Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/1992/14-к
Провадження № 1-кп/483/142/2014
У Х В А Л А
10 грудня 2014 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря Басової Н.Г.,
прокурора Кашука О.В.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в заді суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150100000156 від 18 червня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В :
20 серпня 2014 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт, затверджений начальником відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3
У судовому засіданні 10 грудня 2014 року захисником заявлено клопотання про припинення дослідження, доказу, а саме протоколу про результати аудіо-, відео контролю відносно особи від 21 липня 2014 року за подією від 25 червня 2014 року, як очевидно недопустимого.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалу слідчого судді, на підставі якої вчинялася негласна слідча дія, не було розсекречено до моменту відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, і відповідно не було надано для ознайомлення, що є порушенням вимог ст. 290 КПК України. Крім того, протокол за своєю формою та змістом не відповідає вимогам процесуального закону. Так, в протоколі не зазначено пристрій, за допомогою якого проводилося фіксування, його параметри та вид, не має відомостей про те, що особа, яка брала участь у слідчій дії, була повідомлена про фіксування за допомогою аудіо-, відео засобів, а сам протокол був складений з порушенням вимог ст. 252 КПК України, тобто після спливу 24 годин з моменту припинення негласних слідчих дій.
Заслухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого, який підтримав клопотання, та думку прокурора, який заперечував проти його задоволення, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
При цьому, ч. 2 ст. 89 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд визнає доказ недопустимим у разі встановлення очевидної його недопустимості, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Перелік порушень, які мають бути визнані судом істотними, визначений ч. 2 ст. 87 КПК України.
Разом із тим, жодного порушення, передбаченого у вказаній процесуально-правовій нормі в судовому засіданні не встановлено.
Згідно з ч. 11 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобовязані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, на яку посилається захисник, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
В судовому засіданні встановлено, і захисник не заперечує, що копія ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області була отримана стороною захисту вже під час судового розгляду, проте до початку вирішення судом питання про долучення до матеріалів кримінального провадження зібраних на її підставі доказів.
Щодо відсутності у протоколі відомостей про пристрій та носій інформації, за допомогою яких здійснювалося фіксування слідчої дії, а також відсутності відомостей про те, що ОСОБА_4 знав про її проведення, суд дійшов висновку, що такі твердження захисника спростовуються самим змістом протоколу, з якого вбачається, що під час проведення слідчої дії застосовувався спеціальний технічний засіб аудіо-, відео фіксації у цифровому форматі, інвентарний номер №s/n 8500ВА, носій інформації типу micro SD, обліковий номер 122 від 24 червня 2014 року, за участю ОСОБА_4, який був повідомлений про застосування технічних засобів.
Вирішуючи питання про порушення стороною обвинувачення терміну складення протоколу, суд звертає увагу на зміст ч. 3 ст. 252 КПК України, а саме.
Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, негласні слідчі дії щодо ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду проводилися і після 25 червня 2014 року, тобто не були припинені в розумінні ч. 3 ст. 252 КПК України.
Так, до матеріалів кримінального провадження долучено протокол про проведення таких дій 27 червня 2014.
Оскільки факт порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України в судовому засіданні не доведений, як недоведений і факт наявності інших підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання та вирішити питання щодо допустимості доказів під час їх оцінки у сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 89 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1 про визнання недопустимим доказом протокол про результати аудіо-, відео контролю відносно особи від 21 липня 2014 року про події від 25 червня 2014 року та припинення його дослідження у звязку із встановленням очевидної недопустимості відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.
Головуючий:
Судове рішення № 50643722, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 10.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 483/1992/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: