Ухвала суду № 50670295, 15.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № 808/1299/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державної виконавчої служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби, в якому просила скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. від 17.02.2015 ВП №46551771 про відмову у відкритті виконавчого провадження. Зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №808/2905/14, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 26.11.2014 за постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2014 у справі №808/2905/14 про стягнення з ТОВ "Полонія" суми податкового боргу у розмірі 21 543 185 грн. 00 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що Податковим кодексом України встановлений спеціальний спрощений порядок стягнення з рахунків боржника податкового боргу за рахунок його коштів. Проте, реалізація контролюючими органами такого порядку не виключає можливість отримання виконавчого листа і пред'явлення його до виконання через органи державної виконавчої служби. Посилається на те, що чинним законодавством не визначено юридичні обставини, які є підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами суд про стягнення податкового боргу.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196, частини 1 статті 41 КАС України судове засідання проведено за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2014 у справі №808/2905/14 задоволено позов ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з ТОВ «Полонія» податкового боргу в сумі 21 543 185 грн. та видано виконавчий лист від 26.08.2014 про стягнення з боржника ТОВ «Полонія» суми податкового боргу

Постановою від 17.02.2015 року ВП№46551771 головним державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на встановлений чинним законодавством спеціальний порядок стягнення коштів у рахунок податкового боргу, до якої органи державної виконавчої служби не залучаються оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення кошів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22.

Вищезазначений механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

У разі відсутності достатніх для погашення податкового боргу коштів, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7- 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене випливає, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, у зв'язку з чим підстави для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача в апеляційній скарзі щодо зобов'язання державного виконавця прийняти до виконаня виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 26.11.2014 №808/295/14 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.02.2015 №46551771.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року у справі № 808/1299/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров