Постанова № 50669340, 15.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р.Справа № 915/721/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Ярош А.І.,

(У звязку з перебуванням судді Шевченко В.В. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №529 від 11.09.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.09.2015)

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю), ОСОБА_3 (за довіреністю),

від відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015

по справі № 915/721/15

за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївтеплоенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»

про здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняття зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776 688 куб.м.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року Обласне комунальне підприємство «Миколаївтеплоенерго» (далі Підприємство, позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» (далі Товариство, відповідач) про здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняття зайво нарахованого обсягу газу у розмірі 776 688 куб.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками відповідача враховуючи акти про порушення № 0000945 від 09.02.2015 року та №0000944 від 11.02.2015 року на підставі п. 3.12.11 «Правил користування природним газом для юридичних осіб», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 року (далі Правила № 1181 від 13.09.2012 року) було здійснено технічні розрахунки донарахування природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в загальному обсязі 776 688 куб.м., однак Підприємство вважає, що складені акти про порушення не відповідають вимогам п. 3.12.2., п.3.13 Правил 13.09.2012 року, п. 5.13 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941 (далі - Правила № 618 від 27.12.2005 року). Крім цього, відповідачем не встановлено факту непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу. Акти № 0000944, №0000945 про виявлені порушення від 09.02.2015 року та 11.02.2015 року не є належним доказом, що підтверджує непридатність до використання засобу вимірювальної техніки, оскільки у вказаних актах не відмічено такі порушення, як непридатність до використання ЗВТ, а виявлено лише порушення цілісності пломбувального троса в акті №0000945 та нібито витік газу в акті №0000944. Витік газу, який встановлено представниками відповідача візуально, по з'єднанню камер усереднення не вплинув на результати вимірювань об'єму газу, спожитого цією котельнею, що підтверджується роздруківками з обчислювача природного газу (роздруківки додаються). Витоку газу в імпульсних лініях встановлено не було.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 року позовні вимоги Підприємства задоволені, зобовязано Товариство здійснити перерахунок обсягу спожитого Підприємством у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776 688 куб.м. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судових витрат.

Приймаючи рішення, господарський суд встановив, що акти про порушення від 09.02.2015 року та 11.02.2015 року не відповідають вимогам Правил № 618 від 27.12.2005 року, у звязку з чим, вони не є належними доказами, на підставі яких може бути здійснено відповідачем розрахунок обєму протранспортованого газу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити Підприємству в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що судом допущено порушення норм ст.ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, крім цього господарський суд, за відсутності клопотання позивача (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), вийшов за межі позовних вимог, зобовязавши Товариство здійснити перерахунок газу та зняти зайво нарахований, також судом в порушення ч. 3 ст. 27 ГПК України, не було розглянуто клопотання відповідача щодо залучення до справи третьої особи.

10.09.2015 року до Одеського апеляційного господарського суду від Підприємства надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач вважає, що судом всебічно та повністю перевірено всі обставини справи. При прийнятті рішення, судом не порушено норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, прийнято обґрунтоване та законне рішення.

В судовому засіданні 15.09.2015 представник відповідача надав пояснення, якими підтримав вимоги апеляційної скарги та просив останню задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні від 15.09.2015 надали пояснення, в яких просили відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, у звязку з необґрунтованістю останньої та залишити рішення господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 30.12.2012 року між Товариством (Газорозподільне підприємство) та Підприємством ( Замовник) укладено договір про розподіл природного газу №Т-ТКЕН-1221088-МГ, за умовами якого Газорозподільне підприємство зобов'язалось протранспортувати до межі балансової належності Замовника або його споживачів природний газ (п.2.1. Договору), а Замовник зобов'язується оплатити Газорозподільному підприємству транспортування природного газу на умовах даного договору у разі, якщо послуги з транспортування природного газу не включені до договору поставки газу (п.2.2 договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що облік газу ведеться згідно Правил №618 від 27.12.2005 року. Фактична кількість поставленого позивачем газу визначається в пунктах призначення згідно даних комерційного вузла обліку газу(п. 4.4 Договору). На підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг (п.4.5 Договору).

В ніч з 08.02.2015 року виникла аварійна ситуація на котельні позивача, яка розташована за адресою м. Миколаїв вул. Знаменська, 2а. Аварійно-диспетчерській службі позивача своїми силами не вдалося усунути аварію на місці. Для допомоги визвали аварійну службу Товариства. Під час приїзду аварійної служби Товариства порушень пломб встановлено не було. Аварійну ситуацію було усунено.

09.02.2015 року повноважними представниками відповідача на вищевказаному обєкті позивача складено акт про порушення №0000945, в якому встановлено, що на прямій ділянці перед ЗП пошкоджено пломбувальний трос. На підставі акту про порушення від 09.02.2015 року відповідачем донараховано кількість спожитого газу в сумі 119 361 куб.м.

11.02.2015 року представниками відповідача було проведено обстеження котельні позивача, розташованої за адресою: вул. Самойловича, 42, внаслідок якого встановлено виток газу по з'єднанню камер усереднення та складено акт про порушення №0000944. За результатами перевірки, 23.02.2015 року Товариство на підставі п.3.12.11 Правил №1181 від 13.09.2012 року було здійснено технічний розрахунок донарахування природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованного газового обладнання в обсязі 657 327 куб.м., який було затверджено на засіданні постійної робочої групи відповідача протоколом №6 від 03.03.2015 року із зазначенням причини розрахунку - виток газу.

За вищевказаними актами про порушення позивачу донараховано 776 688 куб.м. спожитого газу, у звязку з чим, Підприємство просить здійснити перерахунок обсягу спожитого у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у вищевказаному розмірі.

Дослідивши обставини справи, судова колегія не погоджується з рішення суду першої інстанції, адже приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд допустив порушення норм ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, за змістом положень вказаних норм, правом на предявлена позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення позовного провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.20 ГК України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Отже, перелік способів захисту порушених прав та обовязків сторін чітко визначений приписами діючого законодавства.

Колегія суддів визнає безпідставними посилання позивача на необхідність здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняття зайво нарахованого обсягу газу в розмірі 776 688 куб.м., оскільки такий спосіб розрахунку не передбачений ані умовами договору, ані будь-яким чинним нормативно-правовим актом України.

Судова колегія вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права, оскільки приписами ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України не передбачено такого способу захисту права як зобов'язання сторони здійснити перерахунок кількості спожитого природного газу, у зв'язку із чим, позовні вимоги Підприємства не підлягають задоволенню.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, оскільки висновок господарського суду щодо задоволення позовних вимог Підприємства є передчасним, адже приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував приписи ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» - задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 року скасувати.

У задоволенні позову Обласному комунальному підприємству «Миколаївтеплоенерго» - відмовити.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяГоловей В.М.

СуддіЖуравльов О.О.

ОСОБА_5