Постанова № 50668971, 15.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 року Справа № 904/6212/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Науменка І.М.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1- предс., дов. №09-32/116 від 18.02.2015р.

відповідача: ОСОБА_2 предс., дов. б/н від 27.05.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (м. Марганець Дніпропетровської області) і публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ) в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015р. у справі № 904/6212/14

за позовом: публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ) в особі обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ

до: публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (м. Марганець Дніпропетровської області)

про: стягнення 652012 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2015 року (підписано 21.07.2015р.) по справі №904/6212/14 (суддя Загинайко Т.В.) з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.12.2014р. частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ) в особі обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ до публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (м. Марганець Дніпропетровської області) про стягнення 652 012,28 грн.., які складаються з 567973,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором №461/02-11 про відкриття кредитної лінії від 22.12.2014р., 65210,78 грн. пені за прострочення строку погашення кредиту за період з 01.02.2014р. по 30.11.2014р., 18 035,09 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р. та 793,41 грн.. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р.

Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 32 605,39 грн. - пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 396,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату сум процентів та 13 040,25 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову у частині стягнення пені відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ) в особі обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково в частині зменшення розміру пені за прострочення строку погашення кредиту і зменшення розміру пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 65210,78 грн. пені за несвоєчасну сплату сум кредиту та 793,41 грн. пені за несвоєчасну сплату сум процентів. В іншій частині рішення залишити без змін. Підставами скасування рішення скаржник вважає неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність судом обставин, що мають значення, які суд визнав встановленими та порушення норм матеріального і процесуального права. При прийнятті рішення про зменшення розміру пені господарський суд послався на надані відповідачем дані в підтвердження погіршення показників господарської діяльності станом за 9 місяців 2014р. Позивач зазначає, що новий розгляд справи в частині нарахування банком пені за несвоєчасну сплату сум кредиту і процентів за користування кредитом відбувався у травні-липні 2015р., суд не прийняв до уваги утворення заборгованості з січня 2014р., отже наведені судом дані не є належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32,33 ГПК України. Листом №1/212 від 02.06.2014р. відповідач гарантував банку оплату процентів за кредитними договорами. Під час нового розгляду справи судом не витребувано документів щодо реального фінансового стану відповідача. Безпідставним є посилання суду при зменшені пені на розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція», оскільки воно розпорядженням КМУ №1079-р від 05.11.2014р. було зупинено. Господарським судом не прийнято до уваги, що відповідач не розташований в зоні АТО, тому його посилання на зупинення дії договорів його контрагентами, що знаходяться в зоні АТО, але при цьому не зазначені у розшифровці дебіторської і кредиторської заборгованості за 1 квартал та 1 півріччя 2014р. не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за кредитним договором. Посилаючись на ч. 2 ст. 218, ч. 1 ст. 229 ГК України, ст. 617, ч.1 ст. 625 ЦК України скаржник зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів та порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. При зменшені розміру пені судом не враховано приписи п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п.1 ст. 233 ГК України. Розмір, до якого суд зменшив пеню за прострочення сплати кредиту 32605,39 грн. і за прострочення сплати процентів 396,71 грн., не є спів розмірним в контексті розміру збитків ПАТ «Промінвестбанк» від непогашеної суми кредиту -567973,00 грн., прострочених процентів -18035,09 грн. та неустойкою, яку зобовязаний сплатити відповідач. Крім того, господарським судом не взято до уваги наявність у відповідача заставленого майна, за рахунок якого може бути стягнута присуджена сума.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подана також і відповідачем - публічним акціонерним товариством «Марганецький рудоремонтний завод», який просить скасувати рішення суду від 16.07.2015р. у справі №904/6212/14 та прийняти нове, яким зменшити пеню по простроченому кредиту за 6 місяців, що становить 50% до 21134,19 грн. та пеню по простроченим процентам за 6 місяців до 366,20 грн. Скаржник звертає увагу на те, що через різність фактичних обставин, зокрема відсутність в даній справі в договорі конкретного періоду, за який сплачується пеня, Вищим господарським судом України при розгляді справи безпідставно було застосовано висновки, зазначені в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №3-53гс15. Відповідач вважає, що в цьому випадку підлягає застосуванню висновки постанови Верховного Суду України від 04.12.2012р. у справі №3-56гс12, в якій визнано правильним стягнення пені за шість місяців, визначених ч. 6 ст. 232 ГК України. Господарським судом не враховано п. 5.2 договору про внесення змін та доповнень №142/02-13 до кредитного договору, в якому зазначено: «За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п. 2.3 цього договору, пеня не нараховується». Тобто, пеня не нараховується з 26.09.2014р., тоді як суд погодився з розрахунком пені позивача з 01.02.2014р. по 30.11.2014р. Крім того, при викладенні резолютивної частини рішення суд не врахував надану постановою суду апеляційної інстанції від 04.03.2015р. відстрочку виконання рішення на 9 місяців до 03.09.2015р. включно.

Розпорядженням голови суду №939 від 14.09.2015р, у звязку з відпусткою судді постійної колегії ОСОБА_3, справа була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів Бахмат Р.М., Науменка І.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Банк) і публічним акціонерним товариством «Марганецький рудоремонтний завод» (Позичальник) 22.12.2011р. був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №461/02-11. За умовами, визначеними в п. 2.1. договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії зі встановленням ліміту кредитної лінії у розмірі 1823773,00 грн. Кредитування відбувалось шляхом надання Позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з Позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого строк користування траншем, процентна ставка. Договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невідємними частинами цього договору. Позичальник зобовязався отримати кошти в межах траншу, виконати всі обовязки, що витікають зі змісту цього договору і повністю погасити свої боргові зобовязання у терміни (строки), встановлені цим договором.

До наведеного пункту договором про внесення змін №463а/02-11 від 22.12.2011р. були внесені зміни, зокрема передбачено, що видача першого траншу в сумі, яка не перевищує 1823773,00 грн., здійснюється протягом січня-березня 2012 року.

Пунктом 2.3. договору визначено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 26 вересня 2014р.

Встановлено п. 3.2. договору, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 19% річних (без ПДВ).

Проценти за користування кредитом в межах кожного окремого траншу нараховуються Банком, починаючи з дати першого списання коштів з позичкового рахунку та нараховуються щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості із розрахунку фактичної кількості днів у місяці і в році. Нарахування процентів здійснюється за поточний календарний місяць в останній банківський день місяця, при остаточному повернені кредиту - в дату його поверне6ння, у випадку дострокового повернення кредиту - до дня повернення кредиту в дату його повернення, а у випадку прострочення кредиту - до дня його повного погашення в день скасування заборгованості. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку Позичальника №2600030137923 в філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ…(або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих у будь-яких установах банків)…(п. 3.3).

22.12.2011р. між сторонами був укладений договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №4636/02-11до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.2011р., за яким Банк надав Позичальнику в межах ліміту кредитної лінії…транш в загальному розмірі 1823773,00 грн., який є невідновлювальним кредитом.

Видача першого траншу в сумі, яка не перевищує 1823773,00 грн., здійснюється протягом січня-березня 2012 року.

Проценти за користування кредитом, наданим в межах цього траншу, нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 19% річних. Порядок нарахування та сплати процентів, а також зміна розміру відсоткової ставки відбувається у порядку, передбаченому кредитним договором.

Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах цього Траншу - 26.09.2014р.

Згідно п. 5 цього договору після його підписання втрачає силу договір про внесення змін №463а/02-11 від 22.12.2011р.

Сторонами 05.03.2013р. був укладений договір №95/02-13 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого у зв'язку з припиненням діяльності філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ» шляхом реорганізації у Обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ та перенесення обліку заборгованості Позичальника до Центрального офісу ПАТ Промінвестбанк, по всьому тексту кредитного договору слова та цифри «філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ», «код Банку 305437» у відповідних відмінках змінено відповідно словами та цифрами «Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», код банку 300012» у відповідних відмінках.

За згодою сторін 25.04.2013р. договором про внесення змін та доповнень №142/02-13 до кредитного договору були внесені зміни, зокрема до пунктів 2.3., 3.2, 3.3 договору.

Пункт 3.2. викладено в наступній редакції: «За користування кредитом в рамках встановлених Траншів, Позичальник повинен сплачувати Банку проценти, розмір яких встановлюється Договорами про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому ПАТ Промінвестбанк та Відповідач домовились, що максимальний розмір відсоткової ставки не може перевищувати 28% річних.»

Згідно нової редакції п. 3.3. договору, нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця.

Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються Позичальником у валюті, в якій Позичальнику було надано кредит, щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої Позичальник має право користуватись кредитом.

Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний п.2.3 Кредитного договору, сплачуються Позичальником щоденно.

При цьому сторони встановили, що зобов'язання Позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну.

У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, Позичальник зобов'язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

Проценти за грудень місяць сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. Якщо перша видача кредиту була здійснена в грудні місяці, то нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день грудня місяця в порядку, визначеному у цьому пункті договору.

Договором №142/02-13 від 25.04.2013р. про внесення змін до кредитного договору були внесені зміни і до обовязків Позичальника, зокрема до пунктів 4.2.2. і 4.2.3.: « 4.2.2. Використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений цим договором строки повернути отримані суми кредиту шляхом перерахування коштів…» « 4.2.3. Своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.»

30.07.2014р. за №104-39-09/1161, у звязку з порушенням відповідачем чинного законодавства і умов кредитного договору на його адресу , що підтверджується копією фіскального чеку №855 і описом вкладення у лист (а.с.42, 43 т.1) позивачем була направлена вимога про дострокове повернення кредиту у сумі 189 373,00 грн., сплати станом на 21.07.2014р. простроченого кредиту по графіку в сумі 378600,00 грн., сплати пені за прострочення сплати кредиту в сумі 5913,14 грн., сплати пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 610,97 грн. та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих з 21.07.2014р. по день повернення всієї суми кредиту.

В свою чергу в листі №1/280 від 07.08.2014р. відповідач пояснив, що заборгованість з погашення кредитної суми виникла внаслідок того, що товариство тісно повязане господарськими відносинами із підприємствами, які знаходяться на території антитерористичних дій, а отже, у звязку із відсутністю попиту на виготовлену продукцію, залишається у скрутному фінансовому становищі.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу транш в розмірі 1818797,70 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01.12.2014р., просив стягнути з відповідача 567973 грн. боргу, 65210,78 грн. пені за прострочення строків погашення кредиту за період з 01.02.2014р. по 30.11.2014р., 18035,09 грн. заборгованості зі сплати процентів за період з 01.02.2014р. по 30.11.2014р., 793,41 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.02.2014р. по 30.11.2014р.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, сторони мають право визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 3.4 Договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.2011 року у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Цей пункт на дату укладення договору кореспондувався із п.5.2 цього ж договору, який був узгоджений сторонами у наступній редакції: «За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно».

Але 25.04.2013 року договором про внесення змін та доповнень №142/02-13 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.2011 року п.5.2 викладений у новій редакції, а саме:

«За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання Кінцевої дати повернення Кредиту, що вказана у п. 2.3 цього Договору, пеня не нараховується».

Зазначений пункт договору у першому реченні встановлює загальний порядок нарахування пені, який повністю кореспондується із п.3.4 Договору, а друге речення цього пункту встановлює особливості нарахування не всієї пені, а виключно нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом.

Таким чином, пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту нараховується з урахуванням п.3.4 Договору, а пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом без урахування правил, встановлених п.3.4 Договору, тобто не нараховується після настання кінцевої дати повернення кредиту.

Ця дата встановлена у п.2.3 Договору і є 26 вересня 2014 року.

Як вбачається із позовної заяви з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути пеню у 65210,78 грн. за прострочення строку погашення кредиту і пеню у сумі 793,41 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Період нарахування був визначений позивачем: по 30.11.2014 року.

Колегія суддів з урахуванням вищезазначеного вважає, що пеня за несвоєчасне повернення кредитом за період з 01.02.2014 року до 30.11.2014 року нарахована обґрунтовано відповідно до умов договору (п.3.4 і п.5.2) і законодавства.

Щодо пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, то її нарахування повинно бути припинено 26.09.2014 року у день кінцевого строку повернення кредиту (п.2.3 і п.5.2 договору).

Отже, правильним слід вважати нарахування пені у розмірі 65210,78 грн. (за весь період) і 732,40 грн. (за період до 26.09.2014 року).

Оспорюваним рішенням місцевий господарський суд зменшив розмір пені на 50% з посиланням на статтю 551 ЦК України, статтю 233 ГК України і статтю 83 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, для зменшення розміру пені необхідно саме винятковість обставин і значне перевищення розміру збитків кредитора.

З доводами суду про можливість зменшення розміру пені погодитися не можна в силу того, що на момент розгляду справи в апеляційному господарському суді пройшов тривалий час з дня остаточного повернення кредиту і всіх платежів по кредитному договору, але зобовязання не виконані. Крім того, судом не був врахований фінансовий стан кредитора і доводи останнього, щодо невизначеності населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція, на що посилається відповідач у справі. Апеляційний господарський суд також погоджується із доводами позивача, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань його контрагентами не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ст.617 ЦК України, постанова Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (м. Марганець Дніпропетровської області) задовольнити частково.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ) в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2015 року у справі №904/6212/14 змінити, виклавши частину другу резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (53401, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Радянська, 162; ідентифікаційний код 05448389) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17) 65210 грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 732 грн. 40 коп. пені за несвоєчасну сплату сум процентів та 13039 грн. 03 коп. витрат по сплаті cудового збору».

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 року залишити без зміни.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (53401, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Радянська, 162; ідентифікаційний код 05448389) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17) 913 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 16.09.2015 року)

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М.Бахмат

ОСОБА_4