Постанова № 50669769, 16.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа №922/2964/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №8208-К-О від 20.10.2014 року;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю №1-410 від 06.07.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків, (вх.№4282Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2015 року по справі №922/2964/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,

про стягнення 16649,83 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3, в якій просив суд стягнути заборгованість за договором б/н від 04.03.2011 року станом на 23.04.2015 року в розмірі 16649,83 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 9500,00 грн., заборгованість за процентами - 3899,71 грн.; заборгованість по комісії - 598,50 грн.; заборгованість по пені - 2651,62 грн. Позивач також просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2015 року у справі №922/2964/15 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 9500,00 грн.; заборгованість за процентами у сумі 3899,71 грн.; заборгованість по комісії в сумі 598,50 грн.; пеню в сумі 2651,62 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. Зокрема, в частині стягнення комісії, відсотків та пені відмовити, а заборгованість по кредиту повернути у розмірі 5404,32 грн.

Апелянт посилається на недоведеність факту укладення з відповідачем договору кредитування. Вважає, що заява відповідача про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк» не підтверджує факту укладення кредитного договору між відповідачем та банком і наполягає на тому, що така заява була підписана під впливом обману.

Скаржник вказує, що договір банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року є нікчемним, оскільки не підписувався відповідачем, а підписана заява про відкриття поточного рахунку від 04.03.2011 року свідчить лише про намір відповідача укласти договір кредитування. Відповідач також звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства надається можливість відмовитись від виконання зобов'язань без рішення суду, що було зроблено з 09.01.2014 року і відповідач погоджується повернути позивачу отримані кошти в сумі 9500,00 грн., при цьому вважає, що позивач повинен повернути йому сплачену після 09.01.2014 року суму відсотків, комісій та пені в розмірі 4095,98 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості відповідача після зарахування зустрічних однорідних вимог складає 5404,32 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 16.09.2015 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13113), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 16.09.2015 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач у справі) 04.03.2011 року було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (заява) в ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

У заяві від 04.03.2011 року міститься розділ про Кредитний ліміт на рахунок, в якому визначено порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсотків і розмір санкцій за невиконання зобовязань, а саме: «Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою і заявою складають Договір банківського обслуговування».

Крім того, в заяві від 04.03.2011 року міститься розділ, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3, підписавши вказану заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картами (які розміщені на сайті банку в мережі Інтернет), Тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до ОСОБА_4 заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_4 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з пунктом 3.18.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (т.1, а.с.34-41) при укладанні договорів та угод, або вчинені інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_4 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

За приписами статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 після підпису заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг та ОСОБА_4, та уклала з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» договір банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року, який за своєю правовою природою є змішаним договором та включає в себе договір банківського рахунку та кредитний договір.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладення між позивачем та відповідачем договору банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі та не суперечить чинному законодавству.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, щодо неукладеності договору кредитування спростовуються, як і спростовуються доводи скаржника про нікчемність договору, оскільки він є підписаним. При цьому, апелянт всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів у підтвердження своїх тверджень щодо складання заяви на відкриття поточного рахунку під впливом обману.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором (п. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Отже, підписавши заяву від 04.03.2011 року, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картами (які розміщені на сайті банку в мережі Інтернет), Тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року, та взяв на себе зобовязання виконувати умови договору.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України зазначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

На підставі заяви від 04.03.2011 року та відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 04.03.2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26001060250766 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_4 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

На момент підписання відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, «Умови та правила надання банківських послуг» містили, зокрема, наступні положення.

Розділом 3.18. Умов та правил надання банківських послуг передбачено умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративного клієнта.

Згідно п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. ОСОБА_4 здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_4. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_4 на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисками печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умовами і Правилами надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено ОСОБА_4 на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11., 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов, встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку). Клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Умов, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. В разі коли дебетове сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, не обнуляється, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує ОСОБА_4 за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує ОСОБА_4 відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

З 01.07.2014 року банком були змінені Умови та правила надання банківських послуг, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (пятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до ОСОБА_4 заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Про час вступу в дію нових розмірів відсоткових ставок за користування кредитним лімітом відповідачу були надіслані смс-повідомлення, крім того, банком доводилась інформація через електронні системи Приват24.

Відповідно до п. п. 1.1.2.1.6. Умов та правил визначено, що у разі незгоди зі змінами Правил та/або ОСОБА_4 Клієнт має звернутися до ОСОБА_4 для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед ОСОБА_4.

Доказів того, що відповідач надавав до банку письмову вимогу про незгоду з Умовами та Правилами матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов, клієнт сплачує ОСОБА_4 винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає ОСОБА_4 здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Позивач виконав свої зобовязання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт, що підтверджується наданою позивачем довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту ФОП ОСОБА_3 (відповідачу у справі) вих.№08.7.0.0.0/150430111229 від 30.04.2015 року, з якої вбачається, що розмір ліміту склав: 04.03.2011 року 6200,00 грн., 04.02.2013 року 7500,00 грн., 14.10.2013 року 9500,00 грн., 01.03.2014 року 9500,00 грн.

Порядок розрахунків за користування кредитом затверджено в п. 3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких

У звязку із несвоєчасним поверненням коштів та несплатою відсотків за користування кредитними коштами протягом 90 днів, 01.04.2014 року сума в розмірі 9500,00 грн. була визнана простроченою заборгованістю.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог норм Закону та умов договору, позивач направив на адресу відповідача претензією вих.№102221HAА0S0FX від 11.04.2015 року, в якій повідомив останнього про наявність заборгованості перед позивачем та просив негайно її погасити.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У звязку з порушенням зобовязань за договором б/н від 04.03.2011 року, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 16649,83 грн., що складаються з 9500,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3899,71 грн. процентів за користування кредитом, 2651,62 грн. пені та 598,50 грн. комісії за користування кредитом, у підтвердження яких надано розрахунок та які задоволені судом першої інстанції.

З наданих позивачем виписок по рахунку відповідача №26001060250766 вбачається, що відповідач починаючи з 19.05.2011 року користувався банківськими послугами, зокрема, кредитним лімітом: неодноразово отримувала кошти, повертала їх, сплачувала комісію, а в разі прострочення строку повернення, сплачувала відсотки та пеню, що підтверджується розрахунком заборгованості.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязок.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (стаття 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України). Діюче законодавство України не передбачає право односторонньої відмови від виконання взятих на себе зобовязань.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобовязання по проведенню платежів у належні строки та розмірі за договором б/н від 04.03.2011 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом - 9500,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 3899,71 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 598,50 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3.18.5.1. Умов (в редакції на момент підписання заяви про приєднання) при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує ОСОБА_4 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_4 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує ОСОБА_4 пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Згідно п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. Умов строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Аналогічні умови містяться і в Умовах, що затверджені з 01.07.2014 року.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем здійснено розрахунок заявленої до стягнення пені, розмір якої становить 2651,62 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про визнання вірним наданого позивачем розрахунку суми пені в розмірі 2651,62 грн. і стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача, оскільки він здійснений у відповідності до приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», діючих умов укладеного між сторонами договору та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по даній справі всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання ним умов договору б/н від 04.03.2011 року щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2015 року по справі №922/2964/15 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2015 року по справі №922/2964/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.