Рішення № 50659452, 15.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2015 р.Справа № 916/2990/15

за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 9748, 26 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Зубачова Ю.В.- довіреність

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 9748, 26 грн., з яких: 7096,57 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію; 3% річних - 83,14 грн.; пеня - 768,66 грн.; інфляційні витрати - 1799,89 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101-V, шляхом злиття КП „Одесатеплоенерго" та КП „Одестеплокомуненерго".

Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією .

01.11.2006 року між КП „Теплопостачання міста Одеси" та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір № 1235 на постачання теплової енергії на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються також ст. 275-277 ГК України, „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 р., Законом України „Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 р., Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Згідно п. п. 6.2, 6.3, 6,4, 6.6. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

На виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4., 6.6. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.02.2014 року по 01.06.2015 року, яка складає 7096,57 грн.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 7096,57 грн.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, відповідно до п. 7ю2.3 договору, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, платежу.

Отже, за умовами Договору та наведеними нормами чинного законодавства України, позивачем розраховано: 3% річних - 83,14 грн.; пеня - 768,66 грн.; інфляційні витрати - 1799,89 грн., які також підлягають стягненню з відповідача за неналежне виконання умов Договору.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими

матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (вул. Балківська, 1-Б, 65029, Україна, код - 34674102, адреса для листування: вул. Варненська, 27, м. Одеса, 65101): 7096 гривень 57 коп. боргу за спожиту теплову енергію; 768 гривень 66 коп. пені; 83 гривні 14 коп. сплати 3% річних; 1799 гривень 89 коп. інфляційних та 1827 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин