Рішення № 50649038, 03.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2015 Справа № 905/999/15

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., розглянув матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства " Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш"до 3-тя особа Державного підприємства «Донецька залізниця» Локомотивне депо Дебальцеве-Пасажирське Державного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 4 959,90 грн.

Представники сторін: від позивача: не зявився від відповідача: не зявився від 3-ї особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 4 959,90 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2015 до участі у справі залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Локомотивне депо Дебальцеве-Пасажирське Державного підприємства "Донецька залізниця"

Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з невиконанням відповідачем умов усного договору з оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням часткової сплати у розмірі 4 959,90 грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: видаткових накладних №ГП-00081 від 31.01.2014року та №ГП-00080 від 31.01.2014 року, довіреність на отримання ТМЦ №60 від 30.01.2014 року, акту звіряння взаємних розрахунків.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 24.07.2015 начальник відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_1, провідний спеціаліст ОСОБА_2 та помічник судді Губань М.С. склали акт, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: місто Донецьк, вул. Артема, буд. 68. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» № 7-14-197 від 06.05.2015 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьку.

Відтак, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/999/15.

В порядку Закону України «Про доступ до судових рішень», ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Третя особа Локомотивне депо Дебальцеве-Пасажирське Державного підприємства "Донецька залізниця" про час та місце розгляду справи була повідомлена аналогічним способом, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься акт, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою 3-ї особи: 84700, м.Дебальцево, Донецької області, вул.Мокіївська, б.79.

Позивач про час та місце розгляду справи 17.08.2015 повідомлений шляхом надіслання ухвали суду, а про судове засідання 03.09.20.15 представник повідомлений у судовому засіданні17.08.2015, що підтверджується його розпискою.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/999/15 та призначених до розгляду судових засідань ( про день, місце та час кожного судового засідання).

Відповідач та третя особа відзиви на позов не надали, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей, Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" відвантажено Державному підприємству «Донецька залізниця» в особі Локомотивного депо Дебальцеве-Пасажирське Державного підприємства "Донецька залізниця", товар на загальну суму 9911,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №ГП-00081 від 31.01.2014року та №ГП-00080 від 31.01.2014 року та довіреністю на отримання ТМЦ №60 від 30.01.2014 року.

В накладних №ГП-00081 від 31.01.2014 та №ГП-00080 від 31.01.2014 року сторонами погоджено найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість.

Відвантажений згідно вищезазначеної накладної товар з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується довіреністю на отримання цінностей №60 від 30.01.2014, виданої на імя ОСОБА_3, та підписом останнього на вказаних накладних.

З накладних №ГП-00081 від 31.01.2014року та №ГП-00080 від 31.01.2014 року вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем та третьою особою жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі накладної, не надано.

В матеріалах справи, наявні рахунки на оплату №2685 від 13.01.2014 року та № 2686 від 13.01.2014 року.

Відповідачем вартість отриманого товару була сплачена частково, а саме 4951, 80 грн. Виходячи з цього заборгованість відповідача на момент звернення позивача до суду складає 4959, 90 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Вчинення відповідного правочину підтверджується рахунками №2685 від 13.01.2014 року та №2686 від 13.01.2014 року та накладними №ГП-00081 від 31.01.2014року та №ГП-00080 від 31.01.2014 року, в яких передбачені умови про предмет, кількість та вартість товару, а також довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей.

Виставлення позивачем рахунку на оплату, перерахування відповідачем коштів, відвантаження товару позивачем свідчить укладення між сторонами угоди, яка за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обовязки та підлягає належному виконанню сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі видаткових накладних поставлений, а відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар вартістю 9911,70грн. Отже, обовязок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.

Проте, зазначений товар відповідачем в повному обсязі не оплачений, у звязку з чим заборгованість відповідача складає 4959,90грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Судом встановлено, що оскільки сторонами строки оплати отриманого товару не погоджені, відповідач зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару після його прийняття, а саме 31.01.2014.

Позивачем до матеріалів справи доданий акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 04.03.2015, відповідно до якого станом на 04.03.2015 заборгованість відповідача за отриманий товар складає 4959,90грн. Зазначений акт підписано позивачем та скріплений печаткою підприємства позивача.

Під час судового розгляду справи відповідач доказів сплати повної суми заборгованості суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення коштів у розмірі 4959,90грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, б.68, код ЄДРПОУ 01074957 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (40020, м.Суми, Курський проспект, 6; ЄДРПОУ 00220434) борг в розмірі 4959 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять)грн. 90 коп., судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн. 00коп.

3.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 08.09.2015