Рішення № 50660239, 19.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 5019/696/11

За позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до відповідача АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика"

про стягнення 7 657 грн. 07 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача : представник ОСОБА_1

Від відповідача : представник ОСОБА_2, довіреність від 01.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу у сумі 7657 грн. 07 коп., в т.ч. 6450,00 грн. заборгованості за надані послуги згідно з договором 01.08.2010р. № 1, 98,14 грн. - 3 % річних, 512,02 грн. інфляційних втрат та 506,91 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та його уповноважений представник в судовому засіданні основний борг визнав та заперечив нарахування інфляційного збільшення боргу за серпень 2010 року.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до вимог статті 81-1 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2010 року між позивачем підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та відповідачем ОСОБА_3 виробничо-комерційне товариство відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" (замовник) укладено договір про надання послуг № 1, відповідно до якого виконавець на підставі заявок замовника надає послуги по перевезенню пасажирів, а замовник приймає і оплачує виконану роботу /а.с.12/.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість перевезення визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах про надані послуги.

Згідно з п.3.3 Договору оплата послуг проводиться на протязі 2 днів з моменту підписання акту про надані послуги.

Так, позивачем було надано послуги по перевезенню пасажирів, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 21.08.2010р. на суму 12540,00 грн. Тобто оплата послуг мала бути здійснена відповідачем до 23.08.2010р.

Відповідачем оплату наданих позивачем послуг проведено несвоєчасно та не в повному обсязі. Всього сплачено 6000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.10.2010р. /а.с.20/.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 6540,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 ЦК України.

Позивачем нараховано за період з 23.08.2010р. по 21.03.2010р. пеню у сумі 506,91 грн., 3 % річних у сумі 98,14 грн. та за період з серпня 2010р. по лютий 2011р. інфляційні втрати у сумі 512,02 грн.

Пунктом 5.5 Договору сторони погодили відповідальність замовника у разі несвоєчасної оплати наданих виконавцем послуг у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України за кожний день прострочення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті наданих послуг має місце, то позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок зазначених сум, виконаний позивачем з огляду на таке /а.с.16/.

Згідно з част.1 т.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто з урахуванням п.3.3 Договору відповідач є таким, що прострочив оплату за актом виконаних робіт № 1 від 21.08.2010р., починаючи з 24.08.2010р.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Нарахування пені повинно проводитися за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р. і яка за розрахунком суду становить 618,03 грн., а саме:

за період з 24.08.2010р. по 05.10.2010р.:

12540,00 грн. х 2 х 7,75 : 100 : 365 х 42 = 223,66 грн.

за період з 06.10.2010р. по 24.02.2011р.:

6540,00 грн. х 2 х 7,75 : 100 : 365 х 142 = 394,37 грн.

Поскільки позивач просить стягнути 506,91 грн. пені, що є менше, чим за розрахунком суду, то позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

За розрахунком суду 3 % річних за період з 24.08.2010р. по 21.03.2011р. складає 132,21 грн., в т.ч.:

за період з 24.08.2010р. по 05.10.2010р.:

12540,00 грн. х 3 : 100 : 365 х 42 = 42,98 грн.

за період з 06.10.2010р. по 21.03.2011р.:

6540,00 грн. х 3 : 100 : 365 х 166 = 89,23 грн.

Тобто позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 98,14 грн. підлягають задоволенню, поскільки зазначена сума є меншою, чим за розрахунком суду.

Згідно з Рекомендаціями щодо порядка застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р) індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; а тому умовно слід вважати, що сума, яка вноситься за період з 1 по 15 число відповідно місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Поскільки заборгованість у сумі 12450,00 грн. виникла 24.08.2010р., то індексувати дану суму боргу необхідно починаючи з вересня 2010р. Отже, інфляційні втрати за серпень 2010 року нараховуватися не повинні.

За розрахунком суду інфляційні втрати за період з вересня 2010р. по лютий 2011р. становлять 586,8 грн.:

за вересень 2010р.(12450,00 грн. х 1,029) - 12450,00 грн. = 361,05 грн.

за період з жовтня 2010р. по лютий 2010р.

(6450,00 грн. х 1,005 х 1,003 х 1,008 х 1,01 х 1,009) - 6450,00 грн. = 225,75 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 512,02 грн. підлягають до задоволення, поскільки дана сума є меншою ніж розмір інфляційних втрат за розрахунком суду.

Загальна сума задоволених позовних вимог:

6450,00 грн. + 506,91 грн. + 98,14 грн. + 512,02 грн. = 7567,07 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" (вул.Хмільна, буд.30, м.Рівне, 33001, іден.код 00382214) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33010, іден.номер НОМЕР_1) борг у сумі 7657 грн. 07 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "20" квітня 2011 року