Постанова № 50643925, 07.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 вересня 2015 року 14:45 № 826/16476/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М, за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській областідо публічного акціонерного товариства «Укрнафта»про стягнення податкового боргу,за участю сторін:

представник позивача: Грищенко О.О.

представник відповідача: Дяків Г.М.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.09.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (з урахуванням зменшених позовних вимог), у якій просить суд:

1) стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (04053, місто Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на розрахунковий рахунок 31114015700303 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 13030700, код утримувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 1 139 834 845,81 грн.;

2) стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (04053, місто Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на розрахунковий рахунок 31114015700303 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 13030700, код утримувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 537 155 820,26 грн.;

3) стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (04053, місто Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на розрахунковий рахунок 31114015700303 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 13030700, код утримувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 61 380 581,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 1 738 371 247,74 грн., яка складається з боргу по несплаті за користування надрами, зокрема для видобування природного газу, для видобування газового конденсату та нафти.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з огляду на відсутність підстав для примусового стягнення податкового боргу у розмірі 1 738 371 247,74 грн., враховуючи той факт, що Державна фіскальна служба України прийняла рішення про розстрочення грошових зобов'язань, а тому спір про стягнення податкового боргу вирішено в позасудовому порядку.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Філіал (відокремлений підрозділ) публічного акціонерного товариства «Укрнафта» зареєстрований Київським районним управлінням юстиції 27.10.2011 та знаходиться на податковому обліку в Роменській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Сумській області як платник податків не за основним місцем обліку.

Згідно доводів позивача, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1 738 371 247,74 грн.

З метою погашення даної податкової заборгованості до відповідача застосовані заходи по погашенню податкового боргу, а саме: на виконання пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Отже, позивачем на підставі статті 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу від 31.08.2014 №746-25, яка вручена останньому 04.09.2014, що підтверджується відміткою на зворотному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи, що податкова заборгованість у розмірі 1 738 371 247,74 грн. відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать обставини справи, Державною фіскальною службою України 07.08.2015 прийнято рішення №266 та №268 про розстрочення податкового боргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату на загальну суму 1 814 410 915,25 грн.

На підставі рішень Державної фіскальної служби України від 07.08.2015 №266 та №268, між відповідачем та Роменською об'єднаною державною податковою інспекцією Головним управлінням ДФС у Сумській області укладено договори про розстрочення податкового боргу від 07.08.2015 №11 та №12, за умовами яких контролюючий орган надав платнику податків розстрочення податкового боргу на загальну суму 1 814 410 915,25 грн. (за договором №11 сума у розмірі 1 606 189 576,04 грн. та за договором №12 сума у розмірі 208 221 339,21 грн.).

Розстрочена сума податкового боргу за вказаними договорами охоплює суму податкового боргу заявлену до стягнення у даній справі, що позивачем не спростовано.

На виконання умов вказаних договорів, відповідачем здійснюється сплата розстрочених сум податкового боргу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою щодо сплати за користування надрами та з рентної плати у відповідності до договорів розстрочення по публічному акціонерному товариству «Укрнафта» станом на 07.09.2015 та копіями платіжних доручень.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків передбачений статтею 100 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно пункту 100.6 статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Пунктом 100.13 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 №574 та зареєстрованого в Мін'юсті України 31.10.2013 за №1853/24385, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства слідує, що розстрочення/відстрочення податкового боргу, законодавцем розглядається як окремий спосіб погашення податкового боргу, поряд з такими способами його погашення як стягнення грошових коштів платника податків за рішенням суду (стаття 95 Податкового кодексу України) та звернення стягнення на майно платника податків (стаття 95 Податкового кодексу України).

Отже, з врахуванням того, що податковим органом вищого рівня - Державною фіскальною службою України шляхом прийняття рішень про розстрочення податкового боргу від 07.08.2015 №266 та №268, а позивачем шляхом підписання договорів про розстрочення податкового боргу від 07.08.2015 №11 та №12 застосовано до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» інший спосіб стягнення податкового боргу, а саме: розстрочення податкового боргу, а також того, що стягнення такого боргу фактично провадиться відповідно до податкового законодавства та умов договорів, суд вважає, що одночасне застосування кількох способів погашення податкового боргу суперечитиме як вимогам законодавства так і умовам договорів щодо порядку та сум сплати.

А тому, враховуючи, що розстрочення фактично надано в розумінні пункту 1.4 Порядку, стягнення податкового боргу в судовому порядку, в силу податкового законодавства, - необґрунтоване.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 27.08.2015 №826/17341/14 та від 30.07.2015 №826/19259/14.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 11.09.2015.