Постанова № 50669319, 14.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р.Справа № 916/11/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Полінецька В.С. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 довіреність від відповідача:не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ», смт. Авангард на ухвалу господарського суду Одеської областівід за заявою про20.08.2015 року ОСОБА_5 (фермерського) господарства «Тритікум», смт. Авангард відстрочку виконання рішення суду у справі№ 916/11/15-г (склад колегії суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Зайцев Ю.О., Панченко О.Л.), за позовомДержавного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ до ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ», смт. Авангард прозобовязання передати насіння та стягнення штрафу

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство «ТРИТІКУМ», смт. Авангард звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2015року про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015року у справі № 916/11/15-г, терміном на два місяця до 30.09.2015року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2015року у справі №916/11/15-г позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до відповідача ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ» про зобовязання виконати певні дії та стягнення штрафу у розмірі 35819,74 грн. задоволено повністю.

Зобовязано Селянське (фермерське) господарство «ТРИТІКУМ» передати на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України насіння озимого ячменю першої репродукції сорту „Трудівник у кількості 6 (шість) тон, насіння озимого ячменю першої репродукції сорту „Селена Стар у кількості 40 (сорок) тон, вартістю 71639,48 грн. та стягнуто з ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ» на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України штраф у розмірі 35819,74 грн. та судовий збір у сумі 2149,19 грн.

03.07.2015року Господарським судом Одеської області на виконання рішення, після набрання ним законної сили, видано відповідні накази.

05 серпня 2015 року Селянське (фермерське) господарство «ТРИТІКУМ», смт. Авангард звенулось до першої інстанції з заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі № 916/11/15-г від 15.05.2015року на два місяця до 30.09.2015 року.

В обґрунтування заяви Селянське (фермерське) господарство «ТРИТІКУМ», смт. Авангард посилається на те, що з 23 червня 2015 року розпочалося збирання зернових культур, у звязку з чим підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу у добровільному порядку, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку, що призведе до арешту рахунку та вплине на роботу підприємства в період збирання зернових, так як без фінансування роботи будуть повністю зупинені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ», смт. Авангард про відстрочку виконання рішення суду у справі №916/11/15-г від 15.05.2015 року відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що обставини, на які посилається скаржник, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача.

Селянське (фермерське) господарство «ТРИТІКУМ», смт. Авангард не погодившись з прийнятою ухвалою суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2015 року у справі №916/11/15-г та задовольнити заяву ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ», смт. Авангард про надання йому відстрочки рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015 року терміном на 2 місяця до 30.09.2015 року.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2015 року сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., суддя - Лисенко В.А., суддя - Ярош А.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року апеляційна скарга прийнята до провадження із призначенням розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні на 14.09.2015року о 14:00 годин.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.

Відповідач (скаржник) у судове засідання не зявився, надав до канцелярії суду клопотання, у якому звернувся до суду з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату, зазначивши підставу виклик до суду у цивільній справі №2/3203/15, у підтвердження долучив повістку про виклик до суду у наведеній справі.

Колегією суддів у задоволенні клопотання відмовлено, з підстав обмеженого строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу та враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, у звязку чим колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з проханням ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених обставин справи, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосуванні судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду винесена без порушення норм процесуального права, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_6 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вже зазначалось вище, відповідач, в якості підстав для надання відстрочки виконання рішення, посилається на те, що з 23 червня 2015 року розпочалося збирання зернових культур, у звязку з чим підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу у добровільному порядку, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Вищезазначена правова норма зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, і як наслідок покладає на себе нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних незалежних обставин, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення, а відсутність коштів на одному рахунку в одному банку не свідчать про відсутність коштів в інших банківських установах.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Витрати з оплати судового збору за подання скарги на оскаржену ухвалу місцевого господарського суду відносяться на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 (фермерського) господарства «ТРИТІКУМ», смт. Авангард залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2015року у справі №916/11/15-г - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.09.2015р.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСОО; 1-ОАГС