Ухвала суду № 50660705, 20.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2011 р. Справа № 5019/1963/11

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської області

до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2

про стягнення в сумі 1196 грн. 63 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність №16 від 15.11.2010 року)

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 1196,63грн. заборгованості по орендній платі та 28,31грн. пені.

20.09.2011 року позивачем подано заяву про зменшення позовних, в якій, в звязку з частковою оплатою відповідачем заборгованості просить стягнути 363,48грн. заборгованості по орендній платі та 4,01 грн. пені. Заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився. Про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

01.02.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар) укладено Договір оренди державного майна №437-2006.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору оренди, орендну плату встановлено в сумі 6072,12 грн. за базовий місяць оренди без ПДВ. При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони погодили, що орендна плата перераховується не пізніше 12 числа місяця у наступному співвідношенні: 70 % - до державного бюджету та 30 % - балансоутримувачу (п.3.3 Договору).

Відповідач сплату орендної плати здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. Станом на 01.09.2011 року заборгованість відповідача по орендній платі до державного бюджету за період з 12.03.2006 року по 09.09.2011 року становить 363,48 грн..

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частинами 1-3 ст.193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору оренди.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.3 ст.760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюється цим Кодексом та іншим законом.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди державного майна, відповідно спеціальними нормами, що підлягають застосуванню є положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 року №2269-XII.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 363,48 грн. підлягають задоволенню.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання ).

Виконання зобовязання може забезпечуватись в тому числі й неустойкою (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч.1 ст.549 ЦК України ).

Пунктом 3.5 Договору визначено відповідальність орендаря у випадку несвоєчасної сплати орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем на суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 4,01 грн.. Перевіривши розрахунок позивача суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення пені є підставною та підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, а саме державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного бюджету на рахунок відділення Державного казначейства в м.Рівне (р/р 31117094700002 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, код платежу: 22080300) заборгованість по орендній платі 363,48 грн. та пеню в розмірі 4,01грн.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в доход державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. оплати за надання послуг інформаційно-технічного забезпеченню судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «26»вересня 2011 року < Текст > < Текст > < Текст >