Постанова № 50645216, 16.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2015 року 08:55 № 826/14852/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Гарника К.Ю., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро визнання дій протиправними, скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач, боржник), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.07.2015 ВП №47546717;

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. від 07.07.2015 ВП № 47546717 про накладення штрафу.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 02.09.2015.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Подав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15 травня 2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В. відкрито виконавче провадження ВП № 47546717 щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2015 № 826/15909/14 про зобов'язання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати товариству з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» довідку про повну сплату пайового внеску згідно Договору № 43 від 23 січня 2006 року та додаткової угоди № 1 від 06 квітня 2012 року, укладених між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.С.».

Вказана постанова була направлена на адресу позивача супровідним листом від 18.05.2015 № 13850-0-33-15/20-29/14.

Постановою про накладення штрафу від 07.07.2015 ВП № 47546717, за невиконання виконавчого листа № 826/15909/14 від 29.04.2015 на боржника - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій по винесенню постанови та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон 606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 89 Закону № 606-ХІV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Аналізуючи вищевикладену статтю, суд приходить до висновку, що законодавець передбачив єдину підставу, за якої державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу - невиконання рішення без поважних причин (частина перша ст. 89 Закону № 606-ХІV).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2015 ВП № 47546717 боржнику запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

До відома позивача пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2015 доведено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що вона може бути оскаржена у десятиденний строк та у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу позивача 21.05.2015 за вх.. № 050/6263, що підтверджується копією супровідного листа, який наявний в матеріалах справи (а.с. 10 Том І).

Матеріали справи свідчать про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження позивачем не оскаржувалась.

12 червня 2015, за не виконання боржником рішення суду у наданий строк, державним виконавцем винесено постанову ВП № 47546717 про стягнення виконавчого збору, якою з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постановлено стягнути виконавчий збір в сумі 2040 грн.

Постанова про стягнення виконавчого збору, надіслана супровідним листом від 15.06.2015 вих. №20-503/14, надійшла на адресу позивача 14.07.2015 (вх. №050/8686).

Постанова про стягнення виконавчого збору в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалась, що підтверджується належним чином завіреною копією матеріалів виконавчого провадження.

16 червня 2015 державним виконавцем складено вимогу № 20-503/14, якою Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано у строк до п'яти днів з моменту отримання вимоги державного виконавця виконати вимоги виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/15909/14 від 29.04.2015 та видати товариству з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» довідку про повну сплату пайового внеску згідно Договору № 43 від 23 січня 2006 року та додаткової угоди № 1 від 06 квітня 2012 року, укладених між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.С.». У разі невиконання зазначених вимог у той же строк надати письмове пояснення про причини невиконання.

У вимозі відповідач звернув увагу позивача на те, що в разі невиконання боржником зазначених вимог без поважних причин, державним виконавцем буде накладено штраф відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».

25 червня 2015 до відповідача надійшла заява ТОВ «А.В.С.» (вх. № 18107-0-33-15), в якій державного виконавця було повідомлено про те, що станом на 25.06.2015 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 по справі № 826/15909/14 не виконано - Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видано довідку про повну сплату пайового внеску.

Як наслідок, постановою державного виконавця від 07.07.2015 ВП № 47546717 про накладення штрафу на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, накладено штраф в сумі 680 грн.

Посилання позивача, викладені в позовній заяві, з приводу того, що на виконання вимог державного виконавця, Департаментом економіки та інвестицій, було видано ТОВ «А.В.С.» довідку про повну сплату пайового внеску згідно договору від 23.01.2006 № 43 та додаткової угоди від 06.04.2012 № 1, судом відхиляються, адже як в матеріалах справи, так і в матеріалах виконавчого провадження № 47546717 відсутня довідка про повну сплату пайового внеску, що сприймається судом як зловживання позивачем процесуальним правами з метою уникнення відповідальності у формі штрафу в сумі 680 грн., накладеного оскаржуваною постановою.

Наявні в матеріалах справи листи позивача (а.с.а.с. 90-91, 97, 98-99, 106-107, 111-112 Том І), не є довідками про повну сплату пайового внеску, адже вказаними листами ТОВ «А.В.С.» запропоновано надати додаткові документи для отримання довідки, хоча рішенням суду, яке набрало законної сили, позивача зобов'язано надати довідку про повну сплату пайового внеску. При цьому, як мотивувальна так і резолютивна частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 по справі № 826/15909/14 (а.с. 49-57 Том І), не містять в собі жодного застереження щодо видання довідки про сплату пайового внеску та не ставлять видання позивачем такої довідки в залежність від надання будь-яких додаткових документів.

За таких обставин, вказані довідки не є належними доказами протиправності постанови про накладення штрафу.

Посилання позивача на певні процедурні порушення, вчиненні державним виконавцем, а саме - несвоєчасне направлення вимоги, в даному випадку, судом відхиляються, адже як станом на 14.07.2015 (отримання позивачем вимоги державного виконавця), так і станом на дату вирішення даної справи в суді позивач не виконав рішення суду від 14.11.2014 по справі № 826/15909/14 - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видав Товариству з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» довідку про повну сплату пайового внеску згідно Договору № 43 від 23 січня 2006 року та додаткової угоди № 1 від 06 квітня 2012 року, укладених між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.С.».

Тобто, певні порушення строків направлення виконавцем кореспонденції, в рамках спірних правовідносин, жодним чином не порушили прав позивача, адже на даний час рішення суду лишається не виконаним.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Водночас, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які підтвердження виконання рішення суду від 14.11.2014 по справі № 826/15909/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В той же час, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу тривалості виконання рішення в світлі заходів, вжитих державою для прискорення вирішення внутрішніх систематичних проблем (остаточна ухвала щодо прийнятності у справі «Сокур проти України»; рішення у справах «Півень проти України», «Жовнір проти України», «Войтенко проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України»). У своїх рішеннях Суд зазначає, що, не виконуючи рішення суду, державні органи позбавили положення статті 6 § 1 будь-якого сенсу.

Тобто, невиконання рішення суду, яке набрало законної сили порушує права людини та громадянина, а також принципи закладені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кодексі адміністративного судочинства України та інших Законах, які направлені на захист цих прав. Таке невиконання судових рішень підриває авторитет та довіру до суду та держави в цілому, що є неприпустимим у демократичній і правовій державі.

Суд звертає увагу на те, що у Рекомендації Rec (2003) 16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у галузі адміністративного права, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 851 засіданні заступників міністрів 9 вересня 2003 року, Комітет Міністрів на підставі статті 15 (b) Статуту Ради Європи, уважає, що примусове виконання судових рішень в галузі адміністративного права, зокрема в тому разі, коли вони спрямовані на адміністративні органи, є вимогою ефективного правосуддя.

У додатку до Рекомендації Rec (2003) 16 визначено, що Держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Артемчук Т.В., станом на 07.07.2015, здійснив всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, а тому обґрунтовано виніс постанову від 07.07.2015 ВП № 47546717 про закінчення виконавчого провадження, з огляду на що зазначена постанова не підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Оскільки судом встановлено відсутність законних підстав для скасування постанови про накладення штрафу, то позовна вимога про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.07.2015 ВП № 47546717, також задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2-7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити повністю.

2. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді К.Ю. Гарник

А.Б. Федорчук