Ухвала суду № 50647485, 16.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 11256/2015 Головуючий у 1-й інстанції Плахотнюк К.Г.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої Кравець В.А.,

суддів Семенюк Т.А., Ратнікової В.М.

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ПрАТ «МТС Україна» звернулося в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 37 279, 13 грн. та судові витрати, понесені у зв'язку зі зверненням у суд з позовом у примусовому порядку.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що між ЗАТ «Український Мобільний зв'язок», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «МТС Україна», та відповідачем 11.12.2008 року було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку та отримано особистий рахунок №1.10562412

Відповідач 31.10.2011 року перебував за кордоном та користувався послугами роумінгу, однак відмовляється сплатити їх вартість в добровільному порядку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року - позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» заборгованість за отримані послуги мобільного зв'язку у розмірі 37 279, 13 грн. та вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові , посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Зазначав, що позивачем не було доведено кількість наданих послуг, а з урахуванням вже сплачених за такі послуги коштів, відповідач вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення суми у розмірі 150 грн.31 коп.

В судовому засіданні представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивача скаргу не визнав,просив рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач дійсно перебував за межами України, а тому відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку UMC, позивач не зобов'язаний оприлюднювати інформацію про тарифи та покриття іноземних роумінг-партнерів, наявність і якість послуг та не несе відповідальності за достовірність такої інформації у разі її оприлюднення, а також не несе відповідальність у разі зміни тарифів, послуг та покриття іноземних роумінг-партнерів.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п.2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», умовою надання телекомунікаційних послуг є оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №720 затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, які відповідно до Закону України «Про телекомунікації»та інших нормативно-правових актів визначають порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг. Дія цих Правил поширюється на відносини операторів, провайдерів телекомунікацій, які згідно із законодавством надають телекомунікаційні послуги у телекомунікаційних мережах загального користування, юридичних та фізичних осіб - споживачів телекомунікаційних послуг.

Згідно п. 31 Правил, споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на: отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги та від оплати телекомунікаційної послуги, яка не замовлялася.

Відповідно до п. 215 Правил в редакції, діючій на момент спірних правовідносин, додатковими платними послугами рухомого (мобільного) зв'язку, зокрема, є роумінг.

У п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720 вказано, що терміни у Правилах вживаються у такому значенні: роумінг - забезпечення надання телекомунікаційної послуги із збереженням початкової реєстрації споживача в телекомунікаційній мережі одного оператора у разі зміни ним свого місцезнаходження всередині цієї мережі або в разі користування телекомунікаційними послугами в межах телекомунікаційної мережі іншого оператора.

Згідно п. 219 Правил, надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку розпочинається у строк, передбачений договором. Фактичне отримання абонентом обумовленої в договорі тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до умов укладеного договору та умов користування мережами мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна», що є невід'ємною частиною договору, та згоду з якими відповідач підтвердив власноручним підписом, взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку по всіх телефонах відповідачем відповідно до послуг тарифного пакету «Безлімітний», а саме: міжнародний роумінг, зареєстрованих на його особовому рахунку, а також сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного внеску. Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахування послуг оператора із забезпечення міжнародного роумінгу.

Відповідач не заперечує отримання послуги мобільного зв'язку в мережах іноземних операторів, зазначав, що перебував за кордоном 30.10.2011 р. і користувався послугами роумінгу, проте свідомо попередньо вимкнув в телефоні функцію обміну даними, оскільки не планував користуватись GPRS в міжнародному роумінгу. Тому, у відповідача існують сумніви щодо фактичного надання йому послуги в міжнародному роумінгу.

Наразі, суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, які свідчать про наявність наданих відповідачеві послуг в міжнародному роумінгу з деталізованою інформацією про розрахунки (а.с. 61-73), однак, посилаючись на відсутність наданих послуг та невірність тарифікації їх оплати, відповідач належних та допустимих доказів не надав, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

У силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна договору не допускається.

Отже, колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав до задоволення позову, оскільки відповідачем порушено умови укладеного договору про надання послуг.

Між тим, колегія не приймає до уваги доводи апелянта про невірність проведеного розрахунку та відсутність інформації про кількість наданих послуг, оскільки відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку UMC, позивач не зобов'язаний оприлюднювати інформацію про тарифи та покриття іноземних роумінг-партнерів, наявність і якість послуг та не несе відповідальності за достовірність такої інформації у разі її оприлюднення, а також не несе відповідальність у разі зміни тарифів, послуг та покриття іноземних роумінг-партнерів.

Таким чином, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,308,313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: