Постанова № 50669068, 09.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/278/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.02.2015 року

у справі № 910/278/15-г (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

«Приватбанк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 27 067,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року по справі № 910/278/15-г позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 16 887,61 грн. заборгованості за кредитом, 6 394,70 грн. заборгованості по процентам, 3 411,36 грн. пені, 1 374,04 грн. заборгованості по комісії та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року по справі № 910/278/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 08.07.2015 року.

08.07.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. у відпустці, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з відпустки, розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Буравльов С.І., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року справу № 910/278/15-г прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду, розгляд справи призначено на 09.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року справу № 910/278/15-г прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

30.06.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФО-П ОСОБА_2, клієнт, відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку, за якою клієнт приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

За даною угодою здійснювалось обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом, в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення інші), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів врегульовані п. 3.18 Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками, де у п. 13.18.1.1 визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 3.18.1.3 кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Банк, звертаючись з позовною заявою, зазначає, що ним було надано кошти відповідачу у відповідно до умов Договору в розмірі 16 887,61 грн., проте, відповідач їх не повернув, у зв'язку з чим банк просить стягнути з відповідача 16 887,61 грн. заборгованості по кредитній лінії, а також 6 394,70 грн. заборгованості по процентам, 3 411,36 грн. пені, 1 374,04 грн. заборгованості по комісії.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є кредитним договором, за яким, згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір банківського обслуговування б/н від 19.10.2011 року у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним.

Зобов'язання за вказаним договором банк виконав у повному обсязі, надавши клієнту кошти за кредитним лімітом на Умовах обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів у розмірі 16 887,61 гривень, що підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 19.10.2011 року по 28.11.2014 року.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, наявність боргу не спростував, будь-яких доказів у погашення такого боргу не надав.

Претензія банку № 11019К2Х6S0СН від 24.10.2014 року про сплату боргу, залишена останнім без відповіді та відповідного реагування.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення простроченої кредитної заборгованості по вищенаведеному рахунку відповідача в сумі 16 887,61 грн.

Стосовно відсотків за користування кредитними коштами, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.18.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом, в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Зазначеними Умовами встановлено наступний порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню) розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1); при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2); у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними, а при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.3).

Відповідно до п. 3.2.1.4.,1.3. Умов (з урахуванням редакції згідно наказу № СП-2014-6780656 від 10.06.2014 року, яка почала діяти з 01.07.2014 року) у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними, а при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При цьому, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9 умов та правил надання банківських послуг).

Колегія суддів, провівши повторний розрахунок cуми нарахованих та несплачених відсотків за обслуговування рахунку Відповідача, погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 28.11.2014 року розмір відсотків складає 6 394,70 грн.

Щодо стягнення з відповідача винагороди за користування лімітом наданим банком, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.18.4.4 вищезазначених Умов встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п.3.18.1.6 та 3.18.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Положеннями п.3.18.1.17 Умов встановлено, що при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, держателями яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи, з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту переказів стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми переказів.

Як встановлено вище, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором б/н від 19.10.2011 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.11.2014 року в останнього виникла заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1 374,04 грн., яка відповідно до п. 3.18.4.4 Умов та правил надання банківських послуг є винагородою за користування кредитним лімітом.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача комісії у сумі 1 374,04 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 929,12 грн. пені та 2 682,40 грн. штрафу за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Відповідальність у вигляді пені передбачена у розділі 3.18.5 Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів), а згідно з п. 3.18.5.1. при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Тобто, положеннями Умов визначено інший строк нарахування пені ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про порушення періоду нарахування пені судовою колегією визнаються необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 2 411,36 грн. пені.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 16 887,61 грн. заборгованості за кредитом, 6 394,70 грн. заборгованості по процентам, 3 411,36 грн. пені, 1 374,04 грн. заборгованості по комісії.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року по справі № 910/278/15-г прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року по справі № 910/278/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/278/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 14.09.2015 року.