Ухвала суду № 50670468, 03.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2015 рокусправа № 804/91/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2 (дов.від 21.08.2015 року)

відповідача: - Осипенко Д.Г. (дов.від 22.04.2015 року)

третьої особи: - Кравченко В.В. (дов.від 18.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. у справі № 804/91/15

за позовом ОСОБА_5

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

третя особа Міністерство оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2015 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, яка виразилась в не розгляді та неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_5 від 17.12.2014 р. вх. № 3185 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1., що займає ОСОБА_5 спільно з членами його родини на підставі ордеру № НОМЕР_1 від 06 вересня 1995 року на території відкритого військового містечка відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.

- зобов'язати начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації розглянути, та прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_5, та вжити заходів щодо приватизації квартири яка використовується ним та членами його сім'ї на умовах найму на території відкритого військового містечка, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача законних підстав на приватизацію займаного ним житла.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 р. у справі № 804/91/15 адміністративний позов ОСОБА_5 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 28.01.2015 р. №486.

Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 17.12.2014 р. № 3185 про передачу у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви.

Постанову суду мотивовано тим, що при відмові відповідачем передати квартиру у приватну власність позивачу, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська керувався Переліком закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, затверджений Начальником Генерального штабу Головнокомандуючим Збройних Сил України 01.08.2013 р., в той час як Наказ Міністра оборони України № 569 від 15.09.2014 р. «Про безоплатну передачу військового містечка в комунальну власність територіальних громад», який також регулює спірні правовідносини має вищу юридичну силу порівняно з Переліком, проте не брався відповідачем до уваги при розгляді заяви позивача по передачі йому в приватну власність квартири. З урахуванням наведеного суд першої інстанції виходить за межі позовних вимог та зобов'язує Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 17.12.2014 р. № 3185 про передачу у приватну власність квартири.

Не погодившись з постановою суду, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 р. у справі № 804/91/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в даній справі розгляд спірних правовідносин не може відноситись до юрисдикції адміністративного судочинства, оскільки справи про захист прав, що виникають з житлових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 15 ЦПК України.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.09.1995 р. Гвардійською КЕЧ району виданий ОСОБА_5 ордер № НОМЕР_1 на право зайняття в АДРЕСА_1 житлової площі із 3-х кімнат 37,37 кв.м.

17.12.2014 р. ОСОБА_5 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з заявою вх. № 3185 про передачу в приватну власність квартири за адресою АДРЕСА_1

За результатами розгляду даної заяви відповідач листом від 19.12.2014 р. №3873 відмовив ОСОБА_5 в передачі в приватну власність квартири в якій проживає позивач (а.с. 19).

Відмова відповідача мотивована тим, що згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/850 від 05.09.2013 р. військове містечко в якому мешкає позивач, включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача з вищевизначених підстав, наведених в листі від 19.12.2014 р. № 3873 є необґрунтованою, а тому зобов'язав Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська повторно розглянути заяву позивача про передачу у приватну власність квартири в якій він мешкає.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб'єктний та предметний склад.

Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно-правовий спір.

В даному випадку, між сторонами виник спір, предметом оскарження якого є протиправні дії та рішення КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири.

Так відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. (п. 1 ст. 8 Закону).

Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту житлових прав, які позивач вважає порушеними.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що вказаний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, оскільки приписами пункту 1 частині 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлює правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства.

При цьому, згідно із п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Отже, позивач не позбавлений можливості порушити питання про визнання неправомірним рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, під час вирішення справи у порядку цивільного судочинства.

Про необхідність розгляду справ компетентним судом йдеться і в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014р. (реєстраційний №42202901), який зазначив про те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, враховуючи те, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд цивільної юрисдикції, розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ст.17 цього Кодексу, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не вірно визначено предмет спору в даній справі, та помилково визначено його таким, який полягає у зобов'язанні КЕВ м. Дніпропетровська по суті розглянути подані заяви про приватизацію квартир та прийняти відповідні рішення. Проте, предметом спору у цій справі є правомірність та обґрунтованість рішення відповідача, яке вже прийнято за результатами розгляду заяви про приватизацію квартир та яке, як зазначено вище, стосується житловим прав позивача.

Судом першої інстанції не враховано того, що порушенні позивачем питання, які пов'язані з приватизацією квартир, відносяться до житлових прав, спір про які має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Згідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не вірно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, що призвело до порушення норм процесуального права в частині розгляду справи неповноважним судом, і з врахуванням приписів ст.ст.157, 203 КАС України є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. у справі № 804/91/15 - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. у справі № 804/91/15 - скасувати.

Провадження в адміністративній справі №804/91/15 - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко