Постанова № 50641200, 17.09.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1610/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Державного підприємства дослідного господарства "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за червень 2015 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів в, д та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення колишнім працівникам підприємства та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13757,61 грн.

Відповідач надав суду заяву про часткове визнання позову де зазначив, що з вказаним позовом погоджується частково та визнає заборгованість в частині по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій таких осіб як ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Крім того, відповідач у запереченні вказав, що ОСОБА_11 08.05.2014 р., та ОСОБА_12 06.06.2014 р. досягнули загального пенсійного віку, тому вже не мають права на виплату і доставку пільгової пенсії за рахунок підприємства, та також просив суд відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Також, у заяві про часткове визнання позову відповідач просив зобов'язати позивача провести реструктуризацію заборгованості у розмірі 11209,70 грн. за червень 2015 року терміном на 24 місяці в рівних частинах по 467,07 грн. Однак, у судовому засіданні представник відповідача спростував дане твердження.

Сторони в судовому засіданні надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідно із ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.03.2015 року Державне підприємство Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є юридичною особою, ідентифікаційний код 00729876, місце знаходження: вул. Каштанова, 20, м. Чернівці , 58026.

Згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 25 травня 2012 року відповідач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та з 01 квітня 1996 року узятий на облік в УПФ України в м. Чернівцях.

Дослідженням трудових книжок працівників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10 судом встановлено, що останні працювали у відповідача.

З довідок про характер виконуваної роботи на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах по списках, та видані державним підприємством Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, встановлено, наступне.

ОСОБА_11 працювала на підприємстві дояркою та повністю виконувала установлені норми обслуговування тварин з 18 червня 1979 року по даний час (07 травня 2009 року).

ОСОБА_12 працювала на підприємстві свинаркою та повністю виконувала установлені норми обслуговування тварин з 12 квітня 1980 року по 17 червня 2007 року.

ОСОБА_1 працював трактористом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та протягом календарного року в тваринництві з 13 березня 1978 року по 03 жовтня 2002 року.

ОСОБА_2 працював трактористом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві з 20 січня 1975 року по 03 липня 1998 року.

ОСОБА_3 працювала свинаркою ферми з 20 травня 1985 р. по 17 червня 2007 р.

ОСОБА_4 працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 17 травня 1979 року по 02 лютого 2003 року.

ОСОБА_5 працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 10 вересня 1977 року по 02 грудня 2008 року.

ОСОБА_6 працювала у господарстві з 10 жовтня 2007 року, а з 01 травня 2009 року була постійно зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції та переведена робочою рільничої бригади.

ОСОБА_7 працювала у господарстві з 02 лютого 2009 року, а з 01 жовтня 2009 року була постійно зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції та переведена робочою рільничої бригади.

ОСОБА_8 працював трактористом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 24 листопада 1976 р. по 14 липня 2003 року.

ОСОБА_13 працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 18 квітня 1977 року по 18 вересня 2010 року.

ОСОБА_10 працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 01 червня 1978 року по 01 січня 2009 року. Вказані періоди роботи зазначених вище працівників зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктами в, д та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

На адресу відповідача позивачем були направленні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, повязані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 13829,39 грн., управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду з даним позовом.

Вказані спірні правовідносини регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі- Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту в частини першої статті 13 Закону №1058-ІV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно пункту д частини першої статті 13 Закону №1058-ІV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до пункту ж частини першої статті 13 Закону №1058-ІV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

За таких обставин та враховуючи наведені норми матеріального права, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Разом із цим, в абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, вказані норми не стосуються спірних правовідносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів бз статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац пятий). Тобто, ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Отже, вказані законодавчі приписи регулюють інші правовідносини, а не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, суд вважає, що положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не поширюються на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги що відповідач самостійно визнав заборгованість частково, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо відшкодування витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за квітень 2015 р. по ОСОБА_11, ОСОБА_12, які працювали у відповідача, суд зазначає наступне.

01.10.2011 р. набрав чинності ОСОБА_3 України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 р. (далі - ОСОБА_3 № 3668), яким здійснено підвищення пенсійного віку для жінок, що призвело до збільшення періоду відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Так, згідно Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р., №1788 (далі ОСОБА_3 №1788) право особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах пов'язують із наявністю у такої особи трьох обставин у сукупності: досягнення відповідного пенсійного віку, наявність відповідного загального трудового стажу певного періоду та наявність стажу певного періоду на роботах за Списком №2. При наявності зазначених складових особа має можливість реалізувати своє право на призначення їй та відповідно отримання пільгової пенсії. Дане право, яке реалізоване особою, в силу соціальної спрямованості діяльності Держави та положень принципу верховенства права, згідно якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, не може бути обмежене або скасоване (припинене) та підставі нормативно-правових актів прийнятих після призначення такої пільгової пенсії.

На момент призначення пенсії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на пільгових умовах чинне законодавство України зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є відповідач, до досягнення ними пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - ОСОБА_3 №1058), відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на час виникнення правовідносин) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788, відповідно до ст.12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Призначення 08.05.2009 р. пільгової пенсії ОСОБА_11 та 07.06.2009 пільгової пенсії ОСОБА_12 зумовило виникнення правовідносин між Пенсійним фондом України та відповідачем щодо відшкодування витрат пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії. Дані правовідносини, на момент їх виникнення були врегульовані законодавством, в редакціях чинних на той час, які передбачали, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати, пов'язані із виплатою та доставкою пільгових пенсій ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до досягнення ними 55 річного віку, а саме до 08.05.2014 р. та 06.06.2014 р. відповідно.

Відповідно положення Закону № 3668, яким до ст. 26 Закону №1058 внесено зміни, не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли 08.05.2009 р. та 07.06.2009 р. між Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях та відповідачем, щодо відшкодування витрат пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки на той час вони були врегульовані іншими нормативно-правовим актами.

Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 р. не містить норм, які передбачають його зворотну дію в часі.

Враховуючи викладене позивач безпідставно визначив заборгованість по відшкодуванню витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за червень 2015 р. в сумі 2547,91 грн. по ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Борг відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року, складає 11209,70 грн.

Згідно п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки в ході розгляду справи позивачем частково доведено обґрунтованість своїх вимог, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що спір частково вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Центральне Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00729876, вул. Каштанова, 20, м. Чернівці, 58026) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 11209 (одинадцять тисяч двісті дев'ять грн. 70 коп.).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький