Рішення № 506398, 21.03.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "21" березня 2007 р. по справі № 6/43-38

Господарський суд Волинської області у складі першого заступника голови господарського суду, судді Пахолюк В.А.

За участю представників:

Від позивача: Шворак І.В. – дов. від 20.02.2007р. № 17, Тертичний Ю.В. – дов. № 18 від 20.02.2007р.

Від відповідача: Глодік С.С.- голова СВК

Розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум», смт.Турійськ

До Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Правда», Камінь-Каширський район

Про стягнення 26 399,22 грн.

В судовому засіданні з 19.03.2007р. до 21.03.2007р. для долучення відповідачем додаткових доказів у справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум" звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" про стягнення 26 399,22 грн., в т.ч. 13199,61 грн. заборгованості за надані послуги по прийманню, зберіганню та відпуску олійних та зернових культур відповідно до умов договору № 19 від 18.08.2005р. згідно рахунків № 39 від 28.02.2006р, 77 від 31.03.2006р., 117 від 30.04.2006р., 153 від 31.05.2006р., 188 від 30.06.2006р. 242 від 30.09.2005р, 243 від 30.09.2005р. 337 від 30.11.2005р. 3000 від 31.10.2005р., 385 від 30.12.2005р., 2 від 31.01.2006р. та 13199,61 грн. штрафу відповідно до п.6.3 договору за неналежне виконання зобов’язань.

Додатково в обґрунтування позову позивач подав розшифровку дебіторської заборгованості станом на 31.12.2006р., звіт про фінансові результати за станом на 31.12.2006р, лист Аграрного фонду № 41-05/6-867 від 30.06..2006р., акт розрахунок від 03.06.2006р., подвійне складське свідоцтво на зерно від 30.08.2005р. та від 15.09.2005р.

Відповідач у судовому засіданні та у поданому на адресу суду поясненні позовні вимоги в у частині суми основного боргу визнає, виникнення заборгованості пояснює важким фінансовим станом через несприятливі кліматичні умови.

Господарський суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши додані до матеріалів справи документи, -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Правда" 18.08.2005 року був укладений договір на надання послуг №19, згідно якого позивач зобов’язується надати послуги по прийманню, зберіганню та відпуску олійних та зернових культур, що належить відповідачу, а відповідач зобов’язується оплатити позивачу надані послуги на умовах даного договору.

Згідно п.5.3 договору оплата за отримані послуги здійснюється відповідачем щомісячно на підставі виставленого позивачем рахунку першого числа місяця, наступного за місяцем в якому надавалися послуги, а у випадку якщо це вихідний або святковий день - наступного робочого дня, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше п’яти календарних днів з дня його виписки або у відповідності до умов даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується копіями рахунків № 39 від 28.02.2006р, 77 від 31.03.2006р., 117 від 30.04.2006р., 153 від 31.05.2006р., 188 від 30.06.2006р. 242 від 30.09.2005р, 243 від 30.09.2005р. 337 від 30.11.2005р. 3000 від 31.10.2005р., 385 від 30.12.2005р., 2 від 31.01.2006р. Загальна вартість наданих послуг становить 13 199,61 грн.

Однак відповідач, взяті на себе зобов’язання по оплаті належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Додатково сума боргу підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.09.2006р.( а.с.9).

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору підряду.

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

За таких обставин, сума основного боргу в розмірі 13 199,61 грн. підставна та підлягає до стягнення.

Вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 13 199,61 грн. відповідно до п.6.3 договору за неналежне виконання зобов’язань, задоволенню підлягають частково в сумі 389,69 грн. При цьому судом враховано таке.

До стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права. В даному випадку позивачу було відомо про порушення його права в частині оплати послуг по рахунках за період з серпня 2005 р. по лютий 2006р. Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення штрафу у лютому 2007р., то відповідно строки позовної давності в частині стягнення штрафуза даний період збігли в січні 2007 року.

Згідно зі ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, порядок застосування штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов’язання та їх розмір визначено ст.ст.231,232 Господарського кодексу України.

Згідно зазначених норм нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Разом з тим, у випадку ,якщо до окремих видів зобов’язання розмір штрафних санкцій встановлюється законом, то зміна його за погодженням сторін не допускається.

Як вбачається із умов договору та документів, що підтверджують зобов’язання у сторін, правова природа штрафу, який застосовується до відповідача є пенею за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Розмір пені , яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання встановлено Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання». Відповідно до п.1 цього закону, розмір пені, яка нараховується щодо прострочення оплати не може перевищувати подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов’язання.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає до стягнення штраф, що передбачений у п.6.3. договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені за період з 28.02.2006р. по 30.06.2006р. в розмірі 389 грн.69 коп.

У стягненні 12 809,92 грн. штрафу слід відмовити

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст.44.49 Господарського процесуального кодексу України..

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526 , 901 Цивільного кодексу України,ст.ст.231,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково у сумі 13 589,30 грн.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Правда» ( 44531, Волинська обл., Камінь-Каширський район, с.Дубечне, ЄДРПОУ 03736167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум» ( 44800,Волинська обл., смт.Турійськ, вул.Паралельна,33, ЄДРПОУ 30707542) 13589,30 грн. в т.ч. 13199,61 грн. боргу, 389,69 грн. штрафу та 136 грн. витрат по державному миту, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В позові на суму 12 809,92 грн. відмовити.

Перший заступник голови

господарського суду

Волинської області,суддя В.А.Пахолюк