Постанова № 50645865, 16.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 вересня 2015 року №826/6520/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коровай Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000741703, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.01.2015 №0000741703;

- визнання протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо не надання позивачу податкової знижки за результатами 2013 року;

- стягнення з рахунків державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби Державної фіскальної служби у місті Києві суму 6 708,11грн. на користь ОСОБА_1, що не виплачена як податкова знижка за результатами 2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всі зобов'язання позивача перед державою зі сплати податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік виконані повністю, в свою чергу державною податковою інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві безпідставно при визначені суми грошового зобов'язання не враховано приписи статті 166 Податкового кодексу України та не включено до податкової знижки витрати ОСОБА_1 на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на відсутність документального підтвердження позивачем видатків на будівництво (придбання) доступного житла, а отже відсутність правових підстав для отримання відповідної податкової знижки.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (на час розгляду справи в суді - державна податкова інспекція у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено камеральну перевірку правильності дотримання вимог Податкового кодексу України громадянина ОСОБА_1 за період 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 166 Податкового кодексу України, чим завищено суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету у розмірі 6 708,11 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 11.12.2014 №10012/26-51-17-03/НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000741703, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6 708,11 грн. у тому числі: 6 708,11 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

З метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, було прийнято Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25 грудня 2008 року № 800-IV.

Відповідно до пункту 2 статті 4 цього Закону, державна підтримка будівництва доступного житла полягає у сплаті державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або наданні пільгового іпотечного житлового кредиту.

Право на отримання державної підтримки надається громадянам, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець 1) публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 15.03.2013 № 1113 майнових прав на нерухоме майно, відповідно до якого, позивач прийняла у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1, на умовах та у порядку, що визначені цим договором.

Так, між ОСОБА_1 (позичальник) та публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (банк) укладено кредитний договір від 27.05.2013 №24785-ФО/2013/31, відповідно до якого, банк надає позичальнику кредит в сумі 399997,77 грн. на придбання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1. Кредит надається по 26.05.2024 під змінювану процентну ставку.

На забезпечення виконання названого кредитного договору, між позивачем (іпотекодавець-1) та публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно без оформлення заставної від 07.05.2013, відповідно до якого, цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають із кредитного договору від 27.05.2013 №24785-ФО/2013/31. Предметом іпотеки є майнові права на квартиру АДРЕСА_1, та сама квартира після здачі в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів.

Також, 12.12.2012 між громадянином ОСОБА_1 з однієї сторони та Іпотечним центром в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (одержувач) з другої сторони, укладено договір №635 про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла.

Відповідно до умов цього договору, згідно із Порядком забезпечення громадян доступним доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 № 140, та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва доступного житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №193. Кредит надається в Порядку та на умовах, визначених кредитним договором від 27.05.2013 №24785-ФО/2013/31.

На підставі пункту 2.8 договору, внесок, який Сторона 2 повинна сплатити за рахунок власних коштів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла {майнових прав), до надання банком кредиту визначено у розмірі 616 166,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем, як громадянином, який потребує поліпшення житлових умов, було придбано квартиру (об'єкт інвестування) АДРЕСА_1 за державною програмою.

Разом з тим, відповідно частини одинадцятої статті 4 Закону "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", визначено, що умови здешевлення вартості будівництва доступного житла також створюються шляхом зменшення податкового навантаження на громадян через поширення механізму податкового кредиту на видатки, понесені ними для будівництва (придбання) доступного житла.

Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова знижка - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Право скористатись податковою знижкою виникає у платника по закінченні звітного податкового року. Тобто витрати, понесені в 2012 році, зможуть бути заявлені платником до податкової знижки лише в 2013 році.

Платник податку, який бажає скористатись податковою знижкою, заявляє про своє бажання шляхом подання податкової декларації за минулий календарний рік (до 1 травня року, наступного за звітним, в якому понесені витрати - відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України). До податкової знижки дозволяється включати фактично понесені витрати. Платник повинен надати документальні докази здійснених витрат.

Судом встановлено, що 14.11.2014 позивачем задекларовано право на отримання податкової знижки згідно із підпунктом 166.3.8 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, а також додатку 6 до декларації до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві з документальним підтвердженням витрат, включаються до податкової знижки відповідно до пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України.

Сума витрат, яка зазначена в податковій декларації, дозволених для включення до податкової знижки, з урахувань положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України обрахованої із розмірів заробітної плати позивача та сплаченого ПДФО склала 6 708,11 грн.

Як встановлено судом, за результатом проведеної камеральної перевірки вищезазначеної податкової декларації та додатку № 6, зазначено, що згідно наданих позивачем копій документів, він придбав житло в межах дії Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 №140, та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва доступного житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №193 та має право включити до податкової знижки за наслідками звітного податкового року суму процентів, фактично сплачених за користування іпотечним житловим кредитом. З посиланням на пункт 175.1 статті 175 Податкового кодексу України, контролюючим органом зазначено, що оскільки позивачем за рахунок іпотечного житлового кредиту придбаваються майнові права на квартиру АДРЕСА_1, а основне місцем проживання, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію, визначено за адресою: АДРЕСА_2, тому вона не може скористатись правом на податкову знижку за наслідком 2013 року, зокрема, за користування іпотечним житловим кредитом.

Отже, контролюючий орган відмовив позивачеві у наданні податкової знижки, посилаючись на приписи статей 166 та 175 Податкового кодексу України, а саме, що право включити до податкової знижки видатки на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним, настає з року в якому житловий будинок визначений платником податків як основне його місце проживання, згідно із позначкою у паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Статтею 166 Податкового Кодексу України врегульовано правовідносини, які пов'язані із наданням платнику податкової знижки.

Відповідно до підпункту 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

В свою чергу стаття 175 Податкового України регулює визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки.

Разом з тим, згідно підпунктом 166.3.8 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, також відносяться суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

З аналізу норм вищенаведених статей вбачається, що Податковий Кодекс України окремо врегульовує питання надання платнику податкової знижки під час користування ним іпотечним житловим кредитом та пільговим іпотечним житловим кредитом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, посилання відповідача на застосування у даному випадку приписів підпункту 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України - є помилковим.

Як встановлено судом та не спростовано висновками акту перевірки, позивач скористався своїм правом на отримання пільгового житла за державною програмою "Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов" в рамках Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 №343.

Приписами Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 №343, визначено механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом відшкодування частини процентів за кредитами, отриманими на будівництво (реконструкцію) чи придбання в об'єктах незавершеного будівництва або не реалізованого замовниками (управителями) в об'єктах, прийнятих в експлуатацію після 2007 року, житла (квартири в багатоквартирних житлових будинках, індивідуальні житлові будинки або майнові права на них).

Згідно із приписами підпункту 165.1.34 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою відповідно до закону, а також сума державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається платнику податку відповідно до законодавства.

Як вже зазначалось, 12.12.2012 між громадянином ОСОБА_1 з однієї сторони та Іпотечним центром в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (одержувач) з другої сторони, укладено договір №635 про обслуговування коштів для будівництва доступного житла.

Так, відповідно до підпункту 166.3.8 статті 166 Податкового кодексу України до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, відносяться суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що у першу чергу у даному випадку йдеться про всі видатки на будівництво (придбання) доступного житла. Зазначені видатки крім інших витрат, пов'язаних із придбанням доступного житла, також включають у себе і користування пільговим кредитом та відсотки за ним. Тобто, у контексті даної норми поняття видатків на будівництво є загальним, яке також включає у себе і видатки по пільговому кредиту.

Разом з тим, суд окремо вертає увагу на те, що дана норма пов'язана з придбання доступного житла, визначеного законом, що у даному випадку є визначальним.

Оскільки, позивач придбавав житло за державною програмою, до видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, крім суми пільгового іпотечного кредиту, також відноситься і сума першого внеску, яку позивач просив включити до податкової знижки.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2014 року № К/800/13974/13 (802/4561/13-а згідно Реєстру судових рішень).

Відтак, позиція контролюючого органу в межах спірних правовідносин є помилковою, а податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.01.2015 №0000741703 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби щодо не включення суми до податкової знижки позивача за підсумками 2013 року суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, то суд зазначає наступне.

Аналіз статті 166 Податкового кодексу України, яка визначає поняття податкової знижки, дає підстави вважати, що податкова знижка є різновидом пільг, якими може скористатись платник податку на доходи фізичних осіб. Податкова знижка - це право платника зменшити загальний річний оподатковуваний доход на суму витрат, понесених протягом календарного року в зв'язку із здійсненням платником податку діяльності за чітко окресленими в статті 166 Податкового кодексу України напрямками.

Таким чином, податкова знижка це право платника податків зменшити загальний річний оподатковуваний доход, реалізувати яке останній може подавши податкову декларацію із зазначенням підстави застосування до останнього податкової знижки.

Матеріали справи свідчать, що позивачем реалізовано право на зменшення загального річного оподатковуваного доходу, а відповідачем неправомірно не визнано таке право останнього, що виявилось у прийнятті податкового повідомлення - рішення.

При цьому, приписи Податкового кодексу України не вказують на активну поведінку контролюючого органу щодо визнання права платника на податкову знижку.

Тому, враховуючи встановлену в даному провадженні протиправність податкового повідомлення - рішення, яким позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатом річного декларування у розмірі 6 708,11 грн, вимога позивача про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби щодо не включення суми до податкової знижки позивача за підсумками 2013 року суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з рахунків державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби Державної фіскальної служби у місті Києві суму 6 708,11грн. на користь ОСОБА_1, що не виплачена як податкова знижка за результатами 2013 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України, підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Згідно із приписами пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України до податкової знижки дозволяється включати фактично понесені витрати. Платник повинен надати документальні докази здійснених витрат.

Відповідно до пунктів 43.1 та 43.3 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Слід зазначити, що в даному судовому провадженні судом встановлено право позивача на податкову знижку.

А тому у відповідача виникає обов'язок в силу приписів статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 43 Податкового кодексу України на вчинення відповідних процедурних дій для повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб із дня набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

При цьому, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється не з рахунків державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

А тому відповідна позовна вимога про стягнення з рахунків державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві суму 6 708,11грн. на користь ОСОБА_1, що не виплачена як податкова знижка за результатами 2013 року, задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.01.2015 №0000741703.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.