Рішення № 50656933, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №922/3171/15

За позовом Державного підприємства "Артемсіль"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Білецька З.М. за довіреністю № 27/10-01-61 від 08.09.2015

Архіпова В.О. за довіреністю № 27/10-01-62 від 08.09.2015

від відповідача: Волошин В.А. за довіреністю № 3-131100/9814 від 18.05.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/3171/15 за позовом Державного підприємства "Артемсіль" (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" (відповідач) про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, щодо перерахування вкладного траншу в сумі 1200000,00 дол. США, які знаходяться на вкладному рахунку № 2610635377901, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.

Позовні вимоги заявлені на підставі норм ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 1058, 1059, 1060 Цивільного кодексу України та обгруновані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського вкладу "Класичний" № 1087 від 19.12.2014. Зокрема, всупереч умовам даного договору банківського вкладу, відповідачем після закінчення строку, на який було розміщено вкладний транш у вищевказаному розмірі, не здійснюється повернення вкладного траншу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2015 у справі № 922/3171/15 матеріали даної справи за позовом Державного підприємства "Артемсіль" до Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" про зобов'язання вчинити певні дії передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

06.07.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 922/3171/15 Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2015 справу № 922/3171/15 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 справу № 922/3171/15 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 03.08.2015 о 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 03.08.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.08.2015, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 08.07.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032122330.

В судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи заяви про відсутність аналогічного спору; копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача; копії виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача; довідки Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 12.05.2014 № 051-12/1241 про наявність поточного рахунку Державного підприємства "Артемсіль"; довідки Державного підприємства "Артемсіль" від 31.07.2015 № 23/11-68 про залишок коштів на рахунках, відкритих у АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 08.07.2015 та встановлено, що відповідач вимоги зазначеної ухвали не виконав.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 08.07.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 14.09.2015 о 12:30 год.

04.08.2015 представник відповідача подав через відділ діловодства суду заяву про видачу справи для ознайомлення.

14.09.2015 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява у справі № 922/3171/15 АТ "Банк "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" до Державного підприємства "Артемсіль" про визнання недійсним договору, укладеного між ДП "Артемсіль" та АТ "Банк "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 зустрічну позовну заяву у справі № 922/3171/15 повернуто без розгляду на підставі ст. 60, п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

14.09.2015 представник відповідача подав через відділ діловодства суду клопотання про продовження строку розгляду справи № 922/3171/15. Відповідно до наведеного клопотання, у зв'язку з тим, що представник відповідача дізнався про нові обставини у справі та вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення, останній просив суд продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання, призначене на 14.09.2015, представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2015 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії накладної кур'єрскої доставки поштової кореспонденції "InterCityPost" № 062-464322 на підтвердження направлення відповідачеві листа, копії листа-відповіді відповідача № 9-366000/1303 від 20.04.2015 на лист позивача № 23/11 від 18.03.2015, виписки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" по особовому рахунку ДП "Артемсіль" № 2610635377901 за період з 31.08.2015 по 31.08.2015. Клопотання судом задоволене, документи долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2015 подав відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач позов не визнав, оскільки вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову просив суд відмовити повністю. Зокрема, відповідач зазначив, що позивач безпідставно просить суд зобов'язати Банк перерахувати вкладний транш у сумі 1200000 доларів США на поточний рахунок вкладника № 2600302511554 Bank beneficiary: JSC "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", оскільки цей рахунок не вказаний в розділі 7 Договору банківського вкладу. При цьому відповідач звернув увагу, що лист позивача про перерахування вкладного траншу саме на вказаний рахунок, як передбачено п. 3.1 Договору банківського вкладу, до Банку не надходив, тоді як позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про отримання Банком листа про перерахування вкладного траншу на його поточний рахунок, який зазначений у позовній заяві. Відзив відповідача на позовну заяву долучений судом до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 14.09.2015 представник відповідача підтримав клопотання, подане ним 14.09.2015 через відділ діловодства суду, про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що представник відповідача дізнався про нові обставини у справі та вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення.

В судовому засіданні 14.09.2015 суд розглянув та відхилив як необгрунтоване вищенаведене клопотання відповідача, оскільки строк вирішення спору на п'ятнадцять днів був продовжений ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015, тоді як визначені представником відповідача підстави для відкладення розгляду, а саме те, що представник відповідача дізнався про нові обставини у справі та вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення, визнаються судом формальними та такими, які мають на меті лише свідоме та безпідставне затягування розгляду справи.

При цьому судом враховано, що справу № 922/3171/15 прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В. відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2015, заяву про видачу справи для ознайомлення представник відповідача подав через відділ діловодства суду 04.08.2015, а отже, представник відповідача мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами та надання всіх необхідних пояснень по справі. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача так і не з'явився до суду для ознайомлення з матеріалами справи, тоді як у поданому до суду 14.09.2015 клопотанні про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи вказав, що "дізнався для себе про нові обставини у справі", з приводу яких "вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення", втім ані у наведеному клопотанні, ані в судовому засіданні 14.09.2015 представник відповідача фактично не вказав відповідні "нові обставини у справі" та не надав суду докази їх існування. Судом також враховано, що в судовому засіданні 14.09.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому викладена правова позиція останнього стосовно спору у даній справі.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.09.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представники позивача в судовому засіданні 14.09.2015 підтримали заяву про забезпечення позову від 16.06.2015 № 27/05-144 разом із доповненнями до неї від 22.06.2015 № 27/05-144, які були подані під час перебування справи на розгляді в Господарському суді Харківської області, у зв'язку з чим розгляд заяви про забезпечення позову здійснювався в судовому засіданні 14.09.2015.

Відповідно до вищенаведених заяви про забезпечення позову та доповнень до неї, позивач просив суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у банківських або інших кредитно-фінансових установах в сумі 1200000 дол. США, судового збору в сумі 74907,00 грн. Позивач також просив суд зобов'язати ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" надати до суду інформацію щодо номерів рахунків та найменування установ банків, де розміщені кошти.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що сума позовних вимог значно велика (1200000 дол. США), а відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання стосовно повернення наведеної суми після пред'явлення вимоги та подання позову до суду. Крім того, позивач зазначив, що відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, тому у позивача є підстави вважати, що відповідач буде намагатись зняти кошти з своїх поточних рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду. Позивач також звернув увагу на існування значної кількості господарських справ, де ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виступає відповідачем, вказав, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" фактично відмовляється від виконання операцій по коштам підприємства, що знаходяться на поточному рахунку ДП "Артемсіль", до того ж, на даний час в країні існує нестабільна обстановка в сфері банківської системи, ДП "Артемсіль" відноситься до державного сектору економіки, а отже, невиконання рішення суду може призвести до значного погіршення становища підприємства.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 2) (надалі - постанова пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16), відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Там же зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку (п. 2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3 вищенаведеної постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Проаналізувавши подану позивачем заяву про забезпечення позову від 16.06.2015 № 27/05-144 та доповнення до неї від 22.06.2015 № 27/05-144 (в т.ч. додані до них документи), суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних і допустимих (в розумінні ст. 33, 34 ГПК України) доказів того, що невжиття визначених ним заходів до забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду зі спору в даній справі. Водночас, додані позивачем до заяви про забезпечення позову від 16.06.2015 № 27/05-144 та доповнень до неї від 22.06.2015 № 27/05-144 копії судових рішень у господарських справах, копії платіжних доручень та роздруківка інформації ЗМІ, не приймаються судом в якості належних і допустимих доказів, оскільки копії судових рішень у названих господарських справах фактично не містять інформації про набрання законної сили вказаними судовими рішеннями, надані копії позивачем платіжних доручень, без додаткових доказів до них, - достеменно не свідчать про їх невиконання банком, а надана позивачем роздруківки інформації ЗМІ також не може достовірно підтвердити (або спростувати) викладену в ній інформацію та актуальність цієї інформації станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову (роздруківка фактично датована 02.02.2015 17:29).

Також, з матеріалів заяви про забезпечення позову від 16.06.2015 № 27/05-144 та доповнень до неї від 22.06.2015 № 27/05-144 судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не представлено належних і допустимих доказів, які б свідчили, що відповідач має намір провести певні операції стосовно належних йому грошових коштів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено суду ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення даного позову та невжиття заходів забезпечення позову згідно заяви позивача, то підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні повністю, в т.ч. і в частині вимог про зобов'язання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" надати до суду інформацію щодо номерів рахунків та найменування установ банків, де розміщені кошти, оскільки відповідний захід забезпечення позову не встановлений ст. 67 ГПК України, перелік заходів забезпечення позову згідно ст. 67 ГПК України є вичерпним.

Представники позивача в судовому засіданні 14.09.2015 надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2015 проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, поданому в даному судовому засіданні.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.09.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк Фінанси та Кредит", визначеним як Банк (позивач), та Державним підприємством "Артемсіль", визначеним як Клієнт (відповідач) до було укладено Договір банківського вкладу "Класичний" № 1087 (далі - Договір), відповідно до якого Клієнт надає Банку суму грошових коштів (далі - Вклад), у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Вклад складається з вкладних траншів, що розміщені Клієнтом згідно з умовами цього Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана Клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору, і які є його невід'ємною частиною.

У пункті 1.3 Договору передбачено, що він діє до 18.12.2015, а внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.4 Договору визначено, що у Додатках, які укладаються сторонами на підставі цього Договору, визначаються наступні умови: номер транзитного рахунку, який відкривається Клієнту для розміщення Вкладного траншу; сума коштів, які перераховуються на вкладний рахунок (сума Вкладного траншу); строк, на який розміщується Вкладний транш; процентна ставка, яка нараховується на Вкладний транш; термін виплати процентів; інші умови.

У розділах 2 та 3 Договору сторонами узгоджені умови щодо порядку нарахування та виплати процентів на суму вкладу за Договором, а також порядок повернення вкладних коштів.

Зокрема, відповідно до пункту 3.1 Договору встановлено, що при закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернення Вкладного траншу здійснюється Банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, що вказаний в розділі 7 цього Договору. Повернення Вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок Клієнта, що вказаний в листі Клієнта про повернення коштів.

Згідно з пунктом 4.2 Договору, після закінчення строків надання Вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в Додатках та є невід'ємною частиною цього Договору, Банк зобов'язаний повернути суму Вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому Договорі та у Додатках до цього Договору.

На виконання умов Договору 19.12.2014 року між сторонами був укладений Додаток № 1087-1 до Договору, відповідно до якого позивач перерахував грошові кошти у сумі 1200000,00 доларів США зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок на вкладний рахунок у Банку, строком до 19.03.2015, під 8,8% річних (пункти 1, 2, 3 наведеного Додатку до Договору).

Дані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями вищевказаних Договору банківського рахунку "Класичний" № 1087 від 19.12.2015, Додатку № 1087-1 до Договору, банківською випискою по особовому рахунку Державного підприємства "Артемсіль" за період з 23.12.2014 по 12.01.2015, банківською випискою по особовому рахунку Державного підприємства "Артемсіль" за період з 31.08.2015 по 31.08.2015.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Листом № 23/11 від 18.03.2015, у зв'язку з закінченням строку розміщення вкладного траншу в сумі 1200000,00 доларів США, позивач звернувся до відповідача з проханням про повернення вкладного траншу в наведеній сумі шляхом перерахування грошових коштів в наведеній сумі на поточний рахунок позивача, вказаний в зазначеному листі (Асс. 2600302511554 JSC "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", (JSC "UKREXIMBANK") Donetsk branch Ukraine, Donetsk, 83015, Mira Avenue, 8-А SWIFT : EXBSUAUX Correspondent bank : 1. DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS New York, USA SWIFT : BKTR US33, Acc. 04094227. 2. CITIBANK N.A. NEW YORK , USA SWIFT : СІТІ US 33, Acc. 36083522). Отже, в листі № 23/11 від 18.03.2015 позивач у відповідності до п. 3.1 Договору вказав свій поточний рахунок, на який просив відповідача повернути суму спірного вкладного траншу.

Судом встановлено, що факт направлення вищенаведеного листа відповідачу підтверджується накладною кур'єрскої доставки поштової кореспонденції "InterCityPost" № 062-464322, копія якої наявна в матеріалах справи. Більш того, матеріали справи містять копію листа відповідача № 9-366000/1303 від 20.04.2015 у відповідь на лист позивача № 23/11 від 18.03.2015, у зв'язку з чим повністю спростовуються доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, зокрема, про те, що до відповідача не надходив лист позивача про перерахування вкладного траншу на поточний рахунок позивача, який зазначений у позовній заяві.

Судом також встановлено, що відповідач всупереч зазначеним нормам законодавства та умовам Договору і Додатку № 1087-1 до Договору, в установлений строк вкладний транш в сумі 1200000,00 доларів США позивачу не повернув, грошові кошти в наведеній сумі на вказаний позивачем в листі № 23/11 від 18.03.2015 поточний рахунок позивача не перерахував, відповідні докази станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні.

Судом враховано, що у пункті 3.1 Договору передбачений прямий обов'язок Банка при закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернути його на поточний рахунок Клієнта у Банку, що вказаний в розділі 7 цього Договору або на інший поточний рахунок Клієнта, що вказаний в листі Клієнта про повернення коштів.

Таким чином, враховуючи наведені умови Договору та закінчення строку розміщення спірного вкладного траншу (до 19.03.2015), а також лист відповідача № 23/11 від 18.03.2015 про повернення коштів на вказаний в цьому листі поточний рахунок позивача, Банк зобов'язаний був після закінчення строку розміщення спірного вкладного траншу повернути його суму на вказаний в листі позивача № 23/11 від 18.03.2015 поточний рахунок позивача.

Наразі відповідні зобов'язання відповідачем не виконані, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Отже, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором банківського вкладу "Класичний" № 1087 від 19.12.2014 та Додатком № 1087-1 від 19.12.2014 до Договору за вкладним траншем у сумі 1200000,00 доларів США позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 73080,00 грн., сплачений позивачем за подання до господарського суду позовної заяви, повністю покладається на відповідача.

Водночас, оскільки судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, то відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для повернення суми судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) вчинити певні дії щодо перерахування вкладного траншу в сумі 1 200 000,00 доларів США (один мільйон двісті тисяч доларів США 00 центів), які знаходяться на вкладному рахунку № 2610635377901 Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., місто Артемівськ, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 00379790), шляхом їх перерахування на поточний рахунок Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., місто Артемівськ, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 00379790) Асс. 2600302511554 Bank beneficiary: JSC "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", (JSC "UKREXIMBANK") Donetsk branch Ukraine, Donetsk, 83015, Mira Avenue, 8-А SWIFT: EXBSUAUX Correspondent bank: 1. DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS New York, USA SWIFT: BKTR US33, Acc. 04094227. 2. CITIBANK N.A. NEW YORK , USA SWIFT: СІТІ US 33, Acc. 36083522.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., місто Артемівськ, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 00379790) 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2015.

Суддя Гумега О.В.