Ухвала суду № 50668991, 17.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.09.2015 Справа № 904/7027/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Євстигнеєва О.С. (доповідач)

суддів: Бахмат Р.М., Науменка І.М.

розглянувши апеляційну скаргу і клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» (м. Дніпропетровськ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015р. у справі №904/7027/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» (м. Дніпропетровськ)

до: публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібокомбінат №1» (м. Запоряжжя)

про: внесення змін до договору постачання (ухвала про повернення зустрічної позовної заяви)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2015 року у справі №904/7027/15 (суддя Ярошенко В.І.) повернуто без розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» (м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібокомбінат №1» (м. Запоріжжя) про внесення змін до договору постачання №515 від 25.04.2014р.

В силу ч.2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку (ч. 2 ст. 93 ГПК України).

За змістом вказаної статті апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, може бути прийнята до розгляду тільки за умови, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала знайде підстави для відновлення строку.

Вищий господарський суд України в ч. 8 п. 4 постанови пленуму від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (із змінами і доповненнями) розяснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Оскаржувана ухвала була прийнята господарським судом 03.09.2015р., отже відповідно до ст. 93 ГПК України останній день подання апеляційної скарги - 08.09.2015р. Апеляційна скарга була здана нарочно до місцевого господарського суду 09.09.2015р. (штемпель канцелярії суду), тобто з пропуском строку на подання апеляційної скарги. В тексті апеляційної скарги відсутні будь-які причини пропуску строку позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду також встановлено, що до апеляційної скарги не додані докази надсилання її копії відповідачу ПАТ «Запорізький хлібокомбінат №1» та докази сплати судового збору, що в силу п. 2 і п. 3 ст. 97 ГПК України є підставами для повернення апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення по ній, посилаючись на те, що товариство, у звязку з бойовими діями на території м. Донецьк було змушено змінити своє місцезнаходження, а великий обсяг первинної і бухгалтерської документації не було вивезено з тимчасово окупованої території, що суттєво ускладнює проведення будь-яких фінансово-господарських операцій. Крім того, позивач вказує про арешт багатьох рахунків товариства в межах виконавчих проваджень, відкритих на підставі рішень господарських судів, що також є доказом тяжкого фінансового становища.

За приписами ч.1. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. N 3674-VI (із змінами і доповненнями), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Стаття 129 Конституції України і ст. 43 ГПК України встановлюють, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Це проявляється і в тому, що згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Натомість, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що позивач не надав на підтвердження своїх доводів належних і допустимих доказів, як зокрема, офіційна фінансова звітність: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

В порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору. Оскільки клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, правові підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а отже клопотання задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене не вбачається підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, ст. 93, п.п. 2, 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» (м. Дніпропетровськ) у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015р. у справі №904/7027/15.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» (м. Дніпропетровськ) від 09.09.2015р. повернути заявникові без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга від 09.09.2015р. з додатками на 5 аркушах.

Головуючий суддя ОСОБА_1Суддя ОСОБА_2Суддя ОСОБА_3