота та дробильно-сортувальний агрегат для виробництва щебеню. Згідно договору підряду від 22.11.2007 р. та акта приймання виконаних підрядних були виконані роботи по монтажу пересувного агрегата для виготовлення щебеню ПДСУ, а саме: монтаж металоконструкцій, різання стальних болтів кріплення, монтаж дробарки-грохота гвинтової, монтаж дробарки щокової, монтаж агрегату середнього дроблення, монтаж конвеєра стрічкового пересувного реверсивного, перевезення ґрунту до 1 км, розроблення ґрунту бульдозерами з переміщенням ґрунту до 10 м, планування площ механізованим способом, улаштування підстилаю чого шару основи з щебеню шлакового. Вартість даних робіт в сумі 229800 грн. включена ПП»Укрпромбудбазальт» в ІУ кварталі 2007 року до валових витрат. Відповідно договору № 32 від 04.07.2006 року з управлінням механізації ЗАТ «Управління будівництва Рівненської АЕС» м. Кузнецовськ останнім виконані роботи на суму 96133 грн., а саме: згідно акта приймання виконаних робіт (ф. № 2 ) за липень 2006 р. на суму 5000 грн.(в т.ч. ПДВ – 833 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за серпень 2006 р. на суму 5000 грн.(в т. ч. ПДВ-833грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за серпень 2006 р. на суму 10486 грн.(в т.ч. ПДВ-1748 грн.)., згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за вересень 2006 р. на суму 11349 грн. (в тому числі ПДВ-1891 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за жовтень 2006 р. на суму 556 грн., в т.ч. ПДВ-93грн.),  згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за листопад 2006 р. на суму 6601 грн.(в т.ч. ПДВ-1100 грн.).  згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за грудень 2006 р. на суму 18035 (в т.ч. ПДВ – 3006 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за січень 2007 р. на суму 7500 грн. (в т.ч. ПДВ – 1250 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за лютий 2007 р. на суму 12361 грн.(в т.ч. ПДВ-2060 грн.). згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за березень 2007 р. на суму 5139 грн.(в т.ч. ПДВ – 856 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за квітень 2007 р. на суму 8333 грн.(в т.ч. ПДВ-1389 грн.), гідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2-В) за травень 2007 р. на суму 8889 грн.(в т.ч. ПДВ-1481 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2-В) за червень 2007 р. на суму 8333  грн.(в т.ч. ПДВ-1389 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2-В)) за липень 2007 р. на суму 7778 грн.(в т.ч. ПДВ-1296 грн.). Вартість даних робіт віднесена до складу валових витрат у 4 кварталі 2007 року. На підставі договору № 31-ПМ про надання послуг механізмами від 20.08.2007 року з ТОВ «Управлінням механізації будівельних та шляхових робіт» м. Кузнецовськ останніми надані послуги механізмами по вимощуванню під’їзних доріг до кар’єра базальтів у с. Великий Мидськ, встановленню пересувного агрегата для виготовлення щебеню ПДСУ-25, а саме: згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за серпень 2007 р. на суму 3880 грн.(в т.ч. ПДВ – 647 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за вересень 2007 р. на суму 5821 грн.(в т.ч. ПДВ – 970 грн.), згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за жовтень 2007 р. на суму 7207 грн.(в т.ч. ПДВ-1201 грн.). згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за листопад 2007 р. на суму 7207 грн.(в т.ч. ПДВ – 1201 грн.)., згідно акта приймання виконаних робіт (ф.№ 2) за грудень 2007 р. на суму 6098 грн. (в т.ч. ПДВ-1016грн.). Вартість вказаних послуг в сумі 25177 грн. включено до складу валових витрат підприємства за 4 квартал 2007 року. Крім того, в 4 кварталі 2007 року позивачем до складу валових витрат віднесені витрати на заробітну плату та нарахування на заробітну плату екскаваторника, бульдозериста та шофера автомобіля МАЗ-5549, що виконували роботи по намощуванню під’їзних доріг до кар’єра базальтів у с. Великий Мидськ  та до пересувного агрегата для виготовлення щебеню ПДСУ-25 на суму 53 331 грн. і вартість палива, списаного на виконання цих робіт в сумі 126596 грн. Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні договорами оренди механізмів №3 від 27.07.2006 року, про надання послуг механізмами від 04 липня 2006 року, підряду від 22 листопада 2007 року, про надання послуг механізмами №31-ПМ від 20 серпня 2007 року з доказами виконання умов цих договорів сторонами (а.с. 44-68).

Згідно пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за Х» 92 від 27.04.2000 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000р. за № 288/4509, із змінами первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Пунктом 4 цього ж Положення визначено, що первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Підпунктом 8.2.1. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Згідно пункту 31 Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №561 від 30.09.2003 року, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом. Пунктом 32 цих рекомендацій встановлено, що витрати, які здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Механізми, зазначені у акті перевірки, зокрема, пересувний агрегат для виготовлення щебеню ПДСУ-25, екскаватор ЕО-4123, бульдозер Б-170, автомобіль МАЗ-5549 на балансі позивача не обліковуються. Роботи, що виконувалися за допомогою зазначених вище механізмів, здійснювалися згідно договорів про надання послуг механізмами та договорів оренди механізмів. За умовами договорів до складу вартості однієї машино-години входять витрати: по амортизації; ремонту та технічному обслуговуванню; заробітній платі, тощо, які відшкодовуються замовником. Тобто, зазначені вище витрати сплачувались відповідно до договорів про надання послуг механізмами та договорів оренди механізмів. Такі надані послуги були здійснені у зв’язку із намощуванням під’їзних доріг до кар’єра базальтів у с. Великий Мидськ. Даний кар’єр як і механізми, не перебуває на балансі позивача. Намощування під’їзних доріг до кар’єра базальтів у с. Великий Мидськ є підготовкою до здійснення господарської діяльності з видобутку базальтів та переробки базальтової сировини в майбутньому, оскільки між позивачем та ТОВ «Костопільський комбінат будівельних матеріалів» були укладені договори про спільну діяльність від 14.06.2007 р. та від 15.04.2007 (а.с. 34-39).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що залові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До таких витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції; робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. За відсутності доказів тому, що вказані в акті перевірки механізми і кар’єр належать позивачу, відповідач безпідставно приходить до висновку про те, що понесені позивачем витрати є витратами по будівництву основних фондів, що підлягають амортизації.

Судові витрати по справі судом розподіляються пропорційно задоволених вимог згідно статті 94 КАС України.   

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 24 червня 2008 року №0000352341/1.

3. В задоволенні решти вимог Приватному підприємству «Укрпромбудбазальт» відмовити.

4. Присудити Приватному підприємству «Укрпромбудбазальт» з Державного бюджету судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 30 грудня 2008 року.

            Головуючий:                                             В.М.Шарапа