Постанова № 50669369, 09.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 911/2290/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Горбенко К.О., дов. б/н від 12.05.15 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 05.06.2015 року

у справі № 911/2290/15 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

«Садівниче товариство Приозерне 1»

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання

права власності на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2015 року по справі № 911/2290/15 позовну заяву № 04/3116 від 28.05.2015 року (вх. № 2387/15 від 29.05.2015 року) Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство Приозерне 1» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2015 року по справі № 911/2290/15 скасувати, справу передати для розгляду до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.09.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2015 року по справі № 911/2290/15 скасувати, справу передати для розгляду до Господарського суду Київської області.

Представник Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство Приозерне 1» у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року про прийняття справи до свого провадження надсилалась сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

ПАТ «Банк Камбіо» подана до Господарського суду Київської області позовна заява, у якій позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на майно, а саме земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцевська сільська рада.

З матеріалів справи вбачається, що з метою належного виконання третьою особою своїх зобов'язань за кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 року, 27.12.2012 року між ПАТ «Банк Камбіо» та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство Приозерне 1» було укладено договір іпотеки.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Статтями 15 та 16 ГПК України передбачено територіальну та виключну підсудність справ господарському суду.

Відповідно до ст.16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Таким чином, оскільки майно - земельні ділянки, про звернення стягнення на яке, як предмет іпотеки, шляхом визнання права власності, пред'явлено позов, знаходиться у Київській області, Обухівський район, Підгірцевська сільська рада, то відповідно до правил виключної підсудності справ, справа № 911/2290/15 відноситься до підсудності господарського суду Київської області, за місцезнаходженням майна, відповідно до ст.16 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про віднесення справи до територіальної підсудності згідно із ст.15 ГПК України за місцезнаходженням відповідача, оскільки при встановленні підсудності господарської справи, у даному випадку, визначальним є предмет позову - визнання права власності на майно, що згідно із ст.16 ГПК України передбачає виключну підсудність справи.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 01.12.2011 року роз'яснено, якщо предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (статті 33, 39 Закону № 898-IV) тощо, то суд застосовує положення про виключну підсудність.

Крім того, такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема у своїх постановах від 21.11.2011 року у справі № 5023/4975/11, від 18.12.2013 року у справі № 901/2236/13.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку по справі передавши її за підсудністю до господарського суду міста Києва. Колегія суддів звертає увагу на те, що окрім вимоги про звернення стягнення на майно, яким забезпечувалось виконання кредитного договору, позивач заявив вимоги про визнання права власності на це майно, а тому такий позов згідно ч. 2 ст. 16 ГПК України має розглядатись господарським судом в порядку виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна, і не може розглядатися за загальними правилами підсудності, визначеними у ч. 2 ст. 15 ГПК України, навіть, незважаючи на те, що спір про право власності на майно виник при виконанні кредитного та іпотечного договорів.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2015 року по справі № 911/2290/15, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 17, 33-34, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2015 року по справі № 911/2290/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/2290/15 повернути до Господарського суду Київської області для розгляду справи по суті.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 14.09.2015 року.