Рішення № 50658751, 15.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.15р. Справа №914/2944/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

про стягнення пені в розмірі 5550грн. 00коп. та зобовязання до вчинення дій.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення до державного бюджету пені у розмірі 5550грн. 00коп. та про зобовязання ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331, а саме: внести зміни у договори на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до істотних умов, що вказані у статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Ухвалою суду від 27.08.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.09.2015р.

14.09.2015р. представник позивача, через канцелярію суду подав клопотання (вх.№38645/15) про долучення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 15.09.2015р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 15.09.2015р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №790405978574. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 15.09.2015р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обовязок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331 у справі №1-02-235/2013 (далі по тексту рішення): визнано, що відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ідентифікаційний код - 05506460) за результатами діяльності 2011-2012рр. та поточного 2013 року, є субєктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) на ринку послуг з постачання теплової енергії та гарячої води в межах території, на якій розташовані власні діючі мережі із часткою 100%; визнано, що Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ідентифікаційний код - 05506460) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії (не включивши істотної умови до договорів з категорією споживачів «інші споживачі»), що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13 вказаного Закону); зобовязано Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» внести зміни у договори на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до істотних умов, що вказані у статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Строк зобовязання один рік з дня отримання рішення; відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 2 резолютивної частини накласти на Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ідентифікаційний код - 05506460) штраф у розмірі у розмірі 10000грн. 00 коп., який належало сплатити у двомісячний строк з дня одержання цього рішення. Також, у даному рішенні розяснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету та визначено строк для його добровільного виконання.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Приписами ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Згідно із ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно із ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 27.12.2013р. отримав рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331 у справі №1-02-235/2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900507883288.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до господарського суду Львівської області про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331 у справі №1-02-235/2013.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.02.2014р. порушено провадження у справі №914/408/14. Рішенням господарського суду Львівської області від 02.04.2014р. у справі №914/408/14 у задоволенні позову ЛМКП «Львівтеплоенерго» про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331 у справі №1-02-235/2013 відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 23.04.2014р. у справі №914/408/14 прийнято до провадження апеляційну скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго». Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. у справі №914/408/14 рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2013р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2014р. у справі №914/408/14 прийнято касаційну скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго» до провадження. Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014р. у справі №914/408/14 рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. у даній справі залишено без змін, а касаційну скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго» без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2014р. відповідач оплатив позивачу штраф у розмірі 10000грн. 00коп., що підтверджується платіжним дорученням №9060 на суму 10000грн. 00коп.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У звязку із неоплатою відповідачем штрафу в період з 28.12.2013р. по 28.02.2014р., позивачем проведено нарахування пені за період з 03.07.2014р. по 31.07.2014р. та з 20.08.2014р. по 27.08.2014р. у розмірі 5550грн. 00коп. З 01.08.2014р. по 19.08.2014р. строк нарахування пені припинявся у звязку із розглядом у Вищому господарському суді України справи №914/408/14 щодо визнання недійсним даного рішення.

Частиною 7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч.9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схилянні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Відповідач у встановлений строк не виконав зобовязань, що встановлені у рішенні адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. №331 у справі №1-02-235/2013, доказів протилежного суду не надано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно із ст.1 Закону України Про судовий збір судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Частина 2 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлює, що за подання заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняється Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звільнене від сплати судового збору, судовий збір як за майновий так і за немайновий характер в розмірі 3045грн. 00коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 33, 38, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05506460) в дохід Державного бюджету України 5550грн. 00коп. пені. Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, м.Львів, вул.І.Франка, будинок 61; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20812013).

3. Зобовязати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05506460) виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м.Львів, вул.І.Франка, 61, код ЄДРПОУ 20812013) від 17.12.2013р. №331, а саме:

- внести зміни у договори на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до істотних умов, що вказані у статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

4. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05506460) в дохід Державного бюджету України 3045грн. 00коп. судового збору.

5. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 17.09.2015р.