Ухвала суду № 50644793, 26.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/5224/14-ц 26.08.2015 26.08.2015 26.08.2015

Провадження №22-ц/784/2122/15

Провадження номер 22-ц/784/2122/15 Суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2015 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської областіу складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретаремсудового засідання Свіщуком О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ТОВ «Вольга-Україна» ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

заапеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю Вольга-Україна

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва

від 21 липня 2015 року про забезпечення позову

публічного акціонерного товариства Марфін Банк (далі ПАТ Марфін Банк або Банк) до ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю Вольга-Україна (далі ТОВ Вольга-Україна) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року ПАТ Марфін Банк звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ Вольга-Україна про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11957 491 грн.91 коп.

07 липня 2015 року Банк подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПАТ Вольга-Україна та знаходяться на його рахунках у ПАТ КБ Приватбанк, в тому числі на рахунку №26006053207171, в сумі позовних вимог. Крім того, позивач просив накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_6, які знаходяться на рахунках у банківських установах м.Миколаєва, а також на рухоме та нерухоме майно, що йому належить та знаходиться в м.Миколаєві.

Обґрунтовуючи свою заяву Банк вказував, що існує ймовірність того, що відповідачі вживатимуть заходів щодо продажу належного їм майна та переведення коштів з метою ухилення від виконання ухваленого в подальшому судового рішення.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 липня 2015 року заяву Банку задоволено частково. Накладено арешт в межах заявлених позовних вимог на грошові кошти, що належать ТОВ Вольга-Україна, які знаходяться на рахунках у ПАТ КБ Приватбанк, у тому числі на рахунку №26006053207171.

Заяву в частині забезпечення позову щодо ОСОБА_6 повернуто Банку.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду щодо накладення арешту на грошові кошти, ТОВ Вольга-Україна подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Забезпечуючи позов ПАТ Марфін Банк шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог на грошові кошти ТОВ Вольга-Україна на рахунках у ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Між тим, у повній мірі з таким висновком суду неможна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Серед іншого позов може бути забезпечений шляхом накладенням арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Марфін Банк подано до суду позов про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ Вольга-Україна заборгованості за кредитним договором №00196/N від 23 березня 2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ Вольга-Україна, в сумі 11957 491 грн.91 коп.

Виконання зобовязань за даним договором було забезпечено порукою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також заставою та іпотекою, про що свідчить заява позивача про забезпечення позову.

Проте, суд, розглядаючи дану заяву Банку, не звернув уваги на зазначене та не перевірив на які суми було забезпечено виконання зобовязань.

Крім того, суд не пересвідчився, який цільовий напрямок використання коштів на рахунках ТОВ Вольга-Україна у ПАТ КБ «Приватбанку» і чи за такого, є необхідність накладати арешт на грошові кошти на всіх рахунках даного відповідача.

Тобто, зазначене свідчить, що суд не у повній мірі перевірив чи будуть вжиті заходи забезпечення позову перешкоджати господарській діяльності ТОВ Вольга-Україна, а також порушувати права інших осіб.

За такого, оскаржувана ухвала не може залишатися у силі, а тому підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з передачею питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Керуючись статтями303,312,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вольга-Україна задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 липня 2015 року скасувати, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді