Ухвала суду № 50670041, 14.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2015 рокусправа № 804/3000/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача Носової В.І.

представника відповідача Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. в справі № 804/3000/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» (далі - ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013 р. № 0000062202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 856342,50 грн., в тому числі за основним платежем - 685074 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 171268,5 грн., від 23.09.2013 р. № 0000072202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 797341,50 грн., в тому числі за основним платежем - 531561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 265780,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем порядку проведення перевірки. Також позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, тому податкові повідомлення-рішення просить скасувати, зазначає про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Поліметал-Торг».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 р. постанова суду першої інстанції скасована, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2015 р. скасована постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 р., справа направлені на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що у позивача відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товару у постачальників ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Поліметал-Торг» через наявність податкової інформації про невідповідність юридичних адрес вказаних підприємств фактичному місцезнаходженню, тому операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.12.1999 р., код ЄДРПОУ 30619540, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200118914, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Сворог» за липень 2012 р., ТОВ «Градієнт Тек» за листопад 2012 р., ТОВ «Транс Бізнес Лайн» за червень, серпень, жовтень 2012 р., ТОВ «Поліметал-Торг» за вересень 2012 р., ТОВ «Діксі Буд» за липень 2012 р., за наслідками якої складено акт № 159 від 28.08.2013 р., за висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, ст. 138, ст. 139, ст. 140, ст. 142, ст. 143 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 685074 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 р. - на 135086 грн., за 3 квартал 2012 р. - на 123832 грн., за 4 квартал 2012 р. - на 426156 грн.; п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 531561 грн., в тому числі за червень 2012 р. - на 90000 грн., за серпень 2012 р. - на 49404 грн., за вересень 2012 р. - на 68531 грн., за жовтень 2012 р. - на 138815 грн., за листопад 2012 р. - на 184811 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 23.09.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000062202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 856342,50 грн., в тому числі за основним платежем - 685074 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 171268,5 грн., № 0000072202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 797341,50 грн., в тому числі за основним платежем - 531561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 265780,5 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (червень, серпень та жовтень 2012 р.), з ТОВ «Поліметал-Торг» (вересень 2012 р.), з ТОВ «Градієнт Тек» (листопад 2012р.).

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем подані до суду відповідні договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, а також документи, що підтверджують відсутність заборгованості позивача перед означеними контрагентами за такими договорами.

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від зазначених вище контрагентів товарів та послуг суд першої інстанції вважав підтверджений наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а також поясненнями керівника позивача з приводу обставин укладення та виконання договорів із ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал Торг», ТОВ «Градієнт ТЕК». Також суд першої інстанції вважав доведеним наявними в матеріалах справи доказами подальшої реалізації товарів та послуг, придбаних у ТОВ «Градієнт Тек», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг».

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Сворог» за липень 2012 р., ТОВ «Градієнт Тек» за листопад 2012 р., ТОВ «Транс Бізнес Лайн» за червень, серпень, жовтень 2012 р., ТОВ «Поліметал-Торг» за вересень 2012 р., ТОВ «Діксі Буд» за липень 2012 р., за наслідками якої складено акт № 159 від 28.08.2013 р., за висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, ст. 138, ст. 139, ст. 140, ст. 142, ст. 143 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 685074 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 р. - на 135086 грн., за 3 квартал 2012 р. - на 123832 грн., за 4 квартал 2012 р. - на 426156 грн.; п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 531561 грн., в тому числі за червень 2012 р. - на 90000 грн., за серпень 2012 р. - на 49404 грн., за вересень 2012 р. - на 68531 грн., за жовтень 2012 р. - на 138815 грн., за листопад 2012 р. - на 184811 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 23.09.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000062202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 856342,50 грн., в тому числі за основним платежем - 685074 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 171268,5 грн., № 0000072202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 797341,50 грн., в тому числі за основним платежем - 531561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 265780,5 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є висновок податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал Торг», ТОВ «Градієнт ТЕК».

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.08.2012 р. між ТОВ «Поліметал-Торг» як продавцем та ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» як покупцем укладено договір № 28МТ, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначаються у видаткових накладних, поставка товару здійснюється транспортом за погодженням сторін. На виконання умов договору 28.09.2012 р. ТОВ «Поліметал-Торг» поставлено позивачу товар (лист сталевий 20 мм та трубу 114х11), вартістю 411187,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 68531,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 688 від 28.09.2012 р., податковою накладною № 230 від 28.09.2012 р. (а.с. 184-187 т. 1). Поставка товару підтверджена, зокрема, товарно-транспортною накладною від 28.09.2012 р. (а.с. 68 т. 2).

10.09.2012 р. позивачем як замовником укладено з ТОВ «Градієнт Тек» договір на виконання робіт з ремонту електрообладнання № 83У, за умовами якого підрядник повинен виконати роботи з ремонту електрообладнання відповідно до заявок на ремонт; доставка обладнання замовника в електроремонтні підприємства підрядника та до замовника після ремонту здійснюється транспортом замовника або транспортом підрядника. Виконання умов договору підтверджено актами приймання виконаних робіт з ремонту електрообладнання: № 183 від 27.11.2012 р. (ремонт тягового генератора ТД-802 в обсязі КР-2) на суму 221538,25 грн., в тому числі податок на додану вартість - 36923,04 грн., № 182 від 27.11.2012 р. (ремонт тягового електродвигуна СТК-730У1 в обсязі КР-2) на суму 111683,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18613,85 грн., № 185 від 30.11.2012 р. (капітальний ремонт скіпової підйомної машини - капітальний ремонт якоря генератора ГП-4000-375 4000кВт) на суму 566487,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 94414,53 грн., № 184 від 30.11.2012 р. (ремонт трансформатора пічного ЄТДЦН-3200/10 2500кВ 10/6кВ) на суму 209157,18 грн., в тому числі податок на додану вартість - 34859,53 грн.; податковими накладними № 147 від 27.11.2012 р., № 146 від 27.11.2012 р., № 149 від 30.11.2012 р., № 148 від 30.11.2012 р. (а.с. 188-202 т. 1). Перевезення обладнання для ремонту підтверджено товарно-транспортними накладними № 142 від 27.11.2012 р., № 148 від 30.11.2012 р. (а.с. 69-70 т.2), передача обладнання в ремонт та зворотне отримання обладнання з ремонту підтверджено відповідними актами прийому-передачі.

18.05.2012 р. позивачем як замовником укладено з ТОВ «Транс Бізнес Лайн» договір на виконання робіт з ремонту електрообладнання № 5УН, за умовами якого підрядник повинен виконати роботи з ремонту електрообладнання відповідно до заявок на ремонт; доставка обладнання замовника в електроремонтні підприємства підрядника та до замовника після ремонту здійснюється транспортом замовника або транспортом підрядника. Виконання умов договору підтверджено актами приймання виконаних робіт з ремонту електрообладнання: № 254 від 01.06.2012 р. (поточний ремонт електродвигуна СДЭ-2-16-46-6 1250кВт, 1000 об. хв.) на суму 32469,86 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5411,64 грн., № 250 від 05.06.2012 р. (капітальний ремонт електродвигунів АRА-54-24, 0,8 кВт, 210 об.хв.) на суму 57925,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9654,18 грн., № 251 від 07.06.2012 р. (капітальний ремонт електродвигунів АRА-54-24, 0,8 кВт, 210 об.хв.) на суму 46478,48 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7746,41 грн., № 259 від 08.06.2012 р. (капітальний ремонт статора електродвигуна АНК 17-39-20 1000кВт, 300 об.хв.) на суму 56336,14 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9389,36 грн.; № 256 від 21.06.2012 р. (капітальний ремонт електродвигунів АRА-54-24, 0,8 кВт, 210 об.хв.) на загальну суму 46236,86 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7706,14 грн., № 257 від 25.06.2012 р. (капітальний ремонт електродвигунів DOR 450-04, 315 кВт, 1485 об.хв.) на загальну суму 54634,24 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9105,71 грн., № 258 від 27.06.2012 р. (капітальний ремонт електродвигуна DOR 450-04, 315 кВт, 1485 об.хв.) на загальну суму 52646,88 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8774,48 грн., № 721 від 31.08.2012 р. (ремонт тягового електродвигуна ЭД-141 в об'ємі КР-2) на суму 296421,86 грн., в тому числі податок на додану вартість - 49403,64 грн., № 1665 від 31.10.2012 р. (ремонт тягового електродвигуна ЕД-141 в обсязі КР-2, ремонт електродвигуна А-13-62-/630 кВт) на суму 394735,52 грн., в тому числі податок на додану вартість - 65789,25 грн., № 1664 від 31.10.2012 р. (ремонт синхронного електродвигуна СДС-19-56-40, ремонт тягового електродвигуна ТД-802) на суму 438153,05 грн., в тому числі податок на додану вартість -73025,51 грн.; податковими накладними № 140 від 01.06.2012 р., № 136 від 05.06.2012 р., № 137 від 07.06.2012 р., № 145 від 08.06.2012 р., № 142 віл 21.06.2012 р., № 143 від 25.06.2012 р., № 144 від 27.06.2012 р., № 219 від 31.08.2012 р., № 487 від 31.10.2012 р., № 486 від 31.10.2012 р. (а.с. 203-228 т. 1). Перевезення обладнання для ремонту підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 71-74, 76-80 т.2), передача обладнання в ремонт та зворотне отримання обладнання з ремонту підтверджено відповідними актами прийому-передачі.

29.05.2012 р. між позивачем та ТОВ «Транс Бізнес Лайн» укладено договір № 4МТ на поставку товару, асортимент, кількість та ціна якого зазначаються у видаткових накладних, доставка товару здійснюється транспортом за погодженням сторін. На виконання умов договору 28.09.2012 р. ТОВ «Транс Бізнес Лайн» поставлено позивачу товар відповідно до видаткових накладних № 252 від 11.06.2012 р. на суму 53243,44 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8873,91 грн., № 260 від 12.06.2012 р. на суму 37139,46 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6189,91 грн., № 253 від 14.06.2012 р. на суму 58430,45 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9738,41 грн., № 255 від 19.06.2012 р. на суму 44459,12 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7409,85 грн.; податкових накладних № 138 від 11.06.2012 р., № 146 від 12.06.2012 р., № 129 від 14.06.2012 р., № 141 від 19.06.2012 р. (а.с. 231-241 т. 1). Поставка товару підтверджена, зокрема, товарно-транспортною накладною від 11.06.2012 р., 14.06.2012 р., 19.06.2012 р., 12.06.2012 р. (а.с. 75, 81, 82, 83-84 т. 2). Позивачем здійснена оплата за поставлений товар шляхом перерахування коштів постачальнику, про що свідчить платіжне доручення (а.с. 250 т. 2).

Позивачем здійснена частково оплата контрагентам вартості придбаного товару та послуг. Постачальниками позивача укладено з ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» договори переведення боргу.

Суми, сплачені позивачем вказаним постачальникам, віднесені до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток, за відповідні податкові періоди. Позивачем сформовано податковий кредит за спірними господарськими операціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення спірних господарських операцій, відповідно, з правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

З акту перевірки, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вбачається, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені через те, що податковий орган вважав, що правочини між позивачем та вказаними контрагентами не носить реального характеру, а документи, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбання позивачем товарів та послуг за вказаними договорами оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями.

Використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наступним.

Як вбачається з довідки ЄДРПОУ (а.с. 243 т. 1), основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; виробництво електродвигунів, генераторів трансформаторів.

Так, позивачем укладено низку контрактів з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на виконання робіт з проведення ремонту електрообладнання (контракт № 23/68Р від 21.12.2011 р.), на ремонт електродвигунів АRА-54-24 (контракт № 4600027178/4214/55Р від 03.10.2011 р.), на ремонт генератора (договір підряду № 3154 від 17.09.2012 р.). 09.03.2012 р. позивачем укладено договір підряду № 09/ІN/2012 р. з ТОВ «Кроноспан УА» на ремонт електродвигуна DOR 450-04. За договором підряду № 580/13Р від 17.04.2012 р. з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» позивач повинен виконати роботи з капітального ремонту статора електродвигуна № 1 КПУ шахти «Октябрська» АНК 17-39-20. 24.08.2012 р. позивачем укладено договір № 813-110 від 24.09.2012 р. на капітальний ремонт електродвигунів. Крім того, позивачем укладались договори з ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» (№ 11/5Р від 11.01.2012 р.), з ДП «Придніпровська залізниця» (№ ПР/Т-12257/ННЮ від 07.06.2012 р.) на ремонт електродвигунів.

Саме на виконання зазначених договорів на ремонт електрообладнання позивачем придбавались у ТОВ «Градієнт Тек», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг» товари та послуги з ремонту електрообладнання.

Зазначені вище обставини свідчать про пов'язаність спірних господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача та використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по господарським операціям з ТОВ «Градієнт Тек», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з тим самим контрагентом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видана позивачу вказаними контрагентами, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ «Градієнт Тек», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів та послуг, оплату позивачем як отримувачем товарів та послуг сум податку на додану вартість в ціні товарів (послуг) постачальникам, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства відповідач посилається на висновки актів перевірки контролюючого органу відносно контрагентів позивача, а саме акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.01.2013 р. № 86/224/38113458 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс Бізнес Лайн»; акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.01.2013 р. № 89/224/38113463 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Поліметал-Торг»; акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.02.2013 р. № 257/224/36095668 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Градієнт Тек». У зв'язку із відсутністю документального підтвердження господарських операцій між позивачем та його постачальниками, апелянт вказує, що товари та послуги не могли бути поставлені на адресу позивача, а тому дані правочини з придбання товарів та послуг не спричинили реального настання правових наслідків.

Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача в перевіряємий період мали статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносилось, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товару та послуг, що надавалися цими підприємствами.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно непідтвердження належними первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарських операцій, оскільки такі доводи базуються виключно на доводах про неможливість підтвердження зустрічною звіркою контрагентів господарських операцій.

При цьому колегія суддів зауважує, що певна дефектність товарно-транспортних накладних не може свідчить про безтоварність господарських операцій, оскільки товарно-транспортні накладні визначають взаємовідносини по виконанню перевезень вантажів для обліку транспортної роботи. Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару та послуг з ремонту електрообладнання, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, заповнення товарно-транспортної накладної з певними порушеннями не може бути підставою для безтоварність операцій.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. в справі № 804/3000/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. в справі № 804/3000/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 15.09.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко