Рішення № 50658712, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/18557/15Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна"

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 16 256,28 грн.

Представники:

від позивача: Кищук А.В. - представник за довіреністю № б/н від 12.08.2014 року;

від відповідача: Власюк В.В. - представник за довіреністю № 42 від 26.06.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна" до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 16 256,28 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 серпня 2013 року між приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» укладено договір добровільного страхування автотранспорту № САS0012260, відповідно до якого застраховано транспортний засіб марки MAN, д.н. НОМЕР_1.

08.12.2013 року на 218 км+300м а/д Н-11 Дніпропетровськ -Миколаїв сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки Mazda, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва № 3\489/22014 року від 24.01.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № 1038/13 від 31 грудня 2013 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1 складає 7 679,02 грн.

З рахунку-фактури № ТС-0000194 від 18.12.2015 року вбачається, що вартість виконаних робіт та запчастин становить 18 656,28 грн.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16256,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000028294 від 21.01.2014 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mazda, д.н. НОМЕР_2 застраховано у приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АС/8840527.

Так, до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна"у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

В досудовому порядку позивач направив відповідачеві регресну вимогу вих. № R/L16377 від 15.09.2014 року, в якій просив здійснити доплату страхового відшкодування в розмірі 16 256,28 грн.

Відповідач вимоги не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2015 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 07.09.2015 року.

03.08.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана інформація.

12.08.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 07.09.2015 року представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 22.07.2015 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача частково заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

14 серпня 2013 року між приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» укладено договір добровільного страхування автотранспорту № САS0012260, відповідно до якого застраховано транспортний засіб марки MAN, д.н. НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9314786 вбачається, 08.12.2013 року на 218 км+300м а/д Н-11 Дніпропетровськ -Миколаїв сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки Mazda, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва № 3\489/22014 року від 24.01.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № 1038/13 від 31 грудня 2013 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1 складає 7 679,02 грн.

З рахунку-фактури № ТС-0000194 від 18.12.2015 року вбачається, що вартість виконаних робіт та запчастин становить 18 656,28 грн.

Страховик 17.01.2014 року склав страховий акт № 1500010878, відповідно до якого виплата страхового відшкодування становить 18 656,28 грн.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16256,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000028294 від 21.01.2014 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mazda, д.н. НОМЕР_2 застраховано у приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АС/8840527.

Так, до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна"у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

В досудовому порядку позивач направив відповідачеві регресну вимогу вих. № R/L16377 від 15.09.2014 року, в якій просив здійснити доплату страхового відшкодування в розмірі 16 256,28 грн., отримана останнім 18.09.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03062 08508050.

Відповідач вимоги не виконав.

Відповідач у відзиві вих. № 156с від 12.08.2015 року зазначив, що по звіту № 1038/13 від 31 грудня 2013 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1 складає 7 679,02 грн., тому визнає позовні вимоги в розмірі 5 650,52 грн. за вирахуванням франшизи в розмірі 1000, 00 грн. та 1028,50 грн. ПДВ.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що необхідно враховувати суму податку на додану вартість у складі страхового відшкодування, та зазначає наступне.

За змістом глави 82 Цивільного кодексу України з урахуванням статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування шкоди, яка виникла з деліктних відносин, спрямовано на виплату коштів, необхідних для виправлення пошкодженої речі.

При цьому, системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не ставить в залежність проведення страхового відшкодування від фактичного відновлення потерпілим чи іншою особою пошкодженого майна, що за змістом статті 319 Цивільного кодексу України є його правом, а не обов'язком. Тобто, потерпілий може замовити ремонт пошкодженого транспортного засобу після виплати страхового відшкодування у будь-якої особи (як платника податку на додану вартість, так і не платника цього податку).

Таким чином, підстави для визначення розміру відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування податку на додану вартість у суду відсутні.

Винятком з наведеного є внесені згідно Закону України від 05.07.2012 року №5090-VI зміни до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за змістом яких якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Згідно із частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.07.2012 року №5090-VI цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім підпунктів 13-21 пункту 2 розділу І цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону. Норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, при вирішенні питань щодо суми відшкодування на суму податку на додану вартість на вартість робіт та матеріалів слід враховувати, що наведене правило підлягає застосуванню у випадку наявності одночасного існування двох обставин, а саме: укладення полісу ОСЦПВВНТЗ після 05.11.2012 року та настання дорожньо-транспортної пригоди після 05.02.2013 року.

А як вбачається з матеріалів справи поліс № АС/8840527 укладений 02.11.2013 року, а ДТП сталось 08.12.2013 року.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 7 679,02 грн. (відповідно до звіту № 1038/13 від 31 грудня 2013 року) - 1000,00 грн. (франшиза) - 1028,50 грн. = 5650,52 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки MAN, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, і визнач частково позовні вимоги, тому позовні вимоги позивача визнаються судом частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 1191,93 грн., на відповідача - 635,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 25395057) страхове відшкодування в розмірі 5 650 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 52 коп., судовий збір в розмірі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 16.09.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий