Ухвала суду № 50646022, 16.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: Івановій А.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про скасування та зупинення дії наказів,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про скасування наказу останнього від 05.08.2014 №214 «Про відсторонення ОСОБА_2 від посади керівника ПАТ «КиївЗНДІЕП» та зупинити дію зазначеного наказу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2015 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Апелянт посилається на те, що ухвала є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що вказані судом недоліки не вирішуються на стадії перевірки позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що останній, в строк встановлений суддею, не виправив недоліки, які були вказані в ухвалі суду про залишення позову без руху, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

З такими висновками, колегія суддів погодитись не може.

Справа № 757/20212/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12817/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Аналіз наведеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що єдиним критерієм, який дозволяє суду прийняти рішення про визнання позовної заяви неподаною є її невідповідність вимогам вищезгаданої статті ЦПК.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 11.06.2015 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом (а. с. 2-5). 15.06.2015 судом була постановлена ухвала про залишення позову ОСОБА_2 без руху, з підстав незалучення до участі у справі відповідних осіб, не надано доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві (а. с. 7).Відповідно до поштового зворотного повідомлення копію останньої заявник отримав 18.06.2015 (а. с. 9).

Щодо кола осіб, які повинні приймати учать у справі, колегія суддів вважає наступне .

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Аналіз наведеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що думка учасників процесу щодо складу осіб, які братимуть участь у справі, не є вирішальною, оскільки законодавець покладає таке зобов'язання саме на суд.

За наведених обставин колегія суддів вважає вимоги суду першої інстанції щодо незалучення до участі у справі відповідних осіб, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо ненадання позивачем доказів по справі колегія суддів вважає наступне.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 роз'яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

В зв'язку з наведеними обставинами можливо зробити висновок про те, що суд першої інстанції не може залишати позовну заяву без руху з підстав неподання позивачем доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для винесення ухвали про залишення вищезгаданої заяви без руху, в зв'язку з чим і зазначена вище ухвала підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням процесуального законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст.303, 307, п. 3 ч. 1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О. Прокопчук