Рішення № 50659089, 16.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 913/593/15

Провадження № 9/913/593/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 125 100 500 грн. 40 коп.

суддя: Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання: Антонова І.В.,

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 14-88 від 18.04.14.

від відповідача не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 68 570 227,18 грн., пеню 6 806 159,99 грн., інфляційні нарахування 47 259 878,02 грн. та 3% річних 2 464 235,18 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 1029/14-ТЕ-20 від 20.11.13.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про виправлення арифметичної помилки за № 14/2-529, якою просить стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 68 570 227,18 грн., інфляційні нарахування 47 259 878,02 грн., 3% річних 2 464 235,18 грн. та пеню 6 806 159,99 грн., загалом 125 100 500, 37 грн.

Доводи позивача ґрунтуються на укладеному між сторонами вищевказаному договорі, згідно з яким позивач поставив протягом січня - травня 2014 року у власність відповідачу природний газ на загальну суму 68 570 227,18 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а відповідач не розрахувався за отриманий газ.

На підставі п. 7.2 договору позивач нарахував пеню в розмірі 6 806 159,99 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 47 259 878,02 грн. та 3% річних 2 464 235,18 грн.

Відповідач, ЛМКП "Теплокомуненего", відзив на позовну заяву не подав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В пункті 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За таких обставин, зважаючи на наявність у справі документів, необхідних для розгляду справи, суд, на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу по суті.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1029/14-ТЕ-20 від 20.11.13 (а.с. 10 17), згідно з яким позивач (продавець) зобовязався передати у власність відповідачеві (покупець) протягом 2014 року природний газ в обсязі до 121916,370 тис. куб.м., а відповідач прийняти та оплатити цей газ.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За правилом п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання договору позивач поставив протягом з січня по травень 2014 року у власність відповідачу природний газ на загальну суму 68 570 227,18 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18 30).

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач за отриманий газ не розраховувався, борг на час звернення з цим позовом до суду складає 68 570 227,18 грн.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання відповідачем грошових зобовязань, а саме: крім суми заборгованості відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Крім того, пунктом 9.3 договору сторони встановили, що строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду за захистом своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення боргу, штрафів, пені, річних відсотків та інфляції, становить 5 років.

За наданим позивачем розрахунком (а.с. 31 34) розмір пені за період з 15.02.14 по 25.05.15 становить 6 806 159,99 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував інфляційні втрати за період з лютого 2014 року по квітень 2015 року в сумі 47 259 878,02 грн. та 3% річних за період з 15.02.14 по 25.05.15 2 464 235,18 грн.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, пені, інфляційних втрат та річних відсотків, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, тому позов слід задовольнити з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись 47-1, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-а, код 24047779, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720, суму боргу у розмірі 68 570 227,18 грн., пеню 6 806 159,99 грн., інфляційні нарахування 47 259 878,02 грн. та 3% річних 2 464 235,18 грн., разом 125 100 500,37 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 73080,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане 16.09.15.

Суддя А. Г. Ворожцов