Ухвала суду № 50657147, 07.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"07" вересня 2015 р. Справа № 911/3331/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженої відповідальністю Агрофірма Постолівська, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Постолівка

2) Товариства з обмеженої відповідальністю Акруа, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 380244,59 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участі представників учасників провадження у справі: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.08.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг надійшла заява б/№ та б/д (вх. № 18953/15) про видачу наказу суду № 911/3331/13 від 06.11.2013 р., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р., та поновлення строку предявлення даного наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. вказану заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2015 р., про що копію даної ухвали направлено учасникам судового процесу.

03.09.2015 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Постолівська надійшло клопотання б/№ від 02.09.2015 р. про відкладення розгляду справи (вх. № 2553/15) та пояснення б/№ від 02.09.2015 р. по суті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг заяви, у яких відповідач 1 заперечив проти її задоволення (вх. № 20554/15).

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні 07.09.2015 р. представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг заявлено позов до Товариства з обмеженої відповідальністю Агрофірма Постолівська та Товариства з обмеженої відповідальністю Акруа про стягнення 380244,59 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у справі № 911/3331/13 позов задоволено частково. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженої відповідальністю Агрофірма Постолівська (код ЄДРПОУ 30787770) та Товариства з обмеженої відповідальністю Акруа (код ЄДРПОУ 36432705) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю Хімагромаркетинг (код ЄДРПОУ 30262667) 28415 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 87 коп. пені, 323412 (триста двадцять три тисячі чотириста дванадцять) грн. 84 коп. процентів річних та 7604 (сім тисяч шістсот чотири) грн. 89 коп. судового збору. В частині позову про стягнення 28415 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 87 коп. пені відмовлено.

Оскільки в установлений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строк подання апеляційної скарги вказане рішення не було оскаржене, 06.11.2013 р. господарським судом Київської області видано накази № 911/3331/13 на примусове його виконання із зазначенням строку предявлення наказів до виконання до 01.11.2014 р.

В подальшому, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Постолівська відновлено строк подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження.

19.02.2015 р. на адресу господарського суду Київської області згідно супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області № 03.3.32/В-4/350 від 29.01.2015 р. надійшла постанова про повернення виконавчого документа ВП № 41075261 від 29.01.2015 р. разом із наказом № 911/3331/13 від 06.11.2013 р. про стягнення заборгованості з ТОВ Агрофірма Постолівська, обґрунтована надходженням до органу ДВС ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Постолівська строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у справі № 911/3331/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Постолівська - без задоволення.

01.04.2015 р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у справі № 911/3331/13 та з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, господарським судом видано новий наказ про стягнення заборгованості з ТОВ Агрофірма Постолівська.

13.07.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ Агрофірма Постолівська надійшла заява б/№ від 07.07.2015 р. про визнання наказу від 01.04.2015 р. № 911/3331/13 про примусове виконання рішення таким, що не підлягає виконанню (вх. № 16366/15).

Ухвалою суду від 15.07.2015 р. розгляд вищезазначеної заяви призначено на 10.08.2015 р.; зупинено примусове стягнення за наказом від 01.04.2015 р. № 911/3331/13; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області оригінал наказу від 01.04.2015 р. № 911/3331/13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2015 р. визнано наказ господарського суду Київської області від 01.04.2015 р. у справі № 911/3331/13 про стягнення заборгованості з ТОВ Агрофірма Постолівська на користь ТОВ Хімагромаркетинг таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, з метою виконання рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у справі № 911/3331/13, позивач звернувся до господарського суду Київської області із відповідною заявою про видачу наказу суду № 911/3331/13 від 06.11.2013 р., а також про поновлення строку предявлення даного наказу до виконання.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, судом встановлено, що клопотання обґрунтоване зайнятістю представника заявника в інших судових процесах.

Положеннями ч. 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (надалі також ГПК України) передбачено, що заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви .

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, суд вважає за можливе розглядати заяву стягувача про видачу наказу та поновлення строку предявлення його до виконання без участі представника Товариства з обмеженої відповідальністю Агрофірма Постолівська, у звязку з чим заяву останнього про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення.

Також судом враховано, що боржником надано до суду письмові пояснення на вказану заяву.

У своїх поясненнях відповідач 1 заперечив проти задоволення поданої позивачем заяви, з тих підстав, що рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. у даній справі залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду ще 19.03.2015 р.

Відтак, на думку відповідача 1, позивач міг звернутись до господарського суду Київської області із аналогічною завою тій, що нині є предметом розгляду, в період починаючи з 19.03.2015 р. (дати винесення судом апеляційної інстанції названої постанови), а неподання такої заяви позивачем протягом тривалого часу до господарського суду свідчать про відсутність поважних причин пропущення строку предявлення наказу до виконання.

Однак, як вбачається із хронології наведених обставин, стягувачем вчинялись дії спрямовані на виконання цього рішення, а пропущення строку для пред'явлення наказу від 06.11.2013 р. відбулось з обєктивних причин, які не залежали від позивача.

Так, після закінчення апеляційного перегляду рішення суду та набранням ним законної сили господарський суд Київської області видав новий наказ від 01.04.2015 р., замість наказу від 06.11.2013 р., повернутого до матеріалів справи Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

Проте ухвалою від 10.08.2015 р. суд визнав недійсним наказ від 01.04.2015 р. у справі № 911/3331/13, як помилково виданий та встановив, що підлягає виконанню раніше виданий наказ від 06.11.2013 р.

Враховуючи зазначене позивач звернуся із заявою про видачу наказу суду № 911/3331/13 від 06.11.2013 р. та поновлення строку предявлення даного наказу до виконання.

Згідно ч. 1 статті 119 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 статті 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР) /далі Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_1 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V). Вказана позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2011 р. у справі № 11/168 (16/4, 14/54, 14/66).

Суд, всебічно і повно дослідивши заяву стягувача про видачу наказу суду від 06.11.2013 р., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. по справі № 911/3331/13 та поновлення строку предявлення даного наказу до виконання встановив, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, суд, керуючись ст. ст. 9, 124 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 119 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг б/№ та б/д (вх. № 18953/15) про видачу наказу суду № 911/3331/13 від 06.11.2013 р., виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.10.2013 р., та поновлення строку предявлення даного наказу до виконання, - задовольнити.

2. Відновити Товариству з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг пропущений строк предявлення до виконання наказу господарського суду Київської області № 911/3331/13 від 06.11.2013 р.

3. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя С.Ю. Наріжний