Постанова № 50643635, 26.03.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

26.03.2013

Справа № 1/489/85/13 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста МИКОЛАЄВА

П О С Т А Н О В А

26 березня 2013 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Олефір М.В., розглянувши апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 на вирок суду по кримінальній справі за № 1/489/85/13 відносно ОСОБА_1 за ст. 187 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2013 року на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2013 року відносно ОСОБА_1, засудженим подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва та направити справу на додаткове розслідування.

23 січня 2013 року на вказаний вирок до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшла апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2, в якій він просить суд змінити вирок суду в частині відмови стягнути з ОСОБА_1 матеріальні та моральні збитки на користь ОСОБА_2 та постановити в цій частині новий, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні та моральні збитки.

14 березня 2013 року суддею судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області при попередньому розгляді було винесено постанову про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо відповідності поданих апеляцій вимогам ст. 350 КПК України /1960 року/ та про її подальший рух відповідно до вимог ст. 352 КПК України /1960 року/.

Вивчивши вказані апеляційні скарги, суд приходить до висновку про необхідність залишення їх без руху, так як вони не відповідає вимогам ст. 350 КПК України /1960 року/, а саме в апеляції повинно бути зазначено в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, яка подає апеляцію.

Як вбачається з апеляції ОСОБА_2 він незгоден в висновком суду про недоведеність обвинувачення ОСОБА_1 в частині заволодіння його майном під час розбою, проте його прохання про зміну вироку лише в частині вирішення його цивільного позову суперечить його доводам про незаконність вироку; що стосується обсягу обвинувачення, тобто він порушує питання про збільшення обсягу обвинувачення засудженого, що унеможливлює його зміну та вимагає його скасування і постановлення нового. Тобто, апеляційна скарга потерпілого містить суперечності через, які неможливо зрозуміти в чому полягає прохання потерпілого до апеляційного суду.

Що стосується апеляції засудженого, то він не вказав з яких саме підстав вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, але при цьому із змісту самої апеляції неможливо встановити що саме він просить: змінити вирок чи перекваліфікувати його дії на менш тяжкі або скасувати вирок.

А тому є всі підстави для залишення апеляційних скарг засудженого та потерпілого без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 352 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ст. 187 ч.4 КК України залишити без руху.

Виконання зазначених у постанові вимог необхідно виконати протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для виконання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Олефір