Постанова № 50646151, 07.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 вересня 2015 року 16:15 № 826/10238/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАРТ»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАРТ» (далі – ТОВ «ІНСТАРТ», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 244 від 13.10.2014 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНСТАРТ», результати якої оформлені актом від 20.02.2015 №60/26-59-22-06/38517780;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «ІНСТАРТ», які було здійснено на підставі акту від 20.02.2015 № 60/26-59-22-06/38517780 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНСТАРТ» код ЄДРПОУ 38517780 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із ТОВ «Фріоллі» за липень 2014 року»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «ІНСТАРТ» (код ЄДРПОУ 38517780) шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року та додатку № 5 до Декларації з ПДВ за відповідний період.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення, приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Відповідачем, на підставі підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, 11.02.2015 видано оскаржуваний наказ № 244 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фріоллі» (код ЄДРПОУ 39151871) за липень 2014 року.

Відповідачем, згідно з підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 та підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведена відповідна перевірка позивача, за результатами якої складений акт № 60/26-59-22-06-38517780 від 20.02.2015, яким встановлено, що перевіркою не підтверджено здійснення операцій з придбання товарів ТОВ «ІНСТАРТ» у ТОВ «Фріоллі» та операції з продажу цих товарів контрагентам-покупцям за липень 2014 року, але включених в податковий кредит за серпень 2014 року, відсутні об’єкти оподаткування ТОВ «ІНСТАРТ», які підпадають під визначення статті 22, статті 135, статті 185 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника ТОВ «Фріоллі» та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за липень 2014 року, але включених в податковий кредит за серпень 2014 року.

Позивач вважає наказ відповідача про проведення перевірки № 244 від 11.02.2015 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також вважає протиправними й дії відповідача щодо проведення перевірки, результати якої оформлені в акті № 60/26-59-22-06-38517780 від 20.02.2015, а також дії щодо коригування податкових зобов’язань, зобов’язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд м. Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 11.02.2015 № 244 та визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної перевірки ТОВ «ІНСТАРТ», результати якої оформлені актом, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент проведення перевірки у відповідача було право на її проведення, оскільки перевірка проводилась на підставі наказу, який отримано позивачем.

Разом з тим, судом враховується той факт, що в акті перевірки відповідачем використано акт № 2062/26-59-22-08/39151871 від 04.09.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Фріоллі» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.07.2014 по 31.07.2014.

Дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Фріоллі» та складанню акту про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента були оскаржені в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2014 по справі 826/14425/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 постанова суду першої інстанції залишена без змін, яка набрала законної сили.

За правилами частини 5 статті 254, статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДВС у м. Києві з набранням законної сили судового рішення по справі № 826/14425/14, тобто 03.12.2014, зобов’язана була здійснити коригування в базі АІС «Податковий блок» відповідно до прийнятого судового рішення та не мала правових підстав використовувати недостовірну, не перевірену інформацію під час перевірки, яка викладена в акті зустрічної звірки від 04.09.2014 № 2062/26-59-22-08/39151871.

Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з абзацу 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що “…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію”.

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акту індивідуальної дії” правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)” стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування” і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ “Foods and Goods L.T.D.” до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, право позивача не може бути відновлено шляхом визнання протиправним акту індивідуальної дії – наказу №244 від 11.02.2015, оскільки наказ вже реалізовано, перевірку проведено, а тому, суд позбавлений можливості в даному випадку захистити порушене право позивача, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ «ІНСТАРТ» та зобов’язання відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року та додатку № 5 до Декларації з ПДВ за відповідний період, суд зазначає наступне.

Так, згідно з підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України “Про інформацію”. У статті 1 цього Закону інформацію визнано будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу вимог пункту 63.12 статті 63 цього Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, відомості, внесені податковим органом до баз даних (зокрема, до Автоматизованої системи “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”), є публічною інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Наведене виключає можливість внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку). Власне висновки акта перевірки, як вказано вище, не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника.

Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України у постанові від 09.12.2014 (постанова №24-511а14), який, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, зазначив, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відповідачем в судовому засіданні визнано факт внесення до АІС «Податковий блок» відповідних коригувань на підставі акту перевірки від 20.02.2015 № 60/26-59-22-06/38517780 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНСТАРТ».

Таким чином судом встановлено, що відповідач самостійно вніс зміни до податкової звітності позивача та відобразив такі зміни в базі АІС «Податковий блок» неправомірно, оскільки інформація, яка була внесена на підставі акту від 20.02.2015 № 60/26-59-22-06/38517780 розміщена з порушенням вимог закону.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ «ІНСТАРТ» та зобов’язання відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності позивача шляхом внесення показників, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року та додатку № 5 до Декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності вчинених дій.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАРТ» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ «ІНСТАРТ», які було здійснено на підставі Акту від 20.02.2015 № 60/26-59-22-06/38517780 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНСТАРТ» код за ЄДРПОУ 38517780 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із ТОВ «Фріоллі» (код за ЄДРПОУ 39151871) за липень 2014 року”.

Зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити в АІС “Податковий блок” дані податкової звітності ТОВ «ІНСТАРТ» (код ЄДРПОУ 38517780) шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року та додатку № 5 до Декларації з ПДВ за відповідний період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 36,00 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНСТАРТ" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві .

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій