Рішення № 50650254, 08.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2862/15

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачам по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 07.03.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-501/055/2008, відповідно до якого, позичальнику було видано кредит у розмірі 25679,76 дол. США. 21.07.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено ще один кредитний договір № ML-501/187/2008, відповідно до якого, позичальнику було видано кредит у розмірі 26695,23 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами між Банком та відповідачами були укладені договори іпотеки, відповідно до умов яких іпотекодавці передали в іпотеку банку квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Позичальниця умови кредитних договорів порушила, повернення кредиту та сплату процентів припинила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Посилаючись на викладене, позивач та його представники просили звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на підставі оцінки майна проведеної суб'єктом оціночної діяльності, під час проведення виконавчих дій, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на час укладення правочину щодо відчуження вищевказаного предмету іпотеки; кошти отримані від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 1946644 грн. 70 коп., що складає еквівалент 52374,99дол. США. Надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право доступу до нерухомого майна, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 для можливості проведення оцінки опису та арешту майна, а також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь позивача.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнавав за необґрунтованістю вимог банку та посилаючись на відсутність іншого житла і дію мораторію. В останнє судове засідання відповідачі не з'явилися, сповіщалися належним чином.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року позов ТОВ «ОПТ Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг» просить рішення суду від 18 грудня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

До суду апеляційної інстанції відповідачі на неодноразові виклики і сповіщення їх за місцем реєстрації не з`являлися.

Згідно з ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

З урахуванням знаходження цивільної справи в суді з 04.02.2015 року та строків, передбачених ч.1 ст.303-1 ЦПК України, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

За правилами ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник дійсно не виконує передбачених кредитними договорами обов'язків по поверненню кредитів, проте звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим у зв'язку з забороною накладеною Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаній нормі цивільно-процесуального права рішення суду не відповідає.

Судом встановлені і підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

07.03.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-501/055/2008. Відповідно до умов вказаного Кредитного договору ЗАТ «ОТП Банк» зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 25000,00 дол. США, а позичальник зобов`язалась щомісячно повертати кредит і сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі фіксованої ставки FIDR, де фіксований відсоток дорівнює 5,99 % річних, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 07.03.2018 року, і у разі порушення зобов'язання сплачувати пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочки. Позичальнику було видано кредит у вказаній вище сумі, що підтверджується Кредитною заявкою від 07.03.2008р.(8-17)

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2007р. між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки (майнова порука) № PCL-501/055/2008, відповідно до умов якого іпотекодавці передали іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки за договором належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 31.10.1997р., зареєстрованого 28.02.2008р. КП «ОМБТІ та РОН» в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису: 234 в книзі: 411пр. стр. 71, реєстраційний номер 17-3500.(а.с.27-34)

21.07.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено ще один кредитний договір № ML-501/187/2008. Відповідно до умов вказаного Кредитного договору ЗАТ «ОТП Банк» зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 23900,00 дол. США, а позичальник зобов`язалася щомісячно повертати кредит і сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі фіксованої ставки FIDR, де фіксований відсоток дорівнює 5,49 % річних, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 21.07.2017 року, і у разі порушення зобов'язання сплачувати пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочки. Позичальнику було видано кредит у вказаній вище сумі, що підтверджується Кредитною заявкою від 21.07.2008р. (а.с.18-26)

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № ML-501/187/2008 від 21.07.2008р. між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки (майнова порука) № PМL-501/187/2008, відповідно до умов якого іпотекодавці - відповідачі по справі передали іпотекодержателю в іпотеку належне їм нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.35-40)

26.11.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги, за якими ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, перелік яких міститься в Додатку №1. (а.с.239-255)

Договори іпотеки у судовому порядку недійсними не визнавались та іпотечне нерухоме майно належить відповідачам на праві власності по ? частині кожному.(а.с.44)

Через неналежне виконання умов Кредитного договору за наданими суду першої інстанції розрахунками, станом на 13.06.2013р. за період з 07.03.2008р. та за період з 21.07.2008р. сума заборгованості позичальника за Кредитними договорами з урахуванням основного боргу (кредиту), процентів, пені, була визначена наступним чином: за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2008 року у сумі 25679,75 дол. США та 749192,84 грн., та за кредитним договором ML-501/187/2008 від 21.07.2008 року у сумі 26695,23 дол. США та 778818,66 грн.(а. с. 54-55)

За наданим апеляційному суду деталізованим розрахунком, підтриманим представником позивача у судовому засіданні, заборгованість позичальника перед позикодавцем насправді становить:

- за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2008 року борг по кредиту - у сумі 21621,18 дол. США; борг по відсоткам - 3847,93 дол. США (за станом на 26.11.2010р.) та борг по пені дорівнює 743047,26грн.

- за кредитним договором ML-501/187/2008 від 21.07.2008 року борг по кредиту складає 22484,44 дол. США; заборгованість по відсоткам - 3999,84 дол. США (за станом на 26.11.2010р.) та борг по пені дорівнює 772664,29 грн. (а.с.290-299)

Відповідно до ст. ст. 525,526,610 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається; зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 1049 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний повернути позивачеві позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Наслідком порушення зобов'язань щодо повернення суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що передбачено ст. 1050 ч.2 ЦК України.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2011 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами уже було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у загальному розмірі 431856,85 грн., що складається із заборгованості за Кредитними договорами: № ML-501/187/2008 від 21.07.2008 року - у загальному розмірі 219361,53 грн, з яких залишок заборгованості за кредитом - 177877,90 грн. ( 22484,44 дол. США); несплачені відсотки за користування кредитом - 29655,37 грн. (3748,34 дол. США); пеня за прострочення зобов'язань 11743,27 грн.; штрафні санкції - 75 грн. та № ML-501/055/2008 від 07.03.2007 року - у загальному розмірі 212385,32 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 171058,13грн.(21621,18 дол. США); несплачені відсотки за користування кредитом - 28456,21 грн. (3596,77 дол. США); пеня за прострочення зобов'язань 12795,98 грн.; штрафні санкції - 75 грн.

Рішення суду до цього часу не виконано, виконавчий документ постановою державного виконавця від 24.06.2014р. повернуто стягувачу. (а.с.309)

Ст. 572 ЦК України, ст. ст. 33,39,41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі на підставі рішення суду…, і шляхом проведення прилюдних торгів.

Вбачається, що 31 липня 2013 року в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позивач направив іпотекодавцям вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка ними виконана не була.(а.с.45-53)

З огляду на встановлене, дійсно існують підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки, згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» був чинним на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 18.12.2014 року.

Обов`язковою умовою застосування даного закону, окрім інших критеріїв, є використання предмета іпотеки як місця постійного проживання майнового поручителя та відсутність у нього іншого нерухомого майна.

Згідно інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта від 19.11.2014 року вбачається, що у відповідачів іншого майна, яке належить їм на праві власності, крім спірної квартири, немає, та її загальна площа складає 60,4 кв. м.(а.с.177-189)

Отже відповідачі підпадають під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Разом з тим, у відповідності з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27 травня 2015 року по цивільній справі № 6-58цс15 вказаний закон Закон «носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості. За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться. Оскільки Законом не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.»

Відтак, суд першої інстанції не врахував, що положення вказаного Закону, який набрав чинності 7.06.2014 року, лише відстрочують виконання по забезпечувальним зобов'язанням (мораторій), і не можуть бути підставою для відмови в захисті порушеного права. А тому колегія суддів визнає, що висновки суду 1-ої інстанції не відповідають норм матеріального права, та позов про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не зупинив дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

А тому рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

За вимогами ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вбачається, що позивачем пред'явлено вимоги до іпотекодавців про стягнення пені у сумі, що значно перевищує розмір боргу по кредиту та відсоткам. А крім того, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2011 року з боржника уже стягнуто пеню за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2007 року у сумі 12795,98 грн. та за кредитним договором № ML-501/187/2008 від 21.07.2008 року у сумі 11743,27 грн., у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з іпотекодавців ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до вказаного розміру.

Задля уникнення подвійного стягнення з боржника та водночас іпотекодавця ОСОБА_2 додатково до стягнутого з неї рішенням суду боргу з усіма складовими у загальній сумі 431856,85 грн., слід звернути стягнення в рахунок погашення залишку заборгованості по відсоткам ( за станом на 26.11.2010р.) у сумі 251,16 дол. США (3847,93 дол. США - 3596,77 дол. США) за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2008року та залишку заборгованості по відсоткам у сумі 251,50 дол. США ( 3999,84 дол. США-3748,34 дол. США) за договором № ML-501/187/2008 від 21.07.2008р. (які рішенням суду від 28.11.2011р. були визначені за станом на жовтень 2010р.)

А тому, з урахуванням вище встановленого позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню. Та водночас рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає примусовому виконанню на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у сумі 3441 грн., в рівних частках, з кожного.

Керуючись ст.ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

В рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2008року у виді залишку заборгованості за кредитом у сумі 21621,18 дол. США, відсотків у сумі 3847,93 дол. США, пені у сумі 11743,27 грн., а також про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-501/187/2008 від 21.07.2008р. у виді залишку заборгованості за кредитом у сумі 22484,44 дол. США, відсотків у сумі 3999,84 дол. США, пені у сумі 12795,98 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № РСL від 07 березня 2008 року та іпотечним договром № РМL-5011872008 від 21 липня 2008 року, а саме на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3), на частку ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний № НОМЕР_4), в рахунок погашення залишку заборгованості по відсоткам у сумі 251,16 дол. США за кредитним договором № ML-501/055/2008 від 07.03.2008року та залишку заборгованості по відсоткам у сумі 251,50 дол. США за договором № ML-501/187/2008 від 21.07.2008р. і заборгованості у сумі 431896,85 грн. (стягнутої рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2011 року по договору № ML-501/055/2008 від 07.03.2008року у розмірі 219361,53 грн. і по договору № ML-501/187/2008 від 21.07.2008р. у розмірі 212385,32 грн.) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на підставі оцінки майна проведеної суб'єктом оціночної діяльності, під час проведення виконавчих дій, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на час укладення правочину щодо відчуження вищевказаного предмету іпотеки.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» право доступу до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для можливості проведення опису та оцінки нерухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в рівних частках з кожного, понесені судові витрати у сумі 3441 грн.

У решті позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відмовити.

Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає примусовому виконанню на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В.Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І.Дрішлюк